Нікопея – означає переможниця. У давнину приблизно у той самий історичний час, що і Богородиця Нікопея на Золотих воротах у Києві з’явилася ще одна ікона Богородиці Нікопеї у Константинополі (сучасний Стамбул).
Зважаючи, що будівництво вхідних воріт на теренах сучасного Києва відбувалося за аналогом Золотих воріт у Константинополі та Єрусалимі, природно виникає пояснення подібності ікон, що їх прикрашали.
Зокрема Богородиця Нікопея у Константинополі вважалася хранителькою імператорського дому та емблемою тріумфів військ над ворогами. Створення першообразу приписують апостолу Луці.
Про Богородицю Нікопею на Золотих воротах у Києві натомість розповідає літопис, розповідаючи про воєнні події 1151 року. Тоді йшла боротьба за київський престол між князями Ізяславом Мстиславичем і Юрієм Долгоруким (тим самим, що вважається засновником Москви). Ізяслав тоді правив у Києві, а Долгорукий з військом підходив до міста. Він відправив посла до Ізяслава з пропозицією віддати йому київський престол.
«Великий князь Ізяслав Мстиславич разом зі своїми союзниками — князями В’ячеславом Володимировичем та Ростиславом Мстиславичем — біля Золотих воріт вели переговори з послом Юрія Долгорукого. Під час переговорів В’ячеслав, озирнувшись на святу Богородицю, що була над Золотими воротами, мовив: «А їй нас судити, Пречистій Владичиці, із сином своїм і Богом нашим, у сей вік і в будучий», – каже літопис.
На наступний день військо Юрія Долгорукого було біля Києва. Ізяслав, оцінивши сили, того ж вечора видав наказ вирушити вперед. І військо Долгорукого відступило. Ізяслав його переслідував та у вирішальній битві на річці Рута армія Долгорукого була повністю розбита.
Відновити образ на Золотих воротах вирішили сучасники у 2016 році. Щоправда, розмістили його не на верхній частині брами, як про це розповідають археологи та історики, а трошки вище – на фасаді Золотих воріт.
Освятив сучасний образ патріарх УПЦ КП Філарет.
“Ми освятили цей образ тоді, коли на сході йде війна. А нам потрібна перемога. І ми будемо молитися, щоб Божа Матір захистила не тільки Київ від ворогів, нашестя чужинців, а щоб вона захистила всю нашу українську землю”, – сказав тоді Філарет.
Сучасна мозаїка складається з тисяч шматочків різнобарвної смальти. Смальта – це кольорове, непрозоре (заглушене) скло у вигляді невеликих кубиків або пластинок. З подібного матеріалу виготовлений образ Богоматері Оранти у Софійському соборі.
Автор роботи заслужений художник України Леонід Тоцький повідомив, виконували панно 4 працівники 4 місяці. В роботі також допомагала його дружина.
“Я робив повіки, руки, а виконавці вже робили одяг. Виготовляли зі смальти, це штучно випікається каміння з окисами металів різних кольорів, і вона дуже міцна. Класична мозаїка, яка була і в Софії, і в Константинополі. А золота смальта випікалася на київському заводі, а потім вже ми різали і кололи на маленькі шматки”, – розповів майстер.
Офіційне відкриття образу, де Марія тримає Немовля Христа перед собою, наче щит,.відбулося 28 травня 2016 року, у День Києва.
Символічне значення для киян мала і надбрамна церква Пресвятої Богородиці на Золотих воротах. Вона означала, що місто під її захистом.
«Марію Оранту вважали небесною заступницею Києва. Саме тому її зобразили на головній апсиді Софійського собору та їй присвятили церкву на головному в’їзді в місто. Церква реконструйована гіпотетично, точних даних про її архітектуру не збереглося», – розповідає археолог Дмитро Горбатюк.
Для реконструкції церкви аналогом були Золоті ворота у місті Володимир-на-Клязьмі – оскільки володимирські ворота колись створювались за прототипом київських. Володимирські були збудовані через століття після побудови київських воріт.
Аби дізнатися більше про історію Києва, читайте інші матеріали з серії “Київ від початків”:
- Жінки-слов’яни йшли з чоловіками у військо та керували домом
- За часів Київської Русі місто було центром торговельних шляхів та зростало з податків від перемоги
- Княгиня Ольга закопала живцем сватів від ворога та помстилася за чоловіка
- Вбивця християн та ідолопоклонник Володимир охрестився сам та освятив киян
- За часів Володимира Великого в столиці було 400 церков, а тонку емаль та кольчуги продавали в Європу
- Волинян розуміли, краще за новгородців – якими двома мовами писали у столиці за часів Київської Русі
- Київ від початків: Золоті ворота у давнину виглядали зовсім не так, як нині споруджено їхню «копію»
- Засновник Москви, князь, якого отруїли кияни, Юрій Долгорукий помер 15 травня та похований під Лаврою
- За правління Ярослава Мудрого в столиці судили злочинців, а мешкало більше людей ніж у Лондоні та Гамбурзі
- Володимир Мономах зробив столицю містом великого паломництва, куди сходились найбагатші краю
- Українські депутати відвоювали православ’я у Польщі та заснували майбутню Києво-Могилянську академію
- Школи в Києві від Володимира Великого – освячені приміщення, унікальний однострій та вишкіл еліт
- Скільки років українській столиці?
- Як з’явився радянський міф про 1500-ліття Києва