Київ від початків. Жінки-слов’яни йшли з чоловіками у військо та керували домом

Автор: Оксана Тупальська
08:36 25.04.2023

З VI століття відбулося роз’єднання слов’ян – на південних, західних та східних. Східні зайняли територію поміж Чорним, Білим та Балтійським морями. Мешкали там, де нині центральна Україна та її столиця Київ. У кожного зі східнослов’янських племен були свої закони та звичаї.

Київ від початків. Жінки-слов’яни йшли з чоловіками у військо та керували домом
Світлодіодне освітлення

Київський літописець каже, що його земляки поляни (так називалося плем’я слов’ян, що мешкали на теренах сучасного Києва) були тихими і покірними, і шлюбні звичаї мали.

«Не ходить жених по невісту, а приводять її ввечері. Наступного ж дня приносять, що за неї дадуть», – згадує автор Докудрами.

Уже західніше, на території сучасної Житомирщини, мешкали древляни. Казали, що жили, мов звірі, вбиваючи одне одного. А на півночі – звичаї радимичів та в’ятичів, а також сіверян (частково землі сучасних Чернігівщини та Сумщини) були схожі з древлянськими:

«Жили вони у лісах, не знали сімейних відносин. Молоді люди сходилися на ігрища поміж селами. Хапали собі жінку хто з котрою умовився і жили без обряду. Так мали по 2 і по 3 жінки».

Київські та волинські слов’яни здавна ховали мертвих. Вони вірили, що людське життя триває і після смерті. І що померлі можуть з’являтися поміж живими. Тому пишним похованням намагалися задобрити покійника.

Поховання у полян

У слов’ян була поширена родова помста. А жінки ходили у військо

«Мати змалечку вчила дітей захищати честь роду і бути непримиренними ворогами до кривдників. Слов’янки інколи ходили на війну разом з чоловіком або батьком. Так, 626 року під час облоги Константинополя поміж убитих воїнів-слов’ян греки знаходили і жінок».

Слов’яни ідуть у військо

А ще кажуть, що бранців або своїх невільників слов’яни не дуже силували до роботи. За певний час- або пускали на волю, або приймали до своїх громад, як вільних людей.

Чужинців вражала привітність і гостинність слов’ян, їх вільнолюбство і мужність у бою.

«Слов’яни – люди відважні і войовничі. І якби не було незгоди серед їх численних і розкиданих племен, то з їх силами не міг би боротися ні один нарід у світі», – наводить слова арабського письменника український історик Іван Крип’якевич.

Великий Київ у Google News

підписатися