Історія

Обличчя Києва – його архітектура. Досить різноманітна, часом вишукана, а часом елегантно проста, вона привертає увагу туристів і милує око киян, хоч вони за поспіхом буденності не завжди встигають придивитися. А шкода, адже у Києві можна знайти зразки майже усіх провідних архітектурних стилів.

Обговорення відбудеться 25 жовтня 2021 р. о 13:30 в Українському кризисному медіа-центрі.

Софія Київська — визначна пам’ятка історії та архітектури України, розташована на Софійській площі міста Києва. Збудований у 1011–1018 київським князем Ярославом. На сьогоднішній день Національний заповідник “Софія Київсь­ка” — це музейний комплекс, який об’єднує 77 пам’яток архітектури.

Завдяки зйомці невідомого оператора можна побачити, яким був Хрещатик і кияни 54 роки тому.

Кадри з життя Києва і киян, зафільмовані у далекому 1977 році.

14 жовтня – день, в якому кожний може знайти свій привід для святкування. В цій даті злилося і суто православне свято, і історичний день українського козацтва, й ще зовсім нове державне свято України. Коли і за яких обставин 14 жовтня вперше оголосили святом і яку спадкоємність можна відстежити у ньому – про це читайте далі…

Осінь  – чудова пора року для прогулянки за одним з найстаріших трамвайних маршрутів Києва. 

Станція метро Контрактова площа користується попитом у киян та гостей столиці, але чи зможуть вони відповісти на питання: чому площа називається саме контрактовою? Сьогодні історія масового торжища в центрі столиці мало кому відома, а колись контрактові ярмарки були ледь не сенсом життя підприємливих містян. Як торгували та як розважалися у старому Києві – про це далі…

Музей розташовано під відкритим небом, щоб потрапити до нього не треба купувати квитки і стояти в чергах.

Масові розстріли розпочалися 29 вересня 1941 року. За декілька тижнів там були закатовані і вбиті десятки тисяч невинних дітей, жінок, чоловіків.

Будівля заводу побудована у 1892-1895 роках за проектом архітектора Володимира Ніколаєва на замовлення купця 2-ї гільдії Михайла Ріхтера.

Щороку року 29 вересня настає день смутку і сліз – ми згадуємо тисячі євреїв, які загинули так страшно і так несправедливо. Нині виповнюється 80 років, але скільки б часу не минуло, Бабин Яр не забувається, бо страшно жити на землі, де можна організувати справжнє пекло…

Якщо театр починається з вішака, то будь-яке місто – з вокзалу. “Київ-Пасажирський” щороку приймає мільйони подорожуючих і впевнено посідає перше місце по Україні за обсягами пасажиропотоку, який до пандемії навіть перетинав відмітку у 20 млн чоловік на рік. А якими були перші “залізничні ворота” до Києва, чому й як вони змінювалися?

24 вересня 1941 року приблизно о 14:30 пролунав перший вибух на Хрещатику. Від запустив «ефект доміно»: історичні будівлі злітали в повітря, а з ними наша пам’ять, наша гордість і наші люди. Для тисячолітнього міста втрата головної вулиці – катастрофа, невиправна трагедія. Але як би руйнувалися лише будинки, то це було б півбіди. На Хрещатику гинуло не тільки майно, на ньому гинули люди…

Більшість мешканців столиці готують їжу на газовій плиті, дехто навіть обігріває газом житло. Всі знають, як це зручно і швидко. Важко навіть уявити, що всього 73 роки назад у Києві не було газогону і ті самі щоденні клопоти вимагали набагато більше часу і зусиль.

На фотографіях знайомі вулиці і будинки під час окупації міста фашистськими загарбниками.

На фото є зображення Андріївської церкви, огороженої скромним парканом.

В новітній історії України Майдан Незалежності займає особливе місце. Вже можна впевнено сказати, що він став легендою. Але події сьогодення були б неможливими без історії, що розгорталася та продовжувалася тисячу років. Як же майдан перетворився з захаращеного лісу на головну площу країни? Кого і за яких обставин спочатку вшановували, а потім судили на майдані? Чому він ледь не переварився на цвинтар? Про це і не тільки читайте далі…

Київська колекція вуличних мініскульптурок – символів міста поповнилася ще одним експонатом. У серпні на фасаді Національного музею історії України з’явилася бронзова гривня. Вона стала 31-ю скульптурною мініатюрою в рамках проекта “Шукай!” Згадаємо їх усі.

Виявилося, що цей бункер розташований пл. Лесі Українки, 1, а  обкладений гранітом запасний вихід з нього можна побачити на території ЦВК біля висоток Царського Села.