Ось що розповідає про події цього дня експерт Андрій Ковальов:
У старосвітській Україні і нашій старій Українській Православній Церкві відзначався День Хрещення Руси-України, а точніше Спогад про хрещення киян у водах Дніпра і Почайни і Хрещатика - 1 серпня, коли Свята Православна Церква відзначається древнє візантійське свято - Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього, Свято Всемилостивого Спасителя (Спаса) і Пресвятої Богородиці (започатковане у 1164 році), а також пам'ять Мучеників Маккавейських.У побожному українському народі цей день відомий під назвами - "Перший Спас", "Спас на воді", "Маковея", "Маковія", "Макотрус", "Медовий спас".Під впливом переписування історії у ХІХ столітті, з благословіння Святєйшого правітільствующего Сінода Російської Православної Церкви спогад про хрещення киян почав відзначатися Церквою у День пам'яті святого благовірного Великого князя Київського Володимира Святославовича - 15 липня за Новоюліанським календарем. Це було зроблено виключно з міркувань боротьби зі старим українськими церковними традиціями, з якими офіційна російська церковна влада всіляко боролася, адже не могло бути традицій і свят, які б відрізняли Православну Церкву в Україні від Православної Церкви в Московщині та інших країнах Російської імперії.Відродили традицію святкування Спогаду про Хрещення киян саме у День Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього та пам'яті мучеників Маккавейських у середовищі Української Автокефальної Православної Церкви. До нас дійшли кілька спогадів та свідчень про це.Але на жаль у нашому сучасному календарі Православної Церкви України досі Днем Хрещення Руси-України названо - 15 липня, а не 1 серпня. Це свідчить тільки про одне, актуальний заклик столітньої давнини, нашій Українській Православній Церкві потрібна реформа церковного календаря. До календаря мають повернутися українські і грецькі святі, до календаря мають повернутися українські церковні пам'ятні дати.На світлині початку ХХ століття роботи Федора Чорнухи - водосвятна каплиця на місці імовірного хрещення киян у 988 році на річці Хрещатик, відома також у народі також, як Колона Магдебурзького права, нижній (перший) пам'ятник Святому Володимиру Великому, пам'ятник Хрещення Руси-України закладений у 1802 році за проектом архітектора Андрія Меленського.
Більше про події Хрещення Русі дивіться в циклі "Київ від початків":
- Жінки-слов’яни йшли з чоловіками у військо та керували домом
- За часів Київської Русі місто було центром торговельних шляхів та зростало з податків від перемоги
- Київ від початків: Під час будівництва підземки знайшли двір предків часів Київської Русі – як він виглядав
- Княгиня Ольга закопала живцем сватів від ворога та помстилася за чоловіка
- Вбивця християн та ідолопоклонник Володимир охрестився сам та освятив киян
- За часів Володимира Великого в столиці було 400 церков, а тонку емаль та кольчуги продавали в Європу
- Волинян розуміли, краще за новгородців – якими двома мовами писали у столиці за часів Київської Русі
- Київ від початків: Золоті ворота у давнину виглядали зовсім не так, як нині споруджено їхню «копію»
- Засновник Москви, князь, якого отруїли кияни, Юрій Долгорукий помер 15 травня та похований під Лаврою
- За правління Ярослава Мудрого в столиці судили злочинців, а мешкало більше людей ніж у Лондоні та Гамбурзі
- Володимир Мономах зробив столицю містом великого паломництва, куди сходились найбагатші краю
- Українські депутати відвоювали православ’я у Польщі та заснували майбутню Києво-Могилянську академію
- Школи в Києві від Володимира Великого – освячені приміщення, унікальний однострій та вишкіл еліт
- Скільки років українській столиці?
- Як з’явився радянський міф про 1500-ліття Києва
- Київ від початків: як Богоматір на Золотих воротах відганяла ворогів від Києва
- Київ від початків: порт на річці Почайна, заселення та городища – як виглядала забудова Києва у ІХ-Х ст.
- Київ від початків: Повернення Києво-Печерської лаври, що побачила СБУ та які сторінки української історії розкривають святі ченці