Дати нерухомих свят, присвятків, постів, поминання святих змістяться на 13 днів уперед. Наприклад: Покрову відзначатимем 1 жовтня, день Миколая Чудотворця – 6 грудня, Різдво Христове – 25 грудня, Водохреще – 6 січня і т. д. Але Великдень і привʼязані до нього події (Великий піст, Вознесення, Зіслання Святого Духа) залишаються по-старому, оскільки пасхалія обчислюється особливим способом.
Цьогорічна дата Усікновення чесної глави Йоана Хрестителя (11 вересня за ст. ст.) переноситься як виняток на 30 серпня згідно з пропозицією календарної комісії Священного синоду. Так само парафіяльні пам’ятні дати, котрі припадають між 1 і 13 вересня, можна перенести на інші дні: наприклад, храмовий празник – на неділю.
Наступного року не буде Петрового посту, бо П’ятдесятниця припаде на 23 червня (і так ставатиметься в усі ті роки, коли Пасха дуже пізня й часу на Петрівку між Трійцею та днем Петра і Павла просто нема).
Також зміняться дати державних свят, створених із прив’язкою до церковних: День української державності (Хрещення Київської Русі) – тепер 15 липня, День захисників і захисниць України (Покрова) – 1 жовтня, День української писемності та мови (спомин св. Нестора Літописця) – 27 жовтня, День усиновлення (святих Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії) – 17 вересня.
Таке рішення стало історичним. Адже досі наша церква жила за юліанським календарем, від якого як неточного відмовилися майже всі православні церкви світу, перейшовши на більш астрономічно точний новоюліанський.
Нагадаємо, рішенням Помісного Собору за парафіями та монастирями зберігається право використовувати старий календар.