Не реверсний, а власний газ: історія газогону Дашава-Київ

Автор: Тетяна Ніжинська
09:30 18.11.2021

73 роки тому запрацював газогін Дашава-Київ - блакитне паливо вперше з’явилося у київських квартирах. І прийшло воно зовсім не зі Сходу, більше того, були часи коли Москва забезпечувалася українським газом. Втім, назвати дашавський газ українським можна вельми умовно, адже за свою історію родовище змінювало громадянство тричі.

Шукали сіль – знайшли газ

Дашавський газ має досить заплутану географію. Ні, фізично газове родовище, ясна річ, не переміщувалося, зате була геополітична міграція і три зміни громадянства.

Про існування покладів газу в селищі Дашава стало відомо ще в 1913 році. Тоді це була територія Австро-Угорщини. На початку ХХ століття ставлення до газу було неоднозначним, його поклади утруднювали буріння та всіляко заважали. Отож віднайдення газу було, скоріше, негативною новиною, а ніж такою, що відкриває перспективи енергетичної незалежності. Саме тому до часу Дашавське родовище залишалося практично незайманим.

Проєкт газорозподільчої станції, 1948 рік. Джерело: facebook.com

Читайте також: Невловима Троїцька церква: міграція київської святині

Ситуація перевернулася після того, як родовище змінило громадянство і стало частиною Львівського воєводства Польщі. Наводячи лад на нових землях поляки у 1920 році шукали сіль, а знайшли масштабні поклади газу. Цього разу від ресурсу відмовлятися не стали, натомість доволі швидкими темпами почали освоювати родовище.

Уже в 1924 році почав діяти перший газогін з Дашави, довжиною всього 14 км, з пунктом призначення у місті Стрий. Починаючи з цього моменту газогін невпинно буде подовжуватися, аж поки не досягне протяжності у 80 км з пунктом призначення у місті Львів.

Прокладення газогону Дашава-Київ, 1948 рік. Джерело: kyivgaz.ua

Читайте також: Якими могли бути і якими стали перші п’ять станцій київської підземки

Даєш Києву газ!

Друга зміна громадянства газогону сталася у 1939 році, коли територію сучасної Західної України доєднали до Радянського Союзу. Енергетичне питання на той момент уже стало стратегічним, невипадково ще до завершення війни у березні 1945 року поновив свою роботу «Укргаз» та вперше став експортувати блакитне паливо.

Майже одночасно з цим стартувало масштабне будівництво дійсно великого газогону, послуговуючись яким можна було б доставляти газ до української столиці. Заради цієї мети було прокладено 509,6 км труби, подолано перешкоди у вигляді 24 річок, 139 боліт та 36 залізничних доріг.

Укладання труб газогону Дашава-Київ на правому березі Дніпра, 1949 рік. Джерело: facebook.com

Читайте також: Тріумфальний «Олімпійський»: Топ-10 фактів

17 листопада 1948 року будівництво газогону Дашава-Київ завершилося. Цікаво, що цей газогін став найбільшим у Європі: його пропускна здатність складала 2 млдр. куб. метрів на рік.

Дата запуску газогону вважається днем народження одіозного та багатостраждального Київтрансгазу. А ще цей день запам’ятався киянам тим, що вони вперше змогли сказати: «а у нас в квартирі газ». Історія зберегла навіть адресу першого офіційного користувача газу у Києві: вулиця Льва Толстого, 11.

Прокладення труб газогону Дашава-Київ на площі Льва Толстого, 1948 рік. Джерело: facebook.com

Читайте також: ТОП-7 цікавих фактів про Північний міст

Аби доправити газ до квартир киян теж довелося попрацювати. Тогочасний Київ нагадував будівельний майданчик, розритий уздовж та впоперек: було прокладено 75 км вуличного газопроводу та 65 км розгалужень, котрі слугували для приєднання до системи конкретних будинків.

На момент запуску газогону в українській столиці діяли наступні норми: одна газова плитка на квартиру або ж дві газові горілки на одну родину, що проживає в комуналці. Постало питання: де ж брали газові плитки?

Виготовлення принципово нової продукції спочатку доручили заводам, чиє виробництво порахували дотичним до продукування газового устаткування. Цікаво, що такими заводами став, зокрема, Тульський  комбайновий. Де збігаються технології виробництва комбайнів і газових плиток – зрозуміти важко. І все ж початок було покладено, а згодом з’явилися спеціалізовані заводи з виготовлення газового устаткування у Львові та Ужгороді.  

Зварювання труб газогону Дашава-Київ на вулиці Терещенківській, 1948 рік. Джерело: facebook.com

Читайте також: Легендарні київські мости святкують День народження: Русанівський, Міст Метро та Міст Патона

Через Київ на Москву

Газогін Дашава-Київ дійсно став найбільшим та найпотужнішим у Європі. Українська столиця не мала необхідності у такій кількості блакитного палива.

Одначе вже за рік після введення газогону в експлуатацію стало зрозуміло, що влада і не планувала зупинятися на досягнутому. Фінальним пунктом призначення транспортування газу мала стати Москва.

Постанова про продовження газогону через Брянськ на Москву вийшла 15 серпня 1949 року. А вже у 1951 році протяжність газогону збільшилася більше, ніж вдвічі і склала 1301 км.

У напрямку Москви газогін пропрацював 15 років. Паралельно з його роботою відкрили нове родовище блакитного палива поблизу села Шебелинка. Створили нову магістраль, яку доєднали до газогону Дашава-Київ-Брянськ-Москва і газ потік у зворотному напрямку.  Цікаво, що у середині ХХ століття на території України було розвідано чотири газових родовища, які давали 1,5 млрд. куб. м газу на рік, себто 25% усього газового видобутку Радянського Союзу.

У 1991 році газогін знову змінив громадянство і став українським. Нині він є складовою частиною величезної української газотранспортної системи.

Останні новини