Історія

У Києві налічується близько півтори сотень бібліотек. Державні і муніципальні, академічні, дитячі та навчально-наукові, історичні, шкільні та електронні… В вже вирішили, яку відвідаєте 30 вересня з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек?

Кияни вважали її повією, що дарує любов німецьким офіцерам та намагається всіляко догодити. Нацисти вважали її грузинською княжною і жертвою більшовицьких репресій. І тільки у 2006 році українці дізналися, що Тетяна Маркус — єврейка, киянка, підпільниця і Герой України (посмертно). ЇЇ коротка біографія вражає неймовірною кількістю відчайдушних вчинків та незламністю духу.

З 19 вересня 1941 року кияни почали жити по-новому: інший час, інші вулиці, інший розпорядок дня і зовсім інша влада. Як жили 400 тисяч чоловік, що в один момент де-факто стали заручниками рідного міста? Де працювали і яку заробітну плату отримували? Яким було окуповане дитинство? І чому станом на 6 листопада 1943 року киян стало вдвічі менше?

Смерть Петра Столипіна залишається однією з найутаємничених. Згідно волі покійного його поховали там, де він і знайшов свою смерть. Саме у Києві стратили й виконавця замаху на вбивство — Дмитра Богрова. Отже, Київ тепер уже назавжди нерозривно пов’язаний з кривавими загадковими подіями вересня 1911 року. Так що ж насправді трапилося: зрада, змова, самогубство чи імітація..?

Ім’я Олександра Довженко відоме кожному українцеві, більше того — він найвідоміший український кінорежисер, який знаний по всьому світі. Але в його біографії ще багато білих плям та спірних питань. У пошуках відповідей на деякі з них можна звернутися до самого Олександра Петровича — на щастя зберігся його особистий щоденник.

Крокуючи Великою Васильківською – однією з артерій могутнього мегаполісу – неможливо не помітити два стрілчастих шпиля, що прорізають небосхил на химерні фігури. Якщо підійти ближче, то перед очима відкриється дивовижне видовище, а точніше, вишуканий римо-католицький храм Святого Миколая, збудований у неоготичному стилі. Цю архітектурну перлину на межі 19-20 століть Києву подарував один із найвідоміших архітекторів української столиці – Владислав Городецький.

Маріїнський палац відкривається для відвідувачів – тепер будь-хто може записатися на екскурсію і подивитися зсередини, зазвичай, суворо зачинену для сторонніх очей президентську резиденцію. А кого бачив сам палац за свою майже трьохсотлітню історію?

Саме 3 вересня (22 серпня за старим стилем) 1838 року у Києві відкрився Інститут шляхетних дівчат (панянок) — жіночий навчальний заклад, заснований в XIX столітті, який давав загальну освіту та естетичне й етичне виховання.

Кожне місто має свої легенди, особливо якщо в ньому є такі архітектурні шедеври, що не залишають байдужими жодного перехожого. Цінність містичних і, певною мірою, казкових історій полягає в тому, що ними приємно ділитися з гостями столиці та іноземними туристами. До того ж цікаво з’ясувати, на основі чого могли виникнути ті чи інші версії будівництва домів Києва.

24 липня 1990 року, ще до проголошення Незалежності України, синьо-жовтий прапор замайорів в небі над Києвом біля Київради. 200 тисяч киян, попри страх кримінальних проваджень, не тільки вимагали підняття національного прапору, але й організували цілодобову варту, щоб кілька місяців оберігати символ України.

Так звана «безбожна п’ятирічка», в ході якої більшовики активно розбирали, перепрофілювали та підривали храми, назавжди змінила обличчя Києва. Десятки храмів залишилися лише в пам’яті киян та на рідкісних світлинах. Сьогодні, прогулюючись містом, можна навіть не підозрювати про те, що колись на цьому місці стояла церква.

Київ — місто з довгою історією, за понад тисячу років обличчя міста змінювалося незліченну кількість разів. Якісь зміни були на краще, а якісь, наприклад Друга світова війна, зруйнували і понівечили серце Києва — Хрещатик. Тож, яким був той Київ, якого ми вже ніколи не побачимо знов?

9 серпня 1852 року народилася Варвара Ханенко (у дівоцтві Терещенко). Силами найвідомішої в історії України колекціонерки та її чоловіка Богдана Ханенко була зібрана колекція творів мистецтва, яка стала основою 5 музеїв. Проте ім’я Ханенко на довгі роки було забуте, а її архів містичним чином зник. Тільки у 1999 році Національному музею мистецтв повернули ім’я його засновників.

Як кохання змусило саксонця розвивати пивоваріння у Києві, хто першим у Європі смакував “Жигулівське”, заради кого збудували завод “Оболонь” і на які пивні рекорди здатні кияни?

Київська влада пообіцяла прибрати з розташованих на Андріївському узвозі будинків кондиціонери, супутникові “тарілки”, балкони-шпаківні та огидне графіті, щоб нічого не псувало вигляду історичних будівель. Їх тут чимало. Хоча вулиця тягнеться лише трохи більше 700 метрів, на ній компактно розташовані більше двадцяти пам’яток архітектури місцевого значення і ще три – національного. На які будинки та шпаринки варто звернути увагу, гуляючи однією з старовинних київських вулиць.

Масовим явищем проституція у Києві стала лише близько 1780-х років, тоді ж з’явилося і перше нелегальне поселення проституток у місті — поблизу Печерської фортеці і називалось воно “Хрестами”. Дівчат, що працювали тут, в народі називали “хрещеними”…

Цього місяця (25 липня) своє професійне свято відзначають зубні техніки. Звичайнісінька професія у наш час. Та колись кияни могли лише молитися про появу стоматологів чи зубних техніків. Згадаймо ті часи?

В історії виникнення та розвитку найвідомішого ринку в Україні зіграли значну роль одразу кілька відомих діячів свого часу. Хтось з них відігравав свою роль свідомо, а хтось — опосередковано. У списку і козацький гетьман, і меценат-небіжчик, і хитромудрий юрист, і навіть вождь пролетаріату.

Кіномани потихеньку повертаються у глядацькі зали – кінотеатри відновили роботу після тривалої карантинної перерви. Напевно, усе налагодиться, адже це випробування було не першим в історії київської “кіношки”. Принагідно згадаємо її разом з “Великим Києвом”.

До Революції Київ був найзеленішим містом імперії, його паркові зони, за різними оцінками, сягали від 120 до 170 гектарів і вартували понад 13 млн. рублів. Сучасники називали Київ «місто-сад», «місто-курорт», і численні туристи були від нього в захваті. Де ж саме любили прогулюватися бонни з аристократичними дітлахами, де шукали клієнтів повії і чому у парку Шевченко почали митися після революції?