Українці-художниці Ніні Яценко виповнився 21 рік, коли з неї змальовували скульптуру, яка згодом стала основою проекту монументу “Батьківщина-мати”.
“Поряд із трапезною художники й архітектори винаймали кімнати під майстерні. Якось проходила повз них у чорній українській хустці, — Там стояли скульптори Бородай, Кальченко, молодший і старший Зноби, художник Сагоян. Останній сказав: “Это она! Снимите платок. Какая шея! Вот типичная украинка!” Жінку запросили позувати для скульптури в стилі Родена з маленькою дитинкою”, – розповідає Олеся Кусто.
Після цього жінка їздила на кіностудію Довженка та, вдягнувши грубу полотняну сорочку позувала перед скульпторами. З її спогадів розповідають, що стояти та очікувати на завершення ліплення потрібно до 4 годин, і в жінки німіла рука, яку треба було тримати вгору.
“Але у конкурсі перемогли войовничі ідеологічні фактори того часу та архітектурний проект московської групи художників. Тому “Батьківщина-мати” тримала щит і меч. Хтось зауважив, що із Дарниці фігура з немовлям на руках виглядала б як тризуб…”, – розповідає Кусто.
Ніна Миколаївна вийшла заміж за Володимира Данилейка – поета, мистецтвознавця, етнолога, який був знайомий із Іваном Світличним, Василем Стусом, Василем Симоненком. Навчався в Харківському інституті на факультеті журналістики.
Родина мала шестеро дітей: Соломію, Святослава, Кия, Северина, Данила, Марусю. Всі разом знялися у фільмі, співали, творили, любили Україну. Друзі про них казали: «Феноменально творча родина – окраса і скарб України.»
“Чоловік вінчався зі мною лише тому, що боявся втратити. Мені було 26 років, а йому — 47. Я віруюча людина. Сповідую всі свята, ходжу до церкви та співаю в хорі. У 25 років хотіла навіть піти в монастир на Закарпатті. А до мене підійшла монахиня й сказала: “Іди у світ і народжуй дітей!”, – розповідала свою історію Ніна Яценко.
Нагадаємо, скульптор-монументаліст Олексій Пергаменщик перебрав до 30 варіантів тризуба, коли працював над створенням ескізу під час заміни радянського символа на український національний.