Гендерна нерівність або як киянки колись дорогоцінну освіту здобували

Автор: Тетяна Ніжинська
13:00 19.10

Довгий час і середня, і вища освіти в Києві були доступні лише для чоловіків. Вважалося, що жінки повинні займатися дітьми, господарством, приготуванням вечері, ходити в церкву, а от до науки допускати їх немає ані необхідності, ані жодної потреби. Перший вищій освітній заклад для жінок у Києві відкрили лише 16 листопада 1878 року та і той на приватні кошти. Так у чому ж полягали освітні гендерні відмінності у старому Києві?

Гендерна нерівність або як киянки колись дорогоцінну освіту здобували

Перші київські гімназії

Згідно шкільної реформи 1804 року всі початкові навчальні заклади повинні були бути переформатовані в гімназії. Так у 1809 році була заснована славнозвісна Перша київська гімназія, але в ній могли навчатися лише хлопчики. Досить швидко — вже у 1811 році гімназія отримала статус вищого навчального закладу.

Вищі жіночі курси в Києві — Перша київська гміназія — Жіноча гімназія в Києві — інстуитут шляхетних дівчат
Перша київська гімназія. Джерело: famhist.ru

Читайте також: Топ-10 фактів про пам’ятник Володимиру Великому

Програма восьмирічного навчання у гімназії містила досить велику кількість предметів: Закон Божий, математика, логіка, фізика, історія, географія. Але головний акцент все ж було зроблено на вивчення мов. Викладались: давньогрецька, латина, німецька, французька та англійська. Після відкриття університету Святого Володимира, наступним кроком у кар’єрі гімназистів майже стовідсотково ставав університет, а далі посада лікаря чи юриста.

Вищі жіночі курси в Києві — Перша київська гміназія — Жіноча гімназія в Києві — інстуитут шляхетних дівчат
Урок географії у Першій київській гімназії. Джерело: Вікіпедія

Читайте також: Валентина Саніна-Шлее — киянка, що підкорила Нью-Йорк, полонила серця голлівудських дів та конкурувала з Гретою Гарбо

Про перспективність навчання у Першій київській гімназії красномовно свідчать кар’єри найбільш відомих її випускників: патофізіолога Олександра Богомольця, юриста Олександра Терещенко, конструктора Ігоря Сікорського, письменників Константина Паустовського і Михайла Булгакова та інших.

А для дівчат гімназію на приватні кошти відкрили лише у 1860 році. Освітній заклад отримав назву Фундуклеївська жіноча гімназія на честь київського губернатора і мецената Івана Фундуклея. Перелік предметів, які повинні були опанувати маленькі киянки, був наступним: Закон Божий, історія, географія, арифметика, рукоділля, спів, малювання, музика, танці, російська, польська та німецька мови.

Вищі жіночі курси в Києві — Перша київська гміназія — Жіноча гімназія в Києві — інстуитут шляхетних дівчат
Фундуклеївська жіноча гімназія. Джерело: primetour.ua

Читайте також: «Люди втрачали розум, намагалися покінчити з собою. Київ потонув у трупному смороді». Спогади очевидців про Бабин Яр

На відміну від чоловічої, жіноча гімназія не отримала статусу вищого навчального закладу і була орієнтована на виховання «правильних» господарок і дружин, що можуть підтримати розмову. Максимальним кар’єрним ростом випускниць могла бути професія домашньої вчительки з правом викладання тих предметів, які у гімназії дівчина знала найкраще.

Щодо відомих випускниць, то найславнішою стала Анна Горенко (Ахматова), проте прославилася вона зовсім не викладацькою діяльністю. Виховала гімназія і декілька відомих оперних співачок: Н. Забіла-Врубель, М. Кліментова-Муромцева, К. Держинська.

Поява Фундуклеївської гімназії породила своєрідну моду на жіночу освіту. Майже одразу почали з’являтися приватні навчальні заклади, але рівень викладання в них був вкрай низьким і не міг бути порівнянним з рівнем навчання в чоловічих гімназіях.

Вищі жіночі курси в Києві — Перша київська гміназія — Жіноча гімназія в Києві — інстуитут шляхетних дівчат
Інститут шляхетних дівчат. Джерело: icca.kiev.ua

Читайте також: Не вічна пам’ять: вожді, яким більше немає місця в Києві

Говоримо «інститут», а читаємо «школа»

Раніше від Фундуклеївської гімназії — у 1838 році в Києві відкрили Інститут шляхетних дівчат. Але за своєю суттю він не був вищім навчальним закладом і давав лише середню освіту. Перелік предметів був подібний до гімназійного: домашнє господарювання, малювання та рукоділля тут перемежовувалися з історією, арифметикою та вивченням мов. І перспектива у випускниць була одна — стати «домашньою наставницею».

До того ж великим недоліком цього освітнього закладу були умови вступу: абітурієнтка обов’язково повинна була мати посвідчення про дворянське походження.

Вищі жіночі курси в Києві — Перша київська гміназія — Жіноча гімназія в Києві — інстуитут шляхетних дівчат
Вихованки Інституту шляхетних дівчат. Джерело: icca.kiev.ua

Читайте також: Героїня України Тетяна Маркус: зваблива, небезпечна й незламна

Вища освіта для жінок

Середньоосвітні навчальні заклади для жінок з’явилися в Києві з 30-ти річним відставанням у порівнянні з чоловічими. До того ж програвали у якості навчання та статусі. Але з вишами проблема була навіть більшою.

Вже у 1632 році в столиці з’явився перший вищій навчальний заклад для чоловіків — Києво-Могилянська колегія. Навчалися тут хлопці майже 12 років і опановували такі предмети: риторика, діалектика, філософія, богослов’я та цілу низку мов: латина, грецька, німецька, давньоєврейська, французька, польська, слов’яно-руська.

А от вищій навчальний заклад для дівчат з’явиться у Києві лише через два з половиною століття — у 1878 році, ним стануть Вищі жіночі курси (Університет Святої княгині Ольги).

Вищі жіночі курси в Києві — Перша київська гміназія — Жіноча гімназія в Києві — інстуитут шляхетних дівчат
Вищі жіночі курси. Джерело: retroua.com

Читайте також: Кривавий вересень 41-го або 778 днів окупації Києва: в яких умовах виживали кияни?

Запит на вищу освіту серед жінок почався ще задовго до появи курсів. По всій колишній імперії жінки масово почали відвідувати лекції в університетах на правах вільних слухачів. Не виключенням став і Університет Святого Володимира, заснований в 1834 році.

На появу жінок в лекторіях в університетах реагували по-різному. Так професура київського вишу охоче погоджувалася зараховувати жінок, однак решта університетів імперії виступала проти зрівняння жінок та чоловіків в освітніх правах.

Ті ж з представниць прекрасної статі, які все ж хотіли опановувати науку, були вимушені їхати закордон, в одному лише університеті Цюріха 40% студенток були з Російської імперії. Проте закордонне навчання було досить дорогим задоволенням.

У якості альтернативного рішення дружини професорів київського університету запропонували Вищі жіночі курси. Зібравши початковий капітал у розмірі 550 рублів вони почали реалізовувати цей проєкт. Навчання було платним, але все ж вартувало значно менше, ніж закордонне. Зараховували студенток на курси за наявності атестату про середню освіту. Навчатися дівчата могли на одному з двох факультетів: історико-філологічному або фізико-математичному.

Вищі жіночі курси в Києві — Перша київська гміназія — Жіноча гімназія в Києві — інстуитут шляхетних дівчат
Курсистки на занятті. Джерело: vybor.ua

Читайте також: Загадкова смерть Петра Столипіна у Києві: аналіз версій

Але до справжньої вищої освіти було ще далеко, адже до «курсисток» ставилися з презирством, а влада й взагалі вважала їх рушійною силою революції та бунтарства. Суспільство в цілому виявилося неготовим до появи фахових жінок і, навіть маючи диплом, випускниці не могли влаштуватися на роботу. А вже в 1886 році цар Олександр ІІ наказав закрити всі вищі навчальні заклади для жінок.

Відродилися Вищі жіночі курси в Києві лише в 1905 році, а після реформи 1911 року почався справжній процес зрівняння жінок та чоловіків у освітніх правах.  Тепер представниці прекрасної статі могли не лише отримати диплом, а й влаштуватися на роботу у якості адвоката, лікаря або здобувати звання професора.

Великий Київ у Google News

підписатися
загрузка...