Ініціативу про демонтаж 60 пам’ятників у столиці запропонували депутатки Київради Ксенія Семенова (“Слуга народу” та Аліна Михайлова (“Голос”). Депутати пропонують перенести демонтовані пам’ятники, меморіальні об’єкти та меморіальні дошки на зберігання відповідним районним державним адміністраціям до моменту створення в Києві Музею тоталітаризму.
Проєкт “Про демонтаж пам’ятних знаків та їх частин, пов’язаних із РФ та колоніальною спадщиною” вже зареєстрований, розгляд планується на наступному засіданні Київради.
Одна з авторів ініціативи Ксенія Семенова у бліцінтерв’ю “ВК” розповіла, чим “нагрішили” Пушкін та Булгаков і через що вони мають зникнути зі столичних вулиць.
“ВК”: Чому ви внесли таку ініціативу саме зараз, може після війни було б доречніше?
КС: На мою думку, це завжди було на часі. У нас з Російською Федерацією, у якому б вигляді вона не існувала – Імперія чи СРСР – завжди була війна. Якщо не фізичне знищення, то інформаційне. І почнімо з того, що пам‘ятники – це не історія, а ознака вшанування того, кого або що ми цінуємо. Це пошана для людей, які зробили значний внесок у розвиток України. А у нас велика кількість особистостей, які не мають ніякого значення для розвитку України, але вони мали значення для розвитку Російської Імперії. Чому ми маємо їх вшановувати? Це не справедливо з історичної точки зору й, крім того, несе в собі також пропагандистку функцію.
“ВК”: Чи багато об’єктів у вашій ініціативі мають художнє, історичне значення?
КС: Більшість пам’ятників та пам’ятних знаків у нашому проєкті не мають художню цінність. А ті що мають не такі великі. Їх можна перенести у музеї. Наприклад, на Терещенківській вулиці є музей російського мистецтва (сьогодні – Національний музей “Київська картинна галерея”, – “ВК). У них у внутрішньому дворі стоїть пам‘ятник Олександру II. Він колись стояв у публічному місті, його демонтували, але цивілізовано. І він стоїть зараз в музеї. Всі наші пам‘ятники не повинні опинитися на смітнику.
“ВК”: Багато дискусій викликали демонтажі пам’ятників Пушкіну та Булгакову. Почнімо з Пушкіна, чому його потрібно знести?
КС: Якщо подивитися де Росія ставить пам‘ятники Пушкіна, то на захоплених землях. Російська Імперія ставила пам‘ятники Пушкіну на Кавказі, в першу чергу, і в Україні. Ще до того, як Росія спричинили конфлікт у Південній Осетії там встановлювали Пушкіна. В “ЛДНР” це також зараз відбувається. Вони там кожного року влаштовують величезні свята Пушкіна – “Пушкін – великий русский поэт”! У них це як культурна експансія, а слідом йде військова або навпаки. У них Пушкін, “руська культура” й “руський мир” не подільні одна від одної речі. І дуже важливо будь-який демонтаж робити цивілізовано. Наприклад, пам‘ятник Пушкіну, той що на Печерську, 1899 року можна перенести у музей російського мистецтва. Але треба це обговорювати з представниками цього музею.
“ВК”: А з Булгаковим що? Він то наш – український.
КС: А тут нам потрібно відповісти на запитання – чи достатньо народитися й жити у Києві, щоб пам‘ятник ставити? Тобто, за що Булгаков видатний? За що йому ставили пам‘ятник? Якщо ознайомитися з його творчістю, то в нього абсолютна українофобна позиція, не сприйняття намагань України стати незалежною державою, писав російською. У нього дійсно була така позиція, є публічний пресреліз в музеї Булгакова. І там кажуть, так, у Булгакова була така позиція, музей наш працює, але ми не будемо приховувати правду про позицію Булгакова щодо України.
“ВК”: Так давайте тоді його за таку позицію вилучимо зі шкільної, університетської програми, спалимо музей й книжки?
КС: Я не агітую за те, що нам треба не читати Булгакова чи забути Булгакова, не дивитися екранізацію його творів, чи не казати, що він народився у Києві. Ще раз, пам‘ятник – це спосіб шанування, що ми поважаємо й цінуємо цю людину. До речі, через те, що у Києві був культ Булгакова, є такий міф, що він головний київський письменник. Що це людина, яка найбільше з усіх культурних діячів оспівувала Київ й найголовніший твір про Київ – це “Біла гвардія”. Хоча, з іншого боку, є українські письменники, які писали про Київ, жили у Києві. Велика частина письменників Розстріляного відродження жили на Чоколівці. Але ми не кажемо, що Підмогильний – це найвидатніший київський письменник. Багато-багато років цю історію закріплювали саме за Булгаковим. Все це постійне намагання Росії замістити українську культуру російською. І для них навіть й краще, якщо цей письменник український, народився у Києві, але виступав проти України й писав російською. Як кажуть, “імпортозаміщення”.
Читайте також: Пам’ятник Булгакову: відомий активіст закликав очистити Київ “від імперської кіптяви”
“ВК”: Чи міг Булгаков у ті часи окупації Радянським Союзом бути іншим?
КС: А транслюймо це на нинішні часи. Зараз Крим, Донецька, Луганська області під окупацією. Чи можуть бути люди, які стали там колаборантами, наприклад, не ставати ними? Без сумніву, їм можна співчувати, можна казати, що доля цих людей надзвичайно складна, що це дуже складний вибір – жити нормально, уникати загрози для своєї родини чи залишитися відданим своїй країні. Це важкий вибір, але це не значить, що людям, які обрали власну безпеку ми маємо поставити пам‘ятники. Ми ж пам‘ятник ставимо навпаки, якщо людина заради розвитку Батьківщини, заради розвитку всієї української спільноти обрала свою країну та принесла у жертву себе або свою кар’єру.
“ВК”: Ви неодноразово наголосили саме на цивілізаційному методі демонтажу пам’ятників. Вважаєте участь пам’ятників Леніна зі стихійним знесенням зараз може торкнутися й Пушкіна з Булгаковим?
КС: Зараз така атмосфера, що люди не готові сприймати нічого російського і їх “зметуть” у будь-якому разі. Питання у тому, як ми це зробимо. І це важливо. У 2013 році, коли почався масовий Ленінопад дуже багато було розмов про те, що демонтаж й вивезення, переміщення пам‘ятників має відбуватися цивілізовано. Якщо є певний опір тому, аби демонтаж здійснювати цивілізовано, то ми знову повернемося до того, що це будуть робити стихійно небайдужі громадяни.
“ВК”: Ідея з Музеєм тоталітаризму у Києві не нова, скільки часу потрібно для створення? З місцем вже визначилися?
КС: Поки ми переможемо у війні, поки ми знайдемо й виділимо кошти на це. Потрібен час. Всі наші пам‘ятники потрібно відвозити окремо. Де має бути музей, яка його концепція – для цього точно потрібне фахове обговорення. Необхідно залучити експертів з музею історії Києва. Буду до них звертатися. До речі, в мене вчора була невелика зустріч у вузькому колі різних київських краєзнавців. Думаю таке фахове обговорення у краєзнавчому колі зробимо наступного тижня.
Коли відбудеться голосування у Київраді щодо демонтажу 60- ти столичних пам’яток, позицію мера Києва та про масштабне перейменування 467 столичних вулиць – читайте у другій частині бліцінтерв’ю.
Нагадаємо, раніше Держтелерадіо повідомило, що не забороняло загалом роман Булгакова “Майстер і Маргарита“. Заборона на ввезення стосується виключного одного видання, виданого на території РФ.
Читайте також: Може, хоча б одну станцію метро побудуєте?! Плани влади знести пам’ятник Булгакову посварили киян