Ми вже відвідали лівобережжя-2040 , оглянули північно-східні околиці , центр міста – яким він може стати за пару десятиліть. Наша подорож у майбутнє цього разу – до південних та західних околиць: Борщагівка, Солом’янка, Теремки, Корчувате, Видубичі…
Генплан-2020: майбутнє, що не настало
Ключовою причиною неактуальності нині чинного генерального плану Києва, затвердженого у далекому 2002 році та розрахованого умовно до 2020 року, вважається нереалізована ідея розширення меж міста. В умовах, коли за цей час в столиці ліквідували самоврядування на рівні районів, не дивно, що нині самоврядні міста і села поруч з Києвом воліють за краще самотужки розпоряджатися землею, вирішувати питання благоустрою та чимало інших.
На південний захід Київ мав розширитися суттєво: в межах міста мали б опинитися приміські Софіївська та Петропавлівська Борщагівки, місто Вишневе, села чайки, Петрівське, Крюківщина, Гатне, Новосілки, Чабани, Хотів, Лісники… Паралельно Окружній дорозі, що стала б внутрішньою вулицею Києва, передбачалося прокласти нову магістраль від Житомирської до Одеської траси – цей проект досі актуальний, враховуючи багатоповерхову забудову тутешніх сіл, але руху немає, про нього лише часом згадують забудовники.
Проспект Леся Курбаса мав отримати продовження в «нових» землях столиці, однак швидкісний трамвай продовжувати в передмістя не збиралися – лише поєднати з існуючою лінією на Відрадному. Натомість мала отримати розвиток міська електричка – передбачалися ще одна станція у Вишневому і станція «Окружна Дорога». Метрополітен передбачався аж до Новосілок (тобто на одну станцію довше, ніж зараз є) та відгалуження по Окружній дорозі (під нього будували автовокзал «Теремки», що через відсутність метро виявився непотрібним).
Також це відгалуження метро мало обслуговувати новий великий житловий масив за Окружною дорогою в районі агроринку «Столичний», ближче до Гатного та Крюківщини. Поки тут – вільні землі, але з боку сіл забудова вже «наступає» на Київ. Генпланом-2020 передбачалося, що в цей житловий масив буде прокладено тролейбусну лінію – від аеропорту «Жуляни» через Вишневе і до Новосілок і Теремків.
На південь столиця також мала «загарбницькі» плани: до Києва мали включити території майже до Трипілля і Обухова: всю Конча-Заспу і Козин, села Лісники, Ходосівка, Підгірці, обслуговувати які мала лінія міської електрички з додатковими станціями «Чапаївка» (зараз село Віта-Поштова, в складі Києва) та «Дмитровичі».
Нові дороги мали з’явитися на Теличці (передбачалося її реконструкція у багатофункціональний район замість промзони і відкриття станції метро, що частково збудована), на Корчуватому, як місцевий дублер Столичного шосе, як далека перспектива розглядалося продовження Окружної дороги через Дніпро на Осокорки. А ось раніше мав з’явитися перехід через Дніпро (міст чи тунель) в районі Ходосівки-Козина-Вишеньок, як наступне велике кільце навколо міста.
Якщо ж облишити плани «загарбання» передмість, то варто відзначити реалізацію таких проектів генплану-2020 як метро на Теремки, часткове розширення Окружної дороги (особливо Жулянського мосту, де було вузьке місце), натомість замість передбаченої генпланом промзони відбулася активна забудова вздовж вулиці Максимовича. На Деміївській площі збудували багаторівневу розв’язку, як і недолугу естакаду на Столичному шосе, що не вирішила проблему залізничного переїзду в кінці проспекту Науки – але дозволила «важливим людям» з Конча-Заспи і Козина «пролітати» над шаленим затором.
З нереалізованих важливих проектів – дорога від бульвару Вацлава Гавела з переходом через залізницю до аеропорту, з продовженням вулиці Медової до вулиці Боржка (колишня Кіровоградська) та проспекту Лобановського. Дорогу почали будувати, але роботи вже кілька років не ведуться, а аби сполучити Відрадний і Чоколовку мостом над залізницею, за недавніми оцінками треба понад 1 млрд грн., з врахуванням викупу земель. Не розширили і проїзд Відрадного проспекту під залізницями на Борщагівку та тамтешню вузьку вуличку 9 травня: Південна Борщагівка лишилася «ведмежим кутом» і потерпає від заторів.
Генплан-2040: що планують в мерії
Проект генплану-2040 розробляється вже в існуючих межах Києва – тож замість інтервенцій у передмістя слід було б очікувати вирішення внутрішніх проблем. «У спадок» від генплану-2020 лишилися плани сполучення Відрадного і Чоколовки, розширення проїздів з Відрадного проспекту під залізницею, заплановано сполучити Відрадний з Галаганами (південніше Нивок), є звісно ж продовження Окружної дороги через Дніпро на Осокорки.
Заплановано спорудити кілька нових розв’язок на Окружній дорозі на виїздах з Новосілок, Феофанії, Пирогово, біля Віти-Поштової, і ще 6 розв’язок на ділянці Окружної на Борщагівці. Залишилися і плани великої дороги паралельно вулицям Васильківській та Максимовича, що мала сполучити вулиці Кайсарова та Дмитра Луценка – але наразі тут забудовані території, в тому числі новими житловими комплексами.
З житлової забудови заплановано житловий масив Теремки-3, з’являється нова житлова забудова вздовж Лисогірського узвозу та в районі вулиці Моторної поруч з проспектом Науки, у Китаєво і Самбурках, на Корчуватому, а також забудова зараз зеленого урочища Покол вздовж скидового каналу ТЕЦ-5, що на Видубичах.
Передбачено нові житлові комплекси в Феофанії, біля села-музею Пирогово, в урочищі Циганщина вздовж Окружної дороги, де розташовано комбінат «Радон» з утилізації радіоактивних відходів, а поруч – рекультивоване звалище (у вигляді гори з озелененням, але нагорі з труб виходять горючі гази від розкладання сміття) і звалище в Пирогово. Втім, є і плани житлового будівництва у більш «чистих» районах: перебудова Станкозаводу на житло на Галаганах, нові комплекси замість промзон на Борщагівці, Відрадному, реконструкція хрущовок Відрадного та Чоколовки.
Як і у генплані-2020, наполеонівські плани будівництва автомобільних доріг поєднуються з більш ніж скромними перспективами розвитку громадського транспорту – і це при великих планах житлової забудови. Розвиток трамваю – знову ж лише сполучення Борщагівки і Відрадного, тролейбус – по вулиці Васильківській і на житловий масив Теремки-3, метро – ще одна станція «Одеська» після «Теремки» і відгалуження по Окружній дорозі зі старих планів. Можна ще згадати четверту лінію «метро з Троєщини» через аеропорт «Жуляни» і наступною станцією «Кільцева дорога» – однак такі перспективи більш ніж примарні.
Реалії 2040: що буде насправді
Тенденції розвитку південного заходу Києва за останні кілька років можна описати коротко – ніяких нових транспортних проектів і багато нових житлових комплексів. Не можна сказати, що генплан-2020 не виконувався – на Теремках з’явилося метро, збудували кілька розв’язок, розширили Жулянський міст, шляхопровід на Караваєвих дачах (тут з’явився і новий вокзал, який втім здали в оренду під супермаркет), тривають капітальні ремонти ключових магістралей – ось нещодавно поновили рух Борщаівським шляхопроводом. Але багато в чому це ще ремонт радянського міста за радянськими планами.
Однак найважливіші проекти цієї частини Києва наче зачаровані – навіть де починали роботи, то все зупинилося. Нова магістраль від проспекту Лобановського до аеропорту – недобудована, естакаду на Видубичах з вулиці Бойчука на Столичне шосе навіть не почали будувати – встановили паркан і з часом прибрали. Будівництво шляхопроводу з Відрадного на Чоколовку над залізницею порахували – понад 1 млрд грн., дорого – і знов призабули.
Натомість заявлені в проекті генплану-2040 плани житлового будівництва вже реалізуються. Будуються не лише Теремки-3, а й низка житлових комплексів навпроти на біля тієї ж Одеської площі, розростається Феофанія, будується четверта черга Лікограду. Житло з’являється навіть там, де й не можна було передбачити – впритул до атомного реактора Інституту ядерної фізики НАНУ, на Лисогірському узвозі над промзоною, наче поки відбили спроби забудови видового поля перед музеєм архітектури і побуту «Пирогово».
Навколо теми реновації промзони Видубичі у багатофункціональний район виникає чимало ідей – чи то зробити тут невисоку «людяну» забудову з пішохідним мостом у Ботанічний сад ім.Гришка, чи забудувати висотками. Місто могло б взяти ініціативу в свої руки, адже інструмент є – невідкрита станція метро «Теличка», де лише вихід збудувати. Натомість вже зараз південніше по Столичному шосе будується великий житловий комплекс, а самі Видубичі поки – наче цитадель хаосу занедбаного мегаполісу.
Приміські села, які генплан-2020 передбачав приєднати до Києва, справді перетворюються на житлові масиви – однак досить хаотично, і будується житло не там, де можна було б прокласти нові широкі магістралі, продовжити міські лінії громадського транспорту. Як наслідок, вузькі сільські вулички перевантажені, транспорт – лише маршрутки, тисячі яких насичують столичні дороги. Ще більше мешканців передмість за відсутності адекватного громадського транспорту обирають користуватися власним автомобілем – затори в Києві багато в чому формує передмістя.
Годі говорити про перлину півдня Києва – Голосіївський ліс та інші зелені зони однойменного національного парку. Жуків острів, Конча-Заспу, зелені урочища над Дніпром потроху забудовують, намивають все нові піщані майданчики під котеджі. Натомість Голосієво лишається місцем концентрації екологічно небезпечних об’єктів – звалище біля Пирогово, комбінат «Радон» і могильник радіоактивних відходів, ядерний реактор, південніше в передмісті – міське звалище в Підгірцях, яке вже переповнене. Поруч – ростуть нові будинки, мешканці яких лише заселившись і обжившись стануть екоактивістами…
УрбанПлан-2040: як може бути краще
Транспорт лишається найбільшою проблемою південного заходу, як і Києва в цілому, але і вже очевидним, що хибним є шлях розвитку автомобільних магістралей – це надто дорого, а у сформованих районах часто немає досить місця, викуп же землі – це дуже великі кошти і складнощі. Та й нові розв’язки і дороги провокують більше користуватися авто.
Головне для збалансованого розвитку – забезпечити зв’язність районів і надійне сполучення з діловим центром міста, і на Борщагівці, Відрадному, Чоколовці, Солом’янці на метро годі сподіватися. Вихід – розвиток трамвайного сполучення, що має стати легким вуличним метрополітеном, як зараз робиться у багатьох розвинених (і багатших, аніж Київ!) містах світу. І мова не лише про давні плани трамвайного сполучення Борщагівки і Відрадного – вагончики мають рушити у передмістя і в центр.
Якщо повернутися до проблеми зв’язку між Відрадним та Чоколовкою і оглянути вуличку Суздальську, де генпланом планується магістраль між районами з виходом на шляхопровід над залізницею, то справді є питання – як її вмістити. Натомість першочерговим може бути вузький трамвайно-велосипедний міст – з новою лінією до Севастопольської площі. Іншим варіантом може бути трамвайна лінія через аеропорт, а автомобільний рух влаштувати з часом двома односторонніми шляхопроводами: з вулиці Постволинської на Повітрофлотський проспект та з вулиці Шепелева на Аеродромну перекинути естакади легше.
Трамвай можна подовжити і в приміські Борщагівки – знову ж, перекинувши над Окружною дорогою від вулиці Зодчих до приміської вулиці Київської не автомобільну, а трамвайно-велосипедну естакаду. З іншого боку трамвайну магістраль варто поновити по вулиці Василя Липківського до вокзалу – пару десятиліть тому її розширили саме за рахунок трамваю, але транспортного ефекту від того було небагато.
Проблему величезних заторів на проспекту Науки через залізничний переїзд можна зменшити, якщо зробити ще один переїзд внизу Лисогірського узвозу – адже проспект внизу сам по собі вузький, а де його мали розширяти – вже побудували на схилі висотки. Додаткові естакади на Видубичах мають позбавити проспект Науки статусу майже безальтернативної транзитної магістралі.
Якщо ж говорити про недобудовану Окружну дорогу – будемо реалістами, нам поки не по кишені ані Велика Окружна дорога з новим мостом в Українці, ані тим більше міст чи тунель від вулиці Заболотного на Осокорки. Це справді питання більш державного рівня – але розвиток доріг і мостів значно південніше Києва може суттєво перелаштувати транзитні потоки. Є дорога по дамбі ГЕС в Каневі – але ж доріг до неї майже немає…
Ну а зелені зони півдня потребують великого відновлення – прокладання «зелених» велопішохідних маршрутів, розвитку можливостей відпочинку біля води – недарма на Корчуватому кажуть, що то є потенційний столичний курорт – «Південний берег Києва». Та спочатку його потрібно очистити від небезпечних звалищ та могильників. Втім, управління відходами – це вже дещо інша тема, про недавні історії розвинених мегаполісів – і, сподіваємося, майбутнє Києва.