Історія

16 січня в Україні – це День пам’яті кіборгів – бійців, які обороняли обидва термінали Донецького аеропорту, диспетчерську вишку, метеостанцію, РЛС і готель «Політ» від російських загарбників та місцевих колаборантів. Ми б сміливо внесли в цей список ще й тих, хто захищав «Зеніт», Авдіївку, Піски і в цілому трикутник в селах і дачних ділянках поблизу Донецька – без єдиної системи вогню і взаємодії з цих позицій не було б кіборгів в терміналах.

Володимирський Київський кадетський корпус — легендарний військовий навчальний заклад, який розпочав свою роботу 13 січня 1852 року. За час свого існування він «виховав» чимало юнаків, яким довелося пройти через справжні випробування воєнною муштрою у досить юному віці. Як ж проходило навчання та чому випускники опинилися і серед червоних комісарів, і серед діячів УНР?

Різдво у дореволюційному Києві було центральним зимовим святом, набагато важливішим від Нового року. Однак приходом до влади більшовиків слідувати традиціям ставало дедалі важче. Навіть всім відомий фільм за мотивами Гоголівської повісті «Ніч перед Різдвом» вирішили назвати «Вечора на хуторі біля Диканьки», і все це тільки б оминути слова «Різдво».

«За походженням італієць», — жартома писали про Сандро Фазіні одеські газети. А насправді єврей, який отримав славу французького художника. Сьогодні одесити вважать його своїм співвітчизником і конкурують з киянами, які добре знають, що хлопчик на ім’я Саул Арнольдович Файнзильберг народився у Києві 4 січня 1893 року. Яким же було життя всесвітньовідомого художника та чому воно так трагічно обірвалося?

28 грудня сталася історична подія, яка назавжди змінили життя людства: у 1895 році саме в цей день відбувся перший кіносеанс. Далі покази нового атракціону прокотилися всіма світовими столицями, не виключенням став і Київ. Якими ж були перші українські кінострічки та чому через них спалахували стихійні демонстрації і справжні шпигунські скандали?

У 2017 році католицьке Різдво, яке святкують 25 грудня, стало офіційним вихідним днем в Україні. Однак назвати свято суто католицьким не зовсім правильно, адже і православні віряти святкують День народження Христа саме 25 грудня. Єдина проблема — суперечки, щодо того, коли ж саме наступає цей день і яким календарем варто керуватися. Тож, як і коли святкували Різдво київські католики та наскільки впливовою була їх громада у місті?

У Києві, майже від самого хрещення Русі, дуже шанували Святу Варвару. Мучениця користувалася серед вірян такою популярністю, почасти, саме тому, що її нетлінні мощі зберігалися у Михайлівському соборі. Вважалося, що Свята Варвара оберігала місто, рятувала від епідемій та нападів ворогів. Цікаво, що і до сьогодні невідомо, як же мощі з далекої Візантії були перевезені до столиці України.

3 грудня 1976 року відбулося урочисте відкриття Північного мосту у Києві. Він став найпершим мостом у союзі, який побудовано на вантах. А також третім київським мостом інженера Георгія Фукса, який на той час уже був автором Мосту Метро. Окрім інженерного дива, Північний міст міг стати ще й туристичною окрасою Києва, але не судилося…

Зимові свята завжди у Києві тривали довго, а відмічалися не без творчого підходу. Так, оздоблення ялинки супроводжувалося суперечками з недобросовісними торгівцями. В перший день нового року могла спалахнути вдавана епідемія скарлатини. А дівчата упродовж християнських свят активно займалися ворожбою.

23 листопада 1863 року розпочав свою роботу Лук’янівський тюремний замок. Він стане найвідомішою тюрмою України, яка у всі часи буде переповненою, скільки б додаткових корпусів не будували. За більше як 150 років у «діда Лук’яна» побувало чимало відомих особистостей. Людей з діаметрально протилежними поглядами часто об’єднувала лише спільна лук’янівська сторінка в біографії.

Як протікав Голодомор в Києві, кого називали "підкуркульниками", як рятувались голодні селяни та що кожен з нас може зробити для того, щоб трагедія більше ніколи не повторилась – читайте у матеріалі "Великого Києва".

В останню суботу листопада в Україні вшановуватимуть пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

Сьогодні київський телеглядач може собі дозволити контент від сотні телеканалів і зачасту віддає перевагу іншим способам отримання інформації. Але ще півстоліття тому телевізор був престижною революційної новинкою.

20 листопада 1833 року було видано Наказ царя Миколи І про заснування Київського імператорського університету Святого Володимира. Цьому освітньому закладу вже більше 180 років, сьогодні він вважається одним з найкращих вишів України. Але незважаючи на серйозність, що притаманна освітянській ниві, в історії університету було чимало кумедних сторінок.

Київська картинна галерея відкрилася 12 листопада 1922 року, вже за часів радянської влади. Перша експозиція нараховувала більше 200 експонатів, проте фонд музею постійно поповнювався. Здебільшого за рахунок націоналізованих приватних колекції різних членів родини Терещенків. Тож, ким та як збиралася вражаюча колекція шедеврів та чи справді кияни тільки у 1922 році отримали змогу нею насолодитися?

Щорічно 11 листопада у світі відзначають День шопінга. Слово чужомовне і звичним стало зовсім недавно, а от явище було добре знайоме киянам ще наприкінці ХІХ століття. К

6 листопада 1960 року було урочисто відкрито п’ять перших станції Київського метрополітену, саме з цього дня і бере свій початок київська традиція призначати зустріч біля метро «Хрещатик». Вважається, що дата відкриття першої ліні підземки була обрана невипадково. Адже це був свого роду подарунок від влади жителям міста, яке дуже постраждало під час Другої світової війни.

Одразу три мости у Києві розпочали свою роботу 5 листопада. У 1953 році українська столиця «озброїлася» Мостом ім. Є. Патона, а в1965 році було відкрито Міст Метро та Русанівський метроміст. Це унікальні об’єкти не тільки для Києва, але й у світовій практиці. Інженерний талант Євгена Патона породив найбільший в Європі суцільнозварний міст, а Георгій Фукс створив перший в світі міст такого розміру на сухих стиках.

Офіційна кількість зареєстрованих у Києві авто вже переступила позначку у мільйон штук, а водіям на деяких вулицях міста дозволили рухатися зі швидкістю 80 км на годину. Якійсь сто років тому такі цифри здалися би пересічному киянину фантастикою. Згадаємо, як усе починалося.

Андріан Прахов — відомий київський меценат та мистецтвознавець, з його ім’ям пов’язані Кирилівська церква, Володимирський та Софійський собори. Але все ж найбільше запам’ятався не скільки видатний професор, скільки його дружина Емілія Прахова, яка позбавила спокою та розуму Михайла Врубеля. Роковою жінкою виявилася і старша донька Олена Прахова, яка закохала в себе іншого художника — Михайла Нестерова.