Історія

Рівно 120 років тому, у 1903 році у Києві на вулиці Миколаївській (нині вулиця Городецького) було відкрито один із найбільших цирків у Європі – знаменитий цирк Крутікова.

21 листопада в Україні відзначається День гідності та свободи. Він приурочений початку двох історичних подій – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. У Києві заплановані заходи, які нагадають про події Революції Гідності, а також відбудеться вшанування пам’яті загиблих, молитва за Україну та борців за її незалежність.

Стільки шикарних будівель було збудовано, скільки знесено шедеврів, а хата стоїть собі і все.

Музей Михайла Булгакова на Подолі можуть позбавити статусу пам’ятки національного значення та внести його до реєстру пам’яток місцевого значення.

Перше колесо огляду, яке ще називають Чиказьким колесом, було створено у 1893 році в Чікаго (США). Його автор – Джордж Вашингтон Гейл Ферріс-молодший. А от у столиці України найстаріші колеса огляду з’явилися у 1957 році біля Філармонії, а в 1972 році – у парку “Нивки” (який тоді називався Комсомольським парком). Нажаль, їх давно демонтували. Проте є в інших районах колеса огляду історичні, а також нові та цікаві.

Кафедра травматології та ортопедії була заснована у 1923 році й спершу отримала назву «Оперативна ортопедія та травматологія». ЇЇ створення було зумовлене нагальною потребою, адже на той час було багато дітей-калік, інвалідів, внаслідок вроджених і набутих вад розвитку та травм опорно-рухового апарата.

Сьогодні, 6 листопада, відзначається 80-та річниця звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників.

1-4 листопада у Дні пам’яті жертв масових розстрілів згадують кинутих у безіменні могили у Биківнянському лісі під Києвом. А також жертв сталінського режиму, закатованих у Сандармоху в Карелії та в урочищі Дем’янів Лаз на Івано-Франківщині.

На території Києво-Могилянської академії археологи проведуть розвідувальні дослідження з розміщення фундаментів пам’ятки «Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря».

У 1811 році сталася пожежа, коли майже весь Поділ було знищено вогнем. Однак його швидко відбудували використовуючи старі і нові проекти, частково зберігаючи особливості архітектури району.

З середини ХІХ століття ялинки до Різдва та Нового року встановлювали у дворах та домівках чимало міських жителів. З приходом радянської влади традиції встановлення хвойного дерева навіть довелося пережити випробування – бо совєти називали релігію «опіумом для народа», і не надто хотіли приймати християнський спадок. Однак, згодом ялинку таки прибрали до рук та «переосмислили». Відтак, навіть у часи Другої світової війни у домівках киян були ялинки та сосни.

Київ в період кінця ІХ – початку Х століття уже набував рис міського центру. Реконструкцію міста розробив архітектор Антон Герасимович.

Киянка Дарка Симчич показала архівні фото, які робив її прадід — фотограф Віталій Кузовков.

Центр Києва на початку ХХ століття активно розбудовувався, розвивався пасажирський транспорт, а Хрещатик перетворився на діловий центр міста. На старих фото можна роздивитись, якою була столиця у ті часи.

У мережі з’явилося унікальне фото Труханового острова у Києві, яке, як стверджується, було зроблене ще на початку минулого століття.

На вулиці Артема, 46 досі зберігся будинок, збудований Хрущовим для родини Ватутіна. Проте вдова відмовилась від такого подарунку. Дім виріс на місці старого кладовища і церкви.

На місці сучасних Позняків існувало однойменне село, перша письмова згадка про який датується другою половиною XVI століття. Назва, ймовірно, походить від імені Позняк — його носили власники стародавнього поселення Паньковщина, брати Мойсей і Леонтій. У 1631 році село перейшло у власність митрополита Київського Петра Могили, а пізніше – Києво-Братського монастиря.

Про завершення життя коня Ратибора повідомив скульптор Володимир Журавель. Він тепло згадав тварину.

Майдан Незалежності в Києві 100 років тому та у наші дні – це зовсім різні локації. За ціле століття головна площа столиці дуже змінилась.

У Києві в 1966 році головний інженер депо №2 Володимир Веклич задля експерименту вперше у світовій практиці зчепив два тролейбуси у поїзд. Експеримент виявився дуже вдалим – і незабаром така практика застосовувалася по всьому колишньому Радянському Союзу.