Історія

До Революції Київ був найзеленішим містом імперії, його паркові зони, за різними оцінками, сягали від 120 до 170 гектарів і вартували понад 13 млн. рублів. Сучасники називали Київ «місто-сад», «місто-курорт», і численні туристи були від нього в захваті. Де ж саме любили прогулюватися бонни з аристократичними дітлахами, де шукали клієнтів повії і чому у парку Шевченко почали митися після революції?

24 червня 1934 року Київ став столицею УРСР, змінивши на бойовому посту Харків. Чому радянська влада вирішила перенести столицю достеменно встановити важко. А от внести ясність в те, чому Харків — перша столиця, і чим обернувся столичний статус для Києва — визнанням чи архітектурним вироком — можна спробувати.

З приходом літа вулиці Києва пустішають, адже всі відправляються на відпочинок. В дореволюційному Києві намагалися відпочивати довго — все літо. Дорогі курорти могли собі дозволити далеко не всі, а от гарненькі дачки в передмісті були на різний смак і гаманець.

В 1913 році у Києві стартувала Всеросійська сільськогосподарська, фабрично-заводська, торгово-промислова і науково-художня виставка. Таку довгу назву подія отримала не випадкова, тому передувала доволі цікава передісторія.

Владислав Городецький асоціюється з Будинком з химерами, але в творчому доробку видатного архітектора велика кількість дуже різнопланових споруд. Кар’єра архітектора почалася в Києві з будівництва громадських туалетів, а продовжилася цілою низкою заводів, найяскравішим прибутковим будинком Києва, неймовірною кенасою та костелом.

3 червня (22 травня) 1871 року у Києві розпочалося будівництво водопроводу. Кому він належав та чоло влада міста обрала проєкт Аманда Струве? Як по воді можна було визначити рівень доходу киянина? І що за тарифи діяли у дореволюційному Києві та якої якості була вода?

Київ має, щонайменше, тисячолітню історію. За такий тривалий час місто переживало чимало дуже різнопланових моментів. Від піднесення і розквіту, будівництва унікальних архітектурних об’єктів, таких як Софійський собор, до катастроф, війн та руйнацій, таких як пожежа на Хрещатику.

На відбудову Києва після війни пішло майже 10 років. Завдяки архівним фото ми можемо дізнатися, як це було.

Київ у 20-30 роки ХХ століття був зруйнований Першою світовою війною і доруйновувався більшовиками. Про червоний терор, тюрми та поезію – “Великий Київ” обрав для вас найемоційніші факти.

Скільки рукавичок можна було брати із собою на пароплав, чому дама із песиком не могла мандрувати у першому класі та навіщо майбутній письменник Купрін першим ділом у Києві відправився саме у порт? Відповіді на ці та інші запитання про Річковий вокзал має “Великий Київ”.

Цього року Ботанічному саду ім. О. Фоміна виповнюється 181 рік, за цей тривалий час він знав і злети, і падіння, але зміг залишитися зеленим дивом в самому центрі столиці.

До Дня Вишиванки згадуємо, що українки вишивали навіть в найстрашніших умовах – в радянських таборах.

У Києві свою другу половинку знаходило чимало людей, особливо якщо враховувати тисячолітню історію існування міста. Однак, є імена на які особливо звертаєш увагу. Три шлюби уклали у Києві відомі і знані по всьому світу письменники, проте будівлі храмів не збереглися до цього дня.

Менш ніж за сто років аеропорт Бориспіль перетворився з військового аеродрому на міжнародний аеровокзал зі статусом трансконтинентального.

Доля Володимирського собору, одного з найкрасивіших і величних в Києві, насичена подіями. Його довго і болісно будували, так само довго розписували, потім перетворювали в музей і знову повертали статус храму. З ним пов’язано безліч дат, але однією з найважливіших є 15 травня. Саме в цей день в 1848 році народився художник, автор неймовірних розписів собору Віктор Васнецов.

У найближчі дні на Андріївському узвозі буде багато жовтих квітів. Поруч, на вулиці Воздвиженській, 28 народився Михайло Булгаков. В будинок на Андріївському узвозі, що став знаковим, він переїжджає разом з родиною вже 15-річним хлопчиком. До речі, цій будівлі в минулому році виповнилося 130 років, а літературно-меморіальному музею М. Булгакова – 30. Як жила велика родина, в якій було семеро дітей?

У Києві зацвіли каштани. І цим все сказано. Як привезене здалеку дерево стало символом міста – в його повній згадок історії.

39 років тому, 9 травня 1981-го, відкрили монумент-скульптуру Батьківщину-мати. Сталева пані української столиці могла б «мати дитину», могла б бути золотою, а могла б бути зовсім і не «українською»…

7 травня, на 11 день після аварії на ЧАЕС, інформаційне агентство “Телеграфне агентство Радянського Союзу” заявило, що рівень радіації не перевищив норми.

Вітаємо з ювілеєм столичний фунікулер – сьогодні йому 115 років. Хоча він має найкоротший маршрут з-поміж усього міського транспорту – всього 222 метри – але це ж не просто підйомник, а ще і одна із головних туристичних принад Києва. У честь дня народження згадаємо, як народжувалась “канатка”, що стала гордістю столиці.