Зареєстрований нещодавно законопроєкт виявився аж занадто радикальним та вимагає значного доопрацювання. Та й сам креатив маркетологів на патріотичній тематиці, який обурив суспільство, у деяких випадках мав на меті не збільшення продажів. Проте під шквал критики потрапили всі гуртом, йдеться в ТСН.
“Вони хотіли поховати нас, але не знали, що ми – насіння”. Як буквальна ілюстрація цього популярного нині в Україні мексиканського прислів’я у продажу з’явилися серія “Насіння перемоги”. Однак проросло воно зовсім не так, як задумувалось. Хвилю обурення здійняли назви, пов’язані з війною, а найбільше – насіння редису “Азовсталь”. “Просто. Припиніть. Це неправильно. Ви це робите не з почуття патріотизму. Ви це робите з бажання збільшити продажі. У вас корисливий мотив”, – написав в коментарях військовий Юрій Гудименко.
Засновник торгівельної марки спробував пояснити свій задум. “Я і мої колеги безкоштовно постачали нашим захисникам тепловізори, коптери, рації та інше. Вкладали власні кошти та ресурси. Але наші можливості не безмежні. Тому виникла ідея створити лімітований благодійний проект “Насіння перемоги”, прибуток від якого спрямувати на підтримку наших захисників. Це не комерційний проєкт, це окремий унікальний генератор прибутку на користь ЗСУ”, – переконує він.
Перед усіма, кого розлютила редиска “Азовсталь” чи кабачок “Привид Києва”, автори проєкту вибачились. Залишки насіння нині розпродають, всі гроші мають йти у фонд United24.
А от деякі інші виробники з вибаченнями не поспішають. Приміром, компанія “Брусилівські ковбаси” креативно перейменувала свою “Московську” у ковбасу “ЗСУ”. Зі Збройними силами, кажуть, ця назва не пов’язана, просто літери збіглись. “Ця назва не має нічого спільного із Збройними силами України. Люди так її сприйняли, але назва означає зовсім інше. Ми не розуміємо, чому виникло таке непорозуміння», – наполягають на виробництві.
І пішло-поїхало: колготки з написом ЗСУ, жовто-блакитні труси з національним гербом на інтимному місці, реклама епіляції із зображенням військових. Багатьом такий маркетинг нагадує російське “побєдобесіє”, над яким неабияк кепкували українці.
В супермаркетах полиці ламаються від горілки з псевдогероїчними назвами: “Байрактар”, “Джавеліна”, “Незламна”. Ці новинки замінили собою горілку “Вакцина”, випущену у розпал епідемії. Виробник, до речі, той самий.
Покласти край цьому сумнівному креативу вирішили депутати. Їхню чашу терпіння переповнила поява безалкогольного напою – комбучі. “Ми називаємо у ВР поміж депутатами “закон про Бучу-Комбучу”. Тригером стала поява в продажу напою, який вочевидь експлуатував трагедію Бучі. Ми отримали у ВР незліченну кількість обурених звернень громадян” , – каже депутат Микита Потураєв.
Під гарячу руку авторів законопроєкту потрапило майже все, крім кіно та книжок. Вони пропонують заборонити використовувати і назви постраждалих населених пунктів, родів військ, будь-які згадки бойових дій, військові привітання та навіть типи озброєння. Проєкт закону не робить винятку ні для сувенірної продукції на зразок знаменитої марки з крейсером “Москва”, ні для прикрас, ні для, скажімо, футболок з відповідними принтами. Натомість закопроєкт поки що ніяк не обмежує використання зображень військових. Через це його визнали сирим і пообіцяли довести до ладу ближче до середини літа. Хоча і покупець впливає на ринок, голосуючи гаманцем, держава також регулюватиме цю чутливу сферу. “Багато речей має регулювати сам споживач. Якщо назва ріже око, чи ріже серце, то він просто це не купує. Але якщо в деяких виробників почуття совісті трохи притупилось, то, можливо, це варто поправити законом”, – додає депутат.
Парадоксально, та як раз “Комбуча Буча” під дію цього закону не потрапить. Адже він заборонятиме торгівельні знаки, зареєстровані після 24 лютого минулого року. А марку “Буча-комбуча” запатентували ще у 21-ому році, бо підприємство місцеве. Слово “героїчна” дописали дійсно після трагічних подій на Київщині. Та лише на невеликій, лімітованій партії напою, випущеній для мешканців самої Бучі, пояснює співвласниця виробництва та місцева мешканка Ганна Сущенко.
Каже, планів випускати продукцію під цією маркою з комерційною метою ніколи не було, а саму ідею назвати “комбучу героїчною”, мовляв, подала місцева влада, занепокоєна тим, що люди не захочуть повертатись до Бучі, якщо вона асоціюватиметься лише з масовими убивствами, які коїли тут росіяни. Натомість назва модного напою мала стати одним із символів відродження, бо виробляло його підприємство, зруйноване та розмародерене росіянами, яке оживало разом з містом. “Постріл був у ворота нашого підприємства. Звичайно, всередині все зруйновано… Але живемо і боремось. Ми радились з місцевими мешканцями, ми показували ці ідеї військовим. Цю ідею нам подали керівники Бучанського району”, – запевняє власниця виробництва.
Рекламниця Наталія Морозова пояснює, чому одних виробників продукції з патріотичними назвами українці буквально носять на руках, а інших піддають нищівній критиці, не заглиблюючись у контекст. “Ми стали менш емпатичні і толерантні і більш травмовані, травмоване суспільство. Тому будь-яка історія може бути таким тригером, який викличе шквал критики у соцмережах, в інформаційному просторі, але водночас якась гарна історія і позитивна може теж створити позитив і створити з бренду лав-марку дуже швидко”, – переконує Наталія.
Межа, за якою споживачі бачать вже не патріотизм, а наживу – дуже тонка. Наприклад, жартівливі назви погано поєднуються зі згадками про трагічні події війни. І навпаки радують, коли йдеться про перемоги над ворогом. Жоден закон не здатний врегулювати всі нюанси такої чутливої сфери, визнають у парламенті.
Нагадаємо, виробник з Київщини потрапив у скандал з напоєм “БучаКомбуча”.