Чому миро не варили в останні десятиліття в Україні?
Чин мироваріння здійснюється для уділення охрещеним миропомазання – церковного таїнства, під час якого вірні отримують Святого Духа та надприродні дари. Здійснює це таїнство священик владою церкви, яка передається від найвищої апостольської влади. Тобто від патріарха єпископам, від єпископів – священникам та віруючим. Відповідно – патріарх отримує владу від Бога і передає його у відповідному порядку.
Також миро використовується для освячення храму, престолу, антимінсу (тканина з мощами святого на престолі кожного храму) та для помазання на царство.
На прикладі влади Константинопольської, освячене миро вариться і поставляється для своїх церков і монастирів, а також для Еладської, Албанської, Чешських земель і Словацької Церков, для Ієрусалимського патріархату та для ПЦУ.
Що ж відбулося тепер в УПЦ? – За благословенням митрополита Онуфрія у Феофанії вирішили здійснити власний чин, після якого миро буде передано виключно для парафіян своєї Української православної церкви.
Чому відбулося таке дійство – з метою амбітного замаху на власну автокефалію, через відсутність фізичної можливості довозити миро з Москви чи через конфлікт з Кирилом (який відмовився передавати), поки невідомо.
Водночас, як розповідає священик-вихідець з УПЦ, критик діяльності Павла Лебедя отець Андрій Пінчук, цю подію вже коментують в РФ:
«На російських болотах вже б‘ють тривогу: чин мироваріння в Києві московсько-патріархійні блогери вважають наругою і пропонують всіх, хто буде при хрещенні помазаний цим миром, потім перепомазувати», – каже він.
Версія про нестачу мира в церквах УПЦ малоймовірна
Можна було б припустити, що миро почали самотужки варити та освячувати, бо за рік війни воно позакінчувалося у храмах, не вистачає, тому «викручуються», як можуть. Однак це не зовсім так.
Як розповідає священик, його дійсно варять раз на декілька років. Однак для парафії його вистачає надовго.
«Наприклад, в нашому храмі маленької пляшечки мира (25 мл) вистачило на 15 років», – розповідає отець Андрій Пінчук.
Варять миро єпископи, які читають молитви. Священики весь час читають Євангеліє, а диякони – мішають миро у котлі. Технологія приготування непроста – бо окрім того, що потрібна спеціальна піч, миро має багато складників:
«Склад мира (24-27 компонентів): масло прованське, біле виноградне вино, стиракс сухий, стиракс рідкий, ладан сіамський, ладан простий чорний і білий, кардамон, біла мастика, сандарак, терпентин венеціанський, перуанський бальзам, розові квіти, трави базиліка і майорана, благовонні масла: мушкатне густе, мушкатне ефірне, бергамотне, лавандове, лигнецидровне, розмаринове, розове, померанцевих квітів, гвоздичне, лігніродійське, коричне, майорану», – розповідає Пінчук.
Вочевидь, акція яка відбулася на цьому тижні, не є пересічною подією, як побутове оновлення інструментарію чи навіть освячення води (яке може здійснити кожен священик).
Спеціальний посуд забрали з Києво-Печерської Лаври
Як можна побачити зі світлин, на посуді, призначеному для розливання мира зазначено «Києво-Печерська Лавра». Та і наявність печі (по-суті викраденої з монастиря) – також свідчить про можливість приготування мира в Україні. Проте – за певних умов.
До 1917 року миро традиційно варилося один раз на три роки в Києво-Печерській Лаврі і в Москві в одному з кремлівських храмів. Після проголошення Незалежності України миро для УПЦ постачалося з Москви після його варіння та освячення в Донському монастирі. Так само воно могло б потенційно готуватися в Україні за рішенням патріархів. Однак потім – розсилатися по світу.
Водночас, 8 квітня з’явилися звістки, що варити його планує індивідуально для себе УПЦ – під час Великого Посту. І вже 13 квітня – маємо відомості, що миро в Феофанії вже наварили і освячують.
Освячення мира окрім літургійного змісту має ще і матеріальний зиск для церкви УПЦ. Бо священики, які працюють в парафіях, не отримують його без грошей – але купують на потреби своїх церков. Однак і цей факт – більше справа внутрішньої кухні.
Відкритими у цій події залишаються декілька питань:
- Що спонукало Онуфрія почати чин поза Москвою?
- Навіщо та коли в Києво-Печерській Лаврі будували піч для здійснення варіння мира?
- А також – питання до правоохоронців, які чатували усі останні дні на виїзді з Києво-Печерської Лаври: як так сталося що немалих розмірів піч і досить велику кількість церковного посуду вивезли з території монастиря?
- Та, вочевидь, і до влади державної – а чи не давали негласний дозвіл служителям УПЦ вивозити з території Лаври все, що їм заманеться: від ікон та меблів до громіздких печей?
Нагадаємо, з 29 березня УПЦ не може остаточно виїхати з території Києво-Печерської Лаври, віряни відкидають стосунки з Москвою, хоча неодноразово монахи та монахині в коментарях ЗМІ просували ідеї “руского міра”, заявляючи, що то не вони почали війну, а Росія не агресор.