Свою думку на “тему Булгакова” висловив відомий київський активіст Роман Ратушний.
Нагадаємо, раніше в Київраді зареєстрували проєкт рішення про демонтаж пам’ятників, що мають відношення до Росії та СРСР. Автори проєкту пропонують протягом двох місяців демонтувати всі відомі пам’ятні знаки (пам’ятники, меморіальні об’єкти, меморіальні дошки) та передати на зберігання відповідним РДА до створення музею тоталітаризму. Усього у списку 60 таких пам’ятних знаків, серед яких є пам’ятники Щорсу, Ватутіну, Пушкіну, Булгакову тощо. Рішення мають розглянути на найближчій сесії Київської міської ради.
“З великим подивом дізнаюсь що в моєму рідному місті точиться дискусія щодо знесення пам’ятника Булгакову. Чесно кажучи, я думав, що ті “кієвлянє”, які протягом всього мого свідомого життя обстоювали імперську копоть (укр. кіптява, – прим. “ВК“), нанесену історією на моє місто, сіли на паром до Константинополя ще 24-го лютого і зараз сидять у “французской булошной”, цитуючи одне одному Пушкіна. Але ні“, – написав він у себе в Facebook.
Читайте також: Може, хоча б одну станцію метро побудуєте?! Плани влади знести пам’ятник Булгакову посварили киян
Він обурився, що певні громадяни “обстоюють пам’ятник Булгакову, який весь свій літературний шлях вимазував в багні ідею української державності, а закінчив в забутті, бо Сталіну не сподобався його підлабузницький твір про нього“.
“Я не можу долучитись до процесу дерусифікації, бо виконую свій військовий обов’язок під Ізюмом в строю 93-ої ОМБр Холодний Яр (той самий Холодний яр, який Булгаков зображував бандитами). Тому закликаю всіх, хто взявся очищати Київ від наслідків російських обстрілів, очистити моє місто і від імперської копоті“, – додав Ратушний.
Абсолютна більшість підписників підтримала його думку.
Читайте також: Проспект Перемоги – у черзі на “дерусифікацію”: які варіанти перейменування були раніше
Довідково. Михайло Опанасович Булгаков – російський письменник, драматург, театральний режисер, актор і лікар. Він народився в Києві 3 (15) травня 1891 у домі по вулиці Воздвиженська, 10 (за сучасною нумерацією — будинок 28). Згодом його родина переїхала на Андріївський узвіз. Детально про це читайте в матеріалі “Родина Булгакових: життя у будинку №13“.
Як писав “ВК“, ще однією “гарячою” темою для суспільного обговорення в Києві стала тема перейменування вулиць. На сьогодні до списку об’єктів міського підпорядкування, що пропонується переназвати, внесено вже 467 назв.
До списку на перейменування потрапили вулиці, названі на честь українських діячів радянського періоду. Про те, чому рішення про зміну назв таких вулиць недоречне та нелогічне, висловився журналіст та політичний експерт Віталій Портніков.
Читайте також: Велике перейменування в Києві: як Карл Маркс “об’єднав” Солом’янський і Деснянський райони