Перлина сервісу — готель «Континенталь»
У 1895 році за адресою вулиця Миколаївська, 5 починається будівництво готелю, якому судилося стати одним з найкращих і найкомфортабельніших в Європі. Одразу три генії беруться за створення «Континенталю»: Владислав Городецький, Георгій Шлейфер та Едуард Брадтман. Вартість проєкту вражає — один мільйон рублів.
Така шалена сума грошей дасть змогу створити не просто архітектурне диво, а надсучасний та комфортабельний заклад. В готелі «Континенталь» гостям слугували: ресторан, кав’ярня, літній та зимовий сади, більярд, бібліотека та читальня. А комфорт забезпечувався за рахунок: парового опалення, електричного освітлення, вентиляції повітря, подачі гарячої води та безперебійної роботи двох ліфтів (вантажного та пасажирського).
Читайте також: Гендерна нерівність або як киянки колись дорогоцінну освіту здобували
Дозволити собі такий рівень сервісу міг далеко не кожний — ціна за одну ніч сягала 15 рублів, що складало середньомісячну заробітну плату робочого на фабриці. Список гостей «Континенталю» майорить іменами знаменитостей: Федір Шаляпін, Всеволод Мейєрхольд, Константан Бальмонт та Осип Мандельштам.
Читайте також: Топ-10 фактів про пам’ятник Володимиру Великому
Для останнього ніч у готелі і взагалі була доленосною. Потрапивши майже випадково до «Континенталю», поет вирішив відвідати легендарне кафе «Х.Л.А.М.», яке знаходилося у підвалі будівлі. Назва закладу розшифровується так: «художники, літератори, артисти, музиканти», тут збиралася талановита київська молодь та гості столиці. І саме тут Осип Мандельштам вперше побачив свою майбутню дружину — киянку Надію Хазину.
Готель «Континенталь» проіснував до 1941 року, сьогодні на його місці знаходиться Національна музична академія України ім. П. Чайковського.
Читайте також: Валентина Саніна-Шлее — киянка, що підкорила Нью-Йорк, полонила серця голлівудських дів та конкурувала з Гретою Гарбо
Розваги з розмахом — Гіппо-Палас
Історія появи на Миколаївській вулиці одного з найбільших в Європі цирків сповнена романтизму. Петро Крутіков — син київського генерал-майора мав би стати юристом, але відчував в собі поклик до дресирування. Задля будівництва кінного цирку він продає спадщину і всі гроші, а це 325 тисяч рублів, вкладає в мрію.
Архітектором першого в імперії двоповерхового цирку став Едуард Брадтман, будівництво завершилося в 1903 році. До послуг глядачів у кінному цирку слугувала триярусна зала на дві тисячі місць з комфортабельними кріслами, ложі, електричне освітлення, парове опалення, паркетна підлога та гардеробна, як в найкращих театрах. Серед архітектурних особливостей цирку варто відмітити ще й величезний скляний купол та вітраж, який прикрашав фасад будівлі.
Читайте також: «Люди втрачали розум, намагалися покінчити з собою. Київ потонув у трупному смороді». Спогади очевидців про Бабин Яр
Але головною принадою цирку були все ж виступи. Сам Петро Крутіков показував номери з кіньми, мав славу людини, яка любила коней більше од людей. Виступи його підопічних підкорили серця не тільки киян, а й мали шалений успіх по всій Європі.
На сцені Цирку Крутікова виступали найвідоміші циркові трупи того часу, мали успіх силач Іван Піддубний та дресирувальник Володимир Дуров. До того ж гарна акустика зали дала змогу проводити в цирку ще й концерти та публічні виступи: Ф. Шаляпіна, Л. Собінова, Тітта Руффо, В. Мейєрхольда, О. Купріна та В. Маяковського. Але найвідомішою подією, яка розігралася на арені цирку, стало обрання гетьманом Павла Скоропадського у 1918 році.
У 1941 році цирк було заміновано і підірвано, сьогодні на його місці знаходиться будівля кінотеатру «Україна».
Читайте також: Не вічна пам’ять: вожді, яким більше немає місця в Києві
Розкішний бізнес — торговий дім фабрики Й. Кімаєра
Йосип Кімер заснував свою меблеву фабрику у 1884 році, але розкішний будинок по вулиці Миколаївська, 13 був збудований лише у 1897 році. Його архітектором став Владислав Городецький. У будівлі розташовувався торговий дім меблевої фабрики.
Треба сказати, що Йосип Кімер працював в умовах жорсткої конкуренції, але це не завадило йому стати одним з найуспішніших комерсантів свого часу. У своїй роботі фабрикант проявляв неабиякий артистизм і творчій підхід. Він швидко зрозумів, що попитом користуються меблі різних епох та стилів, тож на одній і тій же фабриці виготовлялися і м’які меблі в стилі рококо, і кабінетні стільці в стилі ампір, і столи у стилі Луї ХVI, і різноманітні меблі в арабському стилі.
Читайте також: Героїня України Тетяна Маркус: зваблива, небезпечна й незламна
Розмах товарного асортименту та висока якість швидко зробили меблеву фабрику Кімера лідером, на ній виготовлялися крісла для київської опери та театру Соловцова, гарнітури для облаштування найкращих номерів готелю «Континенталь» та готелю Гладинюка. Безліч найкращих квартир не тільки в Києві, а й по всій імперії були облаштовані саме товарами Йосипа Кімера.
Що ж стосується будинку, то він зберігся. Сьогодні його «гостями» стають сотні киян щодня, адже саме тут знаходиться один з виходів станції метро «Хрещатик».
Читайте також: Кривавий вересень 41-го або 778 днів окупації Києва: в яких умовах виживали кияни?
Київський Париж — Будинок Гінзбурга
У 1901 році завершується будівництво споруди, яку майже одразу назвали «Київським Парижем». За адресою вулиця Миколаївська, 9 тоді з’явився прибутковий будинок Гінзбурга, який мав шість поверхів і був найвищою спорудою на той момент у Києві.
Архітекторами проєкту стали Едуард Брадтмана та Георгій Шлейфер. Будинок Гінзбурга мав фасад довжиною в 55 метрів, і висотою майже в 24 метри. На перших двох поверхах, були наскрізні скляні прорізи, які могли слугувати першокласними вітринами для модних магазинів. Решта чотири поверхи були розділені на 14 квартир і здані в найм ще до того, як завершилося будівництво. Ажурний місточок з третього поверху на верхню терасу та башти на даху довершували казковий вигляд Будинку Гінзбурга.
Споруда сильно постраждала, але все ж збереглася до нашого часу, як і ще один будинок архітектора Е. Брадтмана. У 1903 році, за адресою вулиця Миколаївська, 15, завершилося будівництво першого в Києві дому у стилі модерн — «Колиска Духу».