Пожежа у костелі Святого Миколая у якомусь сенсі корисна Мінкульту – тепер бізнес частково візьме на себе тягар фінансування

Автор: Леся Москаленко
21:41 07.09

Діана Клочко, мистецтвознавиця, арт-критикиня, редакторка та перекладачка розповіла, що потрібно робити для збереження пам’яток, аби Київ та інші наші міста не стали суцільною культурною руїною серед потворних житлових новобудов.

Пожежа у костелі Святого Миколая у якомусь сенсі корисна Мінкульту – тепер бізнес частково візьме на себе тягар фінансування

ВК: пані Діано, ви, вочевидь, стежили за подіями у костелі Святого Миколая, що можете сказати про реакцію містян та влади?

 Я уважно слідкувала за реакціями киян і владних інституцій на сторінках соцмереж. Що можу сказати… Пожежу швидко загасили, погодьтесь, якби пожежні служби не діяли так оперативно, було би значно більше пошкоджень.

Очільники Мінкульту вже наступного дня були у костелі, оглядали масштаб катастрофи у будівлі, почали писати про заходи, щоб не зірвати відкриття сезону Органного залу.

 Але про те, що видатна неоготична споруда стала заручником симбіозу католицької громади і Органного залу, почали писати саме кияни, для багатьох з яких таке поєднання функцій будівлі є тяжким наслідком радянської практики використання культових споруд.

ВК: Ну, власне, кияни і розпочали збір коштів на реставрацію

Бо кияни, а саме відповідальний бізнес, швидко зрозуміли, що без їх матеріального внеску справа реставрації споруди не зсунеться з місця – держава не зацікавлена у збереженні архітектурної спадщини. Після того, як інформація про блискавичний збір коштів була оприлюднена, почались дописи про те, для чого ці кошти – для відновлення костелу чи органного залу, а Мінкульт оголосив про потреби у значно більших об`ємах коштів для реставрації будівлі. Про те, щоб якимось чином відремонтувати орган, вже не йшлося – інструмент не підлягає ремонту чи відновленню.

ВК: про загрози і руйнацію костелу говорили і писали давно, однак, ніхто не поспішав його реставрувати

Костел давно потерпав  – від трафіку, від метро, від сирості й грибка, від шаленого будівництва навколо, яке і візуально применшує значення костелу, і шкодить вібраціями від технологій зведення багатоповерхівок. Тому ця пожежа у якомусь сенсі корисна Мінкульту – відповідальний бізнес частково візьме на себе тягар фінансування. Але лишається багато питань. Де будуть шукати кошти на новий орган? І як після реставрації, якщо її проведуть, будуть впорядковані стосунки між громадою і державою? Адже громада невелика, а утримання такого костелу на належному рівні нагляду й експлуатації вимагає постійних витрат – звідки вони надходитимуть?

Поки що ніхто не озвучує хоча би приблизний напрям, у якому будуть вирішуватись ці проблеми. Ніхто не говорить про винних у такому стані протипожежної безпеки в храмі, як і у багатьох інших храмах, які горять, на жаль, регулярно – саме від неякісної експлуатації електромережі.

ВК: що потрібно зробити, аби не горіли і не ставали руїнами наші пам’ятки?

Руйнація їх  у містах пришвидшилась, зокрема і тому, що змінився трафік, практики будівництва, екологічні показники. Держава злочинно має приділяє уваги стану усієї архітектурної спадщини країни.  І те, що загорілась видатна пам`ятка у Києві – це ж далеко не «перший дзвіночок». Що потрібно робити вже зараз?

Потрібна дійсно велика програма обстеження стану усіх пам`яток архітектури, їх есплуатаційних правил, звіт про потреби реставрації, реконструкції, ремонту (поточного чи капітального), ця програма має бути відкрита для обговорення.

Потрібна велика робота із відповідальним бізнесом і законодавцями, аби меценатські пожертви на обстеження, документацію і реставрацію враховувались при оподаткуванні.

Потрібне залучення іноземних експертів, включно з реставраторами, аби результат був якісним, а не «декоративним».

Потрібна розмова у суспільстві про те, як позбавитись радянських принципів фінансування усієї нашої спадщини, неважливо  – мазепинське бароко чи віденська сецесія, польський функціоналізм чи міжвоєнний модернізм. Як, за рахунок чого усе це зберігати й утримувати, аби наші міста не ставали суцільною культурною руїною серед потворних житлових новобудів.

Все це вкрай необхідно робити! Але чи почнуть?

Здається, вкотре пошуміли і затихли….

Нагадаємо,  загоряння сталося  3 вересня пізно ввечері між першим і другим поверхами та швидко розповсюдилось на покрівлю будівлі. Рятувальники пожежу  загасили, але виявилося, що пошкоджено орган (ФОТО, ВІДЕО). Наразі відомо, що старий орган ремонтувати неможливо. Скільки коштуватиме новий, читайте

Депутат Ємець обурений тим, що міністр культури взяв під контроль пожежу у Костьолі, хоча будівля повністю на балансі мінкульту. Заступник КМДА Володимир Прокопів закликав знайти і покарати винних, якщо було місце підпалу.

У соцмережах кияни пишуть власні думки щодо події – “просто біль”, “уроди”, “не мали коштів і клепки утримувати” та звинувачують в пожежі Мінкультури. Побачити, як виглядає Костел Святого Миколая після пожежі, можна тут.

Міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що наразі треба дочекатись попереднього акту від ДСНС, тоді буде створена робоча група щодо реставрації костелу. За попередньою оцінкою фахівців, яку озвучив міністр, на відновлення знадобиться від 75 млн грн.

 

Великий Київ у Google News

підписатися