За даними міжнародного рейтингу SkyscraperPag, у Києві зведено 1199 будівель заввишки понад 35 метрів (12 поверхів). І це більше, ніж у будь-якому іншому місті Європи! А за кількістю збудованих багатоповерхівок у світі, Київ посів 8 місце. Добре це чи погано? Зважаючи на хаотичність столичної висотної забудови, постійні скандали з недобудовами та скарги на неякісне житло — це жахлива статистика.
У країнах Євросоюзу кожне місто має чіткий Генеральний план, яким суворо регулюється вся діяльність будівельних кампаній, де розписані правила збереження історичної та архітектурної спадщини, межі паркових та культурних зон. Київські чиновники згадують про Генплан вряди-годи, та й то — перед виборами.
Адже столицю України фактично поділили між собою різні політичні клани та групи впливу, на чолі яких стоять великі забудовники. Вони тісно інтегрувалися у київську владу: хто — через своїх депутатів у Київраді, хто — через КМДА, хто — через особисті знайомства. Тому і наповнюється столиця потворними висотками.
Експерти проаналізували партійні списки кандидатів на виборах до Київської міської ради і з’ясували, що найбільша кількість лобістів забудовників, причому зі скандальним минулим, йде під брендом УДАРу. Але і в списках «Слуги народу», «Батьківщини», «Перемоги Пальчевського» їх також немало. Тому зараз навіть важко собі уявити, як ще більше може спотворитися столиця у наступні п’ять років, якщо 25 жовтня на виборах переможе «коаліція забудовників», і ці політсили візьмуть Київраду під свій повний контроль.
Найбільша проблема Києва
У грудні 2019 року на міжнародному форумі «Майбутнє Києва» мер Віталій Кличко заявив: «Хаотична забудова столиці має припинитись!» Якби це він сказав у 2014 році, коли вперше став київським головою, то, вірогідно, що мешканці столиці не потрапили б у масштабні будівельні афери «Аркади» й «Укрбуду».
Хаотичні забудови — це не питання одного чи кількох місяців. Будівництво багатоповерхівок — тривалий процес, а до цього компанії роками можуть отримувати дозволи та узгоджувати плани. Єдиний орган, який ці дозволи надає і затверджує — столична влада, на чолі якої останні шість років стоїть нинішній мер і голова КМДА Віталій Кличко.
Ще у липні 2019 року фахівці з компанії Monitor.Estate спільно з «Українським клубом нерухомості» вдарили в набат. Вони нарахували у Києві 152 ризикових об’єктів будівництва, що становило 73%(!) від загальної кількості будинків, які зводилися із запланованим терміном введення в експлуатацію у 2019-2022 роках.
Цифри вражають, враховуючи, що 107 об’єктів житлового будівництва, а це понад 51% від загальної кількості новобудов, будувалися на землях з неналежним цільовим призначенням. Окрім цього, 101 об’єкт зводився без отриманих дозволів, а на 12 об’єктах будівельні роботи виконували ті, хто взагалі не мали необхідних ліцензій! Також, за даними фахівців з нерухомості, 125 новобудов зводили компанії, що мали податковий борг.
Читайте також: Активісти рятують ліс від забудови. В хід пішли фотосесії
«Любі друзі-забудовники» мерів
Скандали із недоброчесними столичними забудовниками або землевласниками існували за кожного мера. Чого варта лише історія з аферистами інвестиційно-будівельної компанії «Еліта-Центр», коли злочинці заволоділи коштами громадян на суму майже у 100 млн доларів США. У 2008 році міський голова Леонід Черновецький просто відбувся доганою від президента, а переважна більшість вкладників досі не отримали ні житла, ні компенсацій.
Але історія із «Еліта-Центр» багато в чому стала показовою. Бо її розслідування виявило корупційні зв’язки аферистів із київським керівництвом. Зокрема, сина Черновецького Степана, який до того ж був депутатом Київради, бачили серед присутніх на одному з приватних святкових заходів, що влаштовував головний організатор афери «Еліта-Центр» Олександр Волконський (справжнє прізвище — Шахов).
Чи були Степан Черновецький і Олександр Шахов друзями — це питання до слідства. Проте, як засвідчує ця історія, без знайомств у високих кабінетах, неможливо реалізувати у Києві жоден великий проєкт, як-от — будівництво. Тому експерти зауважують, що особисто мер може і не мати безпосереднього відношення до забудов. Проте ці питання часто знаходяться «на контролі» у його заступників або довірених осіб.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що проблему для Кличка із невпорядкованими забудовами створили бізнесмени, які просто прикриваються іменем мера для просування своїх проєктів. «За ним дуже часто є впливові забудовники, які на цьому заробляють, і саме тому зберігається тенденція хаотичних забудов», — заявив він.
Втім, якщо до 2020 року ці бізнесмени стояли осторонь і намагалися зайти у високі київські кабінети через посередників, на виборах 25 жовтня вони змінили тактику. Журналісти нарахували десятки кандидатів у депутатів від різних партій, які є лобістами або представниками великих забудовників.
УДАР: за спиною Кличка
Левову частку місць для забудовників у списку УДАРу отримали люди, яких пов’язують із колишнім представником «молодої команди» Леоніда Черновецького Денисом Комарницьким. «Це дуже специфічна особистість, яка знаходиться в корупційних потоках Києва вже багато років», — каже екснародний депутат Юрій Левченко.
Журналісти-розслідувачі з’ясували, що за часи Кличка Комарницький зміг вибудувати вертикаль, яка контролює величезну кількість забудов і тендерів у столиці. Його тісно пов’язують із окремими депутатами провладної партії «Слуга народу». Зокрема, зі скандальним Миколою Тищенком, який хотів балотуватися у мери Києва. До речі, у ЗМІ Комарницького так і називають — «смотрящий за Києвом».
2019 року силовики провели обшуки в офісі колишнього соратника Черновецького. У його комп’ютері були знайдені документи, які засвідчили, що підконтрольні йому або його друзям фірми в останні роки регулярно отримували в Києві великі підряди на будівництва та реконструкції від комунальних підприємств. Наприклад, ці компанії отримали від київських комунальників «замовлень» на майже 13 мільярдів гривень. Не виключено, що і компанія «Еко-Буд-Трейд» у 2017 році не випадково виграла тендер на понад 6 мільярдів гривень на добудову Подільсько-Воскресенського мосту.
Комарницький не балотується до Київради. Але у списку УДАРу журналісти знайшли наближених до нього осіб, які, без сумніву, і надалі лобіюватимуть його інтереси на ринку столичних забудов.
Читайте також: Забудовник має демонтувати кілька поверхів в будинках ЖК «Еко Таун»
Можуть бути частиною будівельного лоббі нинішній депутат Київради Володимир Шарій та його помічник Богдан Ганноха. Шарій – заступник директора КП «Спецжитлофонд» і згадувався у зв’язку з розслідуванням незаконної забудови Жукового острова. Крім того, за даними сайту Bigus.info, в останні роки підставні компанії Комарницького через КП «Спецжитлофонд», де працює Шарій, могли отримували великі підряди на будівництва та реконструкції.
Ще однією людиною Комарницького, яка йде до Київради по списках УДАРу, називають міського депутата Михайла Терентьєва. Його прізвище фігурувало у скандалі щодо будівництва пішохідно-велосипедного мосту між Володимирською гіркою та аркою Дружби Народів (міст Кличка). Як потім повідомляли ЗМІ, вже після відкриття КП «Інженерний центр» підписало договір про його добудову, сума витрат склала 74 млн грн.
В’ячеслав Непоп — заступник голови КМДА, якого також пов’язують безпосередньо із оточенням мера. Очолюване ним КП «Житлоінвестбуд-УКБ» хотіло забудувати озеро Качине на лівому березі столиці, що викликало протести киян.
В серпні 2019 року СБУ у Києві та Київській області відкрила кримінальне провадження за фактом створення схеми з привласнення і розтрати бюджетних коштів, пов’язане із Непопом. Відповідно до ухвали Дніпровського райсуду Києва від 11 вересня, протиправна діяльність полягала у відчуженні квартир, що будувались «Житлоінвестбуд-УКБ» і «Спецжитлофонд». За другим епізодом йшлося про обставини перемоги ТОВ «Еко-Буд-Трейд» на тендерах комунальних підприємств КМДА («Спецжитлофонд», КП «Житлоінвестбуд-УКБ», КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва») щодо будівництва та реконструкції житлових будинків і доріг (автошляхів) на загальну суму 521,59 млн грн.
Сергій Броневицький — керівник комунальної організації «Київгенплан». За інформацією сайту «КиевVласть», зараз Генплан Києва — це документ для «окозамилювання», на який витрачаються мільйони гривень. Бо він зовсім не захищає інтереси міста, а зміна цільового призначення земельних ділянок відбувається на догоду забудовникам.
У грудні минулого року природоохоронці з’ясували, що у Генплані, який розробляє «Київгенплан» під керівництвом Броневицького, можуть бути скорочені природно-заповідні зони в Святошинсько-Біличанському відділенні національного природного парку «Голосіївський» (близько 6,5 тис. га) і парку «Юність». Крім того, може бути втрачена для природи і значна частина заказника «Жуків острів» (близько 1,5 тис. га).
Ілля Кушнір — син глави правління ПАТ «ХК» Київміськбуд» Ігоря Кушніра, який, як пишуть ЗМІ, є бізнес-партнером Вадима Столара.
Олександр Харченко — депутат Київради; заступник голови постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування. 23 липня 2020 року був призначений заступником голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень. Також вважається лобістом забудовників.
Андрій Странніков — одне із найвідоміших облич УДАРу. За даними ЗМІ, Странніков був співзасновником кількох компаній: будівельних фірм «Кроун» та «Українська будівельна компанія», ТОВ «Тельбін ІВА», а також ТОВ «Центр земельних відносин» (купівля та продаж земельних ділянок). ТОВ «Тельбін ІВА» відзначилося у зв’язку зі скандалом, пов’язаним із забудовою парку на вул. Серафимовича (будівництво, експлуатація та обслуговування торгового комплексу, рішення Київської міської ради №171/331 від 19.12.2002 р.) в мікрорайоні Березняки. Проти цієї забудови протестували мешканці Березняків.
Олесь Маляревич — депутат Київради. Був фігурантом антикорупційного розслідування щодо надання неповних даних у декларації про доходи. Його пов’язують із низкою скандальних забудов у Києві, зокрема, з будівництвом «Сонячної Рів’єри» на Микільській Слобідці, яку будував екс-депутат Київради від УДАРу Максим Микитась. Останній знаходиться під вартою, на момент виходу газети. Він підозрюється в організації заволодіння нерухомістю Національної гвардії, вартістю понад 82 млн.
Крім того, «своїх людей» у списку УДАРу проштовхує і родина мільйонерів, колишніх «регіоналів», власників мережі торгових центрів «Епіцентр К» Олександра та Галини Герег. Їхні інтереси у Київраді можуть представляти чинний депутат міськради Володимир Гончаров та його зведений брат Олександр Гончаров, який є юристом-консультантом ТОВ «Епіцентр К». Володимир водночас є заступником гендиректора компанії Герег. ЗМІ пишуть, що свого часу він міг лобіювати інтереси «Епіцентру» при виділенні землі у столиці для будівництва чергового гіпермаркету, що за чинним законодавством може кваліфікуватися як порушення антикорупційного законодавства.
Читайте також: “Ущербні”. Так депутат назвав мешканців Пущі-Водиці, що вийшли проти забудови
«Батьківщина»: зодчі приховані і неприховані
«Київ заслуговує на краще!» — лозунг цьогорічної виборчої кампанії партії «Батьківщина» у столиці. Проте, мабуть, ніхто не приводив до влади стільки політиків із сумнівною репутацією, як Юлія Тимошенко. Ось тільки деякі із них: Андрій Портнов, Павло Лєбєдєв, Наталя Королевська, Надія Савченко.
Не оминув конфуз «Батьківщину» і цього разу. Спочатку кандидатом у мери партія Юлії Тимошенко планувала висунути голову свого київського осередку Віталія Нестора. Але фактично вже за кілька днів у ЗМІ вибухнув скандал: сплила інформація, що дружина Нестора може бути пов’язана через спільний будівельний проєкт із тим таки… Денисом Комарницьким. Щоб зам’яти скандал, у «Батьківщині» вирішили Віталія Нестора не висувати у мери, а поставити його другим номером у списку партії на виборах до Київради.
На одному із почесних місць у «Батьківщині» стоїть кандидатура Алли Шлапак, депутатки Київради. Вона відома як соратниця Леоніда Черновецького, входила до його «молодої команди». За деякими повідомленнями, вона також підтримує зв’язки з Комарницьким і тому потенційно може впливати на прийняття рішень щодо землевідведень під окремі забудови.
Восьме місце у Олени Марченко — колишньої першої заступниці директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА.
Прохідне місце у списку «Батьківщини» отримав колишній заступник Кличка в КМДА Володимир Слончак, якого було звільнено у квітні 2020 року після інциденту з нападом на поліцейського. Але він досі залишається головою наглядової ради «Київміськбуду».
Десяте місце у Богдани Тимощук, яка була довіреною особою Тимошенко на Подолі під час президентських виборів 2019 року. В 2015 році балотувалася до Київради від «Батьківщини». Вірогідно є бенефіціаром компаній «Інвест Сістем Груп» та «Ділайвест», що спеціалізуються на будівництві.
Також по списках «Батьківщини» йде Катерина Глімбовська. Це дружина колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова. ЗМІ зауважили, що батьком кандидатки є Олександр Глімбовський, голова наглядової ради компанії «Альтіс-Холдинг», яка виконувала роботи з реконструкції Поштової площі, терміналу D в «Борисполі» та Львівського аеропорту.
Не можна не згадати кандидатуру Миколи Негрича, нинішнього депутата Київради, який зараз балотується від «Батьківщини». Політик є зятем Михайла Голиці, колишнього голови «Київміськбуду», з яким має спільний бізнес.
«Слуга народу»: забудовник — це ти!
Якщо на минулорічних виборах до Верховної Ради партія «Слуга народу» частково набирала кандидатів на принципом «кого попало», то список до Київради формувався строго під «своїх». За інформацією народного депутата Гео Лероса, кандидатами у депутати до міськради від провладної партії стали переважно люди глави Офісу президента Андрія Єрмака, заступника голови парламентської фракції Миколи Тищенка та їхніх друзів.
Такий жорсткий підбір кадрів пов’язаний з тим, що «Слуга народу» прагне взяти Київ і всі його фінансові потоки під свій повний контроль. І якщо партія покаже низькі результати на виборах, то існує запасний план: прийняти у Верховній Раді новий закон про столицю. Тоді Віталій Кличко буде позбавлений частини повноважень, а голову КМДА призначить президент Володимир Зеленський.
За такого сценарію голова адміністрації стане справжнім інквізитором для Києва, адже у нього опиниться в руках виконавча влада і можливість блокувати будь-які рішення Київради. Кличко ж просто перетвориться на «англійську королеву» — який зможе хіба що відкривати фонтани та нові сквери.
Читайте також: Майбутнє півдня та заходу Києва: генплани і реалії-2040
«Перемога Пальчевського»: запасний майданчик для забудовників
Андрій Пальчевський на столичних виборах стартував, як чорт із табакерки. Важко прогнозувати, скільки його політична сила «Перемога Пальчевського» візьме голосів. Різні фейкові содослідження в Інтернеті дають йому різні шанси. Але солідні соціологічні центри стверджують, що рейтинг «ПеПи» перебуває у межах статистичної похибки і партія може взагалі не потрапити до Київради.
І це не дивно. Адже в ЗМІ активно циркулюють чутки, що Пальчевський не є самостійною політичною фігурою. А за його висуненням нібито стоять один із колишніх керівників штабу «Слуги народу» на виборах 2019 Ілля Павлюк та відомий політик, ексрегіонал Вадим Столар.
Ще у серпні видання «Вести» писало, що до недавнього часу Вадим Столар вважався «сірим кардиналом» Києва і «смотрящим» за столичним будівельним ринком. Однак в останні роки його вплив помітно скоротився. «Мабуть, Столар хоче повернути владу над столицею, а для цього немає способу надійніше, ніж завести в Київраду «свого» мера», — повідомляла газета.
Також у списку партії Пальчевського значиться чинний депутат Київради Максим Шкуро, який згадується ЗМІ як фігурант антикорупційних розслідувань. Зараз він є членом комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування.
ОПЗЖ: будівничі «русского мира»
За даними Telegram-каналу Shadow Anonymous, список ОПЗЖ у Київраду начебто був узгоджений між головою Офісу президента Андрієм Єрмаком і одним із лідерів проросійської партії ОПЗЖ та кумом Путіна Віктором Медведчуком.
Автори каналу нагадують, що у мери Києва іде «лідер списку Олександр Попов, голова КМДА в 2010-2013 роках, у якого Єрмак був щось на кшталт радника щодо МАФів, як представник ГО «Асоціація малого бізнесу та МАФів».
«За Попова Єрмак навіть очолював комісію з питань регуляторної політики та підприємництва Громадської ради при КМДА. А після його відставки у березні 2014-го увійшов до комісії з питань облаштування розміщення і демонтажу тимчасових споруд Києва при КМДА», — наголошують у Telegram-каналі.
Крім того, журналісти сайту «ДеПо» відзначають, що серед кандидатів у депутати від ОПЗЖ йде Юлія Сімуніна, юрист із узаконення будівель – «вірогідно протеже екс-депутата Верховної Ради Ельбруса Тедеєва, у якого Єрмак був радником».
Отож, схоже, що цьогорічне загальне гасло виборчої кампанії у столиці: «КИЇВ — НЕ ДЛЯ КИЯН, А ДЛЯ ЗАБУДОВНИКІВ!». Хоча, звісно, останнє слово 25 жовтня буде все ж таки за виборцями.
Читайте також: Одоробло на Печерську: чому кияни блокують вулицю Московську? Нова скандальна забудова в центрі Києва