Приватна структура, що зветься «Меморіал Голокосту «Бабин Яр», фінансована передусім донорами з Російської Федерації (серед спонсорів – російські бізнесмени з оточення Володимира Путіна Михайло Фрідман та Герман Хан), попри протести ряду українських науковців, культурних діячів, дисидентів та єврейських громадських активістів, почала зводити чергову тимчасову інсталяцію у Бабиному Яру.
Вже 6 серпня почнеться зведення 40-метрової «Кришталевої стіни плачу» з каменю архітекторки Марини Абрамович, відомої своїми емоційними провокаціями у мистецтві не менше за художнього керівника Меморіального центру Голокосту, скандального російського режисера Іллю Хржановського.
Читайте також: Йосиф Зісельс: київська влада ігнорує українських вчених і їх бачення музею у Бабиному Яру
Одними з найвідоміших і неоднозначних робіт Марини Абрамович є «Балканське бароко», коли мисткиня перемивала купу кривавих кісток в пам’ять про жертв воєн на теренах колишньої Югославії, та «Голий перфоманс».
Вона обіцяє, що «Кришталева стіна плачу» стане одним із наймасштабніших артоб’єктів Європи, збудованих протягом останніх років.
До 80-х роковин трагедії у Бабиному Яру, крім «Кришталевої стіни плачу», планують відкриття ще низку артоб’єктів.
Читайте також: «Протягнути» російський проект меморіалізаціі «Бабиного Яру» не вийде — депутат
Так, наприкінці минулого року на території Лук’янівського єврейського кладовища у Бабиному Яру було відкрито «Дзеркальне поле» – коло із розстріляних труб, звідки лунає моторошна музика та дме пронизливий вітер.
Навесні нинішнього року, попри застережливий лист СБУ, протести духовенства, науковців та тисяч громадян, на території Кирилівського православного кладовища було збудовано ще одну інсталяцію – «Меморіальну синагогу».
Зараз заявлено будівництво «Кришталевої стіни плачу» та «Кургану пам’яті».
Читайте також: “Донори з Росії”: гендиректор про фінансування центру Голокосту “Бабин Яр”
До чого тут МАФи?
Всі артоб’єкти, які зводять у Бабиному Яру під керівництвом Макса Яковера та Іллі Хржановського, є «тимчасовими». Як би це парадоксально не звучало, але за документами вони вважаються МАФами. Співголова Асоціації єврейських організацій і громад (ВААД) України Йосиф Зісельс – відомий критик цього проєкту, пояснює, що такі ж «дозволи» отримують дрібні підприємці Києва, наприклад, для встановлення кіосків.
«У цих інсталяціях насправді немає суттєвої прив’язки до Бабиного Яру, вони можуть бути встановлені будь-де. На цих місцях не можна будувати – це все або кладовища, або місця розстрілів, або заповідник, або охоронні зони кладовищ та заповідника. Вони свідомо будують під виглядом МАФів – малих архітектурних форм, бо на це не потрібно згоди Київради. МАФ не може бути більше 30 квадратних метрів. У них вже збудовано два МАФи у Бабиному Яру – «Меморіальна синагога» і «Дзеркальне поле» – останнє має близько 1200 квадратних метрів, а «Меморіальна синагога» – майже 100 квадратних метрів. Обидва об’єкти збудовані прямо на кладовищах, що заборонено законами та міжнародними угодами України», – пояснює Зісельс.
При цьому художній керівник проєкту, російський режисер Ілля Хржановський під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Гуманітарна політика» заявив про наміри об’єднати музейний комплекс (40 000 метрів) системою мостів «в єдину кровоносну систему, яка буде світитися і її навіть буде видно з космосу». Щоправда, ряд фракцій Київради – «Європейська Солідарність», «Голос» (частина), «Батьківщина» та «Єдність Олександра Омельченка» не підтримали виділення земельних ділянок під потреби приватного проєкту.
У цей час генеральний директор Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Максим Яковер пояснив, що вже до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру буде відкрито першу чергу меморіального комплексу, куди увійдуть наявні проєкти (символічна синагога «Місце для роздумів», аудіоінсталяція «Дорогою скорботи», аудіовізуальна інсталяція «Дзеркальне поле»; інсталяція, присвячена пам’яті жертв Куренівської трагедії; серія інсталяцій «Погляд у минуле», аудіовистава про перший день масових розстрілів тощо), а також нові: «Кришталева стіна плачу» та «Курган пам’яті». Крім того, з’явиться перший музейний простір, який розповідатиме про масові розстріли.
Водночас Йосиф Зісельс усі ці інсталяції називає не музейним комплексом, а лише приводом для піару, який прагнуть використати російські мільярдери-донори проєкту Фрідман, Хан, аби відмитися від близькості до Путіна, оскільки вони із 2018 року перебувають у передсанкційних списках США.
«Над цими людьми висять американські санкції, і вони хочуть відмитися, але крім тимчасових інсталяцій, вони ні на крок не наблизилися до справжнього меморіалу чи музею у Бабиному Яру. Немає ні концепції, ні проєкту. Є лише тимчасові інсталяції», – зауважує Зісельс і вкотре повторює, що запропонована росіянами ідея музейного простору у Бабиному Яру «має політичну мету та є частиною інформаційного фронту гібридної війни».
На його думку, саме з цих причин представники російських донорів проєкту свого часу повністю проігнорували запропоновану українськими науковцями та замовлену урядом у 2017 році державну комплексну концепцію меморіалізації Бабиного Яру («український проєкт» – ред.).
«Ще у 2018 році на засіданні Комітету ВР з питань прав людини, коли була презентація російського проєкту, я запропонував компромісний варіант – поєднати кращі ідеї українського та російського проєктів та сформувати єдину команду експертів на паритетних умовах «50 на 50», фінансувати також навпіл. Росіяни не захотіли навіть розглянути таку пропозицію. Згодом з такою ж пропозицією до них звернулася Юлія Тимошенко, але ніхто так і не відреагував. Росіяни не хочуть ніяких компромісів. Вони хочуть навіть у цьому питанні, як і в усіх інших, «викрутити руки» Україні та поводяться у центрі Києва як окупанти, роблячи все, що їм заманеться. Вони – окупанти, що йдуть по попелу та кістках людей, які загинули у Бабиному Яру», – нагадує передісторію цього питання Йосип Зісельс.
Він нагадав, що проти російської концепції меморіалу у Бабиному Яру протягом останнього року зібрано тисячі підписів, кілька колективних звернень від українців та євреїв по всьому світу.
Проте Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв про підтримку саме російської концепції меморіального комплексу у Бабиному Яру.
«Президент України більше року – з липня 2020-го, незважаючи на прохання громадськості звернути увагу на український проєкт меморіалізації, підтримує росіян. Складається враження, що він його навіть не читав. Там Андрій Єрмак вирішує, які документи показувати Володимиру Зеленському, а які – ні. Думаю, що Президент України на боці російського проєкту меморіалізації Бабиного Яру, навіть не уявляючи, що це російський проєкт, що там стоять російські мільярдери, близькі до Путіна», – резюмує Зісельс та називає російський проєкт «троянським конем від Путіна», а також додає, що «росіяни використовують його, щоб показати всьому світу, що українці є антисемітами, які не можуть самі побудувати меморіал, але заважають росіянам».
Сам Президент України Володимир Зеленський 13 липня на відкритті Всеукраїнського форуму «Україна 30. Гуманітарна політика» в Києві сказав, що «наш обов’язок – зробити Бабин Яр місцем пам’яті, а не місцем забуття. І тут не має бути тиру чи будь-якого спортивного або фітнес-комплексу».
«Ми, як держава, хочемо зробити це місце гідним пам’яті жертв. Ми вже готові презентувати поточні результати. Це має поставити крапку в усіх конфліктах щодо цього проєкту. Руйнувати роботу дуже легко. Щось побудувати та залишити наступним поколінням – складно. На жаль, так буває, що цей процес проходить через історичні випробування», – сказав тоді Володимир Зеленський і нагадав, що раніше підписав указ про заходи до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру та додаткові заходи щодо подальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».
Судячи з того, наскільки активно втілюється російський концепт пам’яті у Бабиному Яру, навряд чи Президент мав на увазі розроблену українськими науковцями та замовлену урядом Володимира Гройсмана українську концепцію меморіального комплексу Бабиного Яру, як і навряд чи хтось із авторів російського проєкту хоча б спробує пояснити своїм опонентам – здебільшого громадянам України, чому їх позбавили права самостійно вирішувати, як вшановувати пам’ять загиблих у своїй країні.
Читайте також: “Про нашу історію маємо дізнаватися не з-за поребрика” – “ЄС” про меморіал “Бабин Яр”
Нагадаємо, Київрада кілька разів переносила розгляд проєкту “Бабин Яр” від скандального російського режисера Хржановського. Кличка і Київраду закликають не підтримувати російський проєкт меморіалу “Бабин Яр”. А СБУ заявляє про можливе використання центру Голокосту “Бабин Яр” для дискредитації України.
У зв’язку з цим українські євреї почали збір протестних підписів проти нової наруги над історією народів. Вони звернулися до громадянського суспільства з закликом захистити православний цвинтар від будівництва, яке загрожує міжнаціональним та міжконфесійним конфліктом в Україні.
Як повідомлялося, в 2020 році довкола Меморіального центру виникло одразу кілька скандалів.
У лютому новопризначений художній керівник проєкту росіянин Ілля Хржановський запропонував перейменувати станцію метро “Дорогожичі” на “Бабин Яр”. #ВК писав, що це викликало гнівну реакцію містян. Тоді ж з’ясувалося, що пан Хржановський – людина зі “складною” біографією. Раніше він займався кіновиробництвом й потрапив до скандалу після екранізації фільмів “4” та “Дау”. Більше ви можете прочитати в цій нашій статті.
Хржановському, який створюватиме меморіал Бабин Яр, готували підозру у зв’язку з фактами катування немовлят, скоєних під час зйомок в Харкові фільму “Дау. Дегенерація”.
У вересні, перед відкриттям аудіовізуальної інсталяції, керівництво приватного проєкту «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» назвало журналіста «BigKyiv» «пропагандистом» через незручні питання, адресовані художньому керівнику Меморіального Центру Голокосту «Бабин Яр», скандальному режисеру Іллі Хржановському.