Депутат Київради від фракції «Європейська солідарність» Леонід Ємець розповів у коментарі «Великому Києву» як буде проходити процедура голосування у Київраді за нові назви та висловив своє ставлення до перейменування вулиць та станцій метро у часи війни.
ВК: – Серед депутатів Київради є ті, хто виступає проти перейменування станцій метро та вулиць, а також знесення радянської символіки?
Я таких не знаю (усміхається – ВК). З приводу станцій метро: питання актуальне, озвучене і вже прокоментоване мером міста. Думаю, що рішення буде ухвалено і кількості голосів вистачить.
На думку громадськості:
станція “Берестейська” має носити назву “Бучанська”
станція “Площа Льва Толстого” повинна бути перейменована на честь “Василя Стуса”
“Героїв Дніпра” має стати “Героїв України”
“Мінська” повинна бути “Варшавською”
“Дружби народів” – “Ботанічною”
ВК: – Які назви вам особисто найбільше імпонують?
У нас є Комісія з питань найменувань. Як депутат Київради я можу брати участь у її засіданні та відстоювати якусь позицію. Остаточне ж рішення буде приймати Київрада. Я підтримаю ідею перейменування, пов’язану з українськими історичними назвами. Ці назви мають бути позбавлені радянського минулого та будь-яких натяків на країну-агресора. Я вам більше скажу, у нас до цього часу, якщо не помиляюся, Мінськ залишається містом-побратимом Києва. Ми цю історію теж виправимо.
ВК: – Це питання так само може розглянути Київрада вже найближчим часом?
Не може, а точно буде розглядати. Не в пакеті рішень про перейменувань станцій метро, але це рішення буде ухвалено також.
ВК: – Дехто говорить, що потрібно дочекатися перемоги, а потім вже вносити зміни. Принаймні, не всі українці позитивно відреагували на пропозицію групи народних депутатів внести зміни до тексту Гімну України. Розумію, що перейменування назв вулиць чи станцій метро – це прерогатива міських рад, а Гімн – це вже загальноукраїнський рівень.
Щодо Гімну, то особисто я вважаю його самодостатнім. Він давно став нашою гордістю та честю. Обговорення про його можливе розширення чи доповнення має відбуватися із залученням істориків. От цю дискусію точно потрібно вести вже після перемоги.
ВК: – А у випадку із перейменуванням станцій метро?
Дискусія про Гімн України стосується довжини тексту. У випадку з перейменуванням вулиць та станцій метро йдеться про постаті чи історичні події, які прославляють Радянський Союз чи Росію, яка веде війну проти України. Це треба виправляти вже зараз, як колись у випадку із пам’ятником Леніну.
ВК: – За вашими оцінками, за 8 років Київ успішно провів декомунізацію чи все таки радянських маркерів вистачає?
Насправді у цьому напрямку багато зроблено, але рішення були на виконання законів України, ухвалених парламентом.
Якщо ми говоримо про пам’ятник Ватутіну, то там непроста ситуація, бо це не просто пам’ятник, а могила – Ватутін похований у Києві. Відповідно це регулюється іншими нормами законів. Для всіх зараз стало очевидним, що декомунізацію столиці України потрібно прискорити. Хоча для путіна це лише привід. У нього конкретна мета не просто знищити Україну як суверенну державу, але й українців як націю.
ВК: – У Києві весь цей час залишалося багато депутатів Київради? Це я про те, чи вистачить голосів, щоб проголосувати за нові назви станцій метро.
Серед депутатів називають певні прізвища людей, які з перших днів війни знаходяться поза межами України, але більшість колег нікуди не поїхали. Голосів цих людей достатньо, щоб Київрада могла працювати у цей непростий час та ухвалювати необхідні рішення.
Багато депутатів займається гуманітарною допомогою, дехто пішов до ТРО чи ЗСУ. Вони також беруть участь у засіданнях Київради.
Більше того, я бачу по останнім засіданням Київради, що у нас зникла будь-яка політична складова. Тобто Київрада зараз повністю зосереджена на потребах воєнного часу. Київ як столиця має функціонувати, хоча ситуація для жителів столиці досі залишається небезпечною. Ми розуміємо, що Київ – це символ для Путіна.
ВК: – Як ви оцінюєте чи справився Київ з викликами перших днів війни?
До завершення війни я не хочу обговорювати питання: чому нас не попередили або якби людей з Бучі та Ірпеня заздалегідь евакуювали, то було б менше трагедій. Потім будемо розбиратися у всьому. Лише скажу, що ніхто на той момент у місті Києві не володів інформацією, що відбудеться спроба захоплення столиці України. Конкретної інформації, що потрібно готуватися, у міста точно не було.
Я вважаю, що на той момент вся столична влада, незалежно від політичної сили, відпрацювала по максимуму. Нашими військовими та силами ТРО диверсійні групи у Києві були затримані. Їхні плани не стали реальність, зокрема, і дякуючи киянам, які активно включилися до оборони міста.
ДОВІДКА:
Леонід Олександрович Ємець — киянин, український правознавець і політик, народний депутат України 7-го та 8-го скликань. Депутат Київради ІХ скликання від Європейської солідарності. Заслужений юрист України.
У 23 роки Леонід Ємець балотувався до Київської міської ради від блоку «Наша Україна».
Під час Президентських виборів 2004 року Леонід Ємець був довіреною особою кандидата в Президенти Віктора Ющенка в 219 виборчому окрузі, керував Штабом Ющенка в Печерському районі міста Києва, був комендантом частини «помаранчевого» Майдану.
У 2006 році Ємець став депутатом Печерської районної ради, де очолив фракцію «Нашої України».
У 2009 році вийшов з партії «Наша Україна», написавши відкритого листа Президенту Вікторові Ющенку, де висловив різку незгоду з його політичним курсом.
30 жовтня 2012 року обраний народним депутатом України по 221 мажоритарному округу (Печерський, частина Шевченківського та Солом’янського районів столиці).
Під час Революції гідності відповідав за судовий супровід активістів Євро- та Автомайдану.
Один з авторів та активних лобістів Виборчого кодексу, яким запроваджуються відкриті виборчі списки.
Кандидат у народні депутати від партії «Голос» на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 221, місто Київ).
Як відомо, сесія Київради запланована на суботу. На порядку денному – перейменування станцій метрополітену.
Нагадаємо, кияни бурхливо обговорюють перейменування 5 станцій метрополітену, перейменування столичних вулиць та можливий демонтаж пам’ятників російським поету Олександру Пушкіну та письменнику Михайлу Булгакову. Навіщо зносити Булгакова в бліцінтерв’ю “ВК” розповіла автор ініціативі депутат від “Слуг” Ксенія Семенова.
Як повідомляв “ВК”, депутат Київради від “ЄС” Ковалевська наголосила, що перейменування вулиць столиці перетворилося на “полювання на відьом”. Інститут національної пам’яті підтримав перейменування назв пов’язаних з комуністичним тоталітарним режимом, однак закликав долучити до консультацій експертів, аби не допустити знищення пам’яті про справді значущі для України й Києва історичні постаті та події.