Біографія жінки, якій судилося звести з розуму геніального Михайла Врубеля та бути у центрі скандалу, і починається з пліток про адюльтер. Емілія Марія Клементина Лестель з’явилася на світ 20 квітня 1849 року і була підданою Франції, хоч ходили чутки, що насправді дівчинка була позашлюбною донькою воєнного міністра графа Дмитра Мілютіна.
У Емілії рано проявився музичний талант, тож здобувала освіту вона в консерваторії по класу фортепіано і брала уроки у відомого композитора Ференца Ліста. Але кар’єру піаністки Емілія Львівна так і не побудувала, можливо, на заваді став доволі ранній шлюб.
Читайте також: У тіні Хрещатика: вулиця Архітектора Городецького або Париж посеред Києва
Вже в 16 років вона стає дружиною 19-ти річного студента історико-філологічного факультету Петербурзького університету, майбутнього мистецтвознавця Адріана Прахова. Їх подружнє життя складається досить вдало: романтичні подорожі по Європі, відвідини найкращих музеїв перемежовуються з народженням дітей.
Зрештою Прахови зупиняються в Києві. Емілія Львівна організовує у своєму домі салон, де збираються імениті митці, а Андріан Вікторович починає викладати у Київському університеті та зосереджує свою увагу на реставрації фресок. Саме захоплення фресками і стане поштовхом до майбутніх драматичних подій.
Читайте також: Гендерна нерівність або як киянки колись дорогоцінну освіту здобували
В образі Богородиці — Емілія Прахова
В 60-х роках ХІХ століття відбувалися ремонтні роботи у Кирилівській церкві, під час яких була знайдена древня фреска датована ХІІ століттям. А з 1880 року в церкві розпочинаються масштабні реставраційні роботи, якими керує та опікується Андріан Прахов. Шукаючи талановитого художника, який міг би долучитися до реставраційних робіт, Прахов зупиняє свій вибір на маловідомому 27-ми річному Михайлові Врубелі.
Врубель переїздить до Києва в 1884 році і майже одразу підпадає під чари і самого міста, і свого наставника Прахова, і його ексцентричної дружини.
Емілія Львівна славилася не стільки своєю вродою, скільки розумам та незвичайним характером. Збереглися різноманітні історії про те, як Емілія Прахова іноді реагувала на гостей свого дому. З одного боку як дбайлива та уважна хазяйка вона підмітила, що гості, а серед них було чимало відомих художників, малюють на серветках і почала класти на стіл олівці та листи паперу, щоб було зручніше. Так зібралася чимала колекція нарисів найвідоміших художників того часу.
А з іншого боку Емілія Львівна не відмовляла собі у вчинках, що могли б бути оцінені, як ексцентричні та навіть непристойні витівки. Могла вилити чай на гостя, який занадто розпалився або розбити чашку об підлогу, щоб угамувати гостей. А якось ціле відро води обрушилося на дружину скульптора Антокольского, яка невідомо чим не догодила Емілії Львівні.
Читайте також: Топ-10 фактів про пам’ятник Володимиру Великому
Такою ж ексцентричною і дивакуватою поведінкою славився і Михайло Врубель. Почати хоча б з зовнішнього вигляду художника: одягнутий в чорний бархатний костюм, панталони та штиблети, він більше походив на венеціанця, ніж на киянина. А якось з’явився у гості обмальований зеленою фарбою, а на питання Емілії Львівни відповів, що так гарніше.
Врубель був шалено закоханий в Емілію Львівну і навіть заявив Андріану Прахову, що має на меті одружитися з його дружиною. Проте чи було почуття взаємним сказати дуже важко. Зі слів художника це не очевидно: «Я різав себе ножем… Я любив жінку, вона мене не любила — навіть любила, але багато заважало її розумінню мене».
Точно більше можна було б сказати, якби була опублікована переписка, достеменно відомо, що Михайло Врубель писав багато листів, але жоден не зберігся — їх спалили, згідно останньої волі Емілії Прахової.
Проте найяскравіше і рокове свідчення палкого кохання художника все ж збереглося — ікона «Богоматір з дитям» у Кирилівській церкві. На ній сучасники впізнали Емілію Прахову в образі Діви Марії і розгорівся скандал.
Читайте також: Валентина Саніна-Шлее — киянка, що підкорила Нью-Йорк, полонила серця голлівудських дів та конкурувала з Гретою Гарбо
До честі Адріана Прахова, він не став сваритися і навіть з гордістю заявляв, що не бачить нічого дивного в тому, що його дружина подобається комусь окрім нього, а в вірності її він не йме сумнівів. З шанувальником дружини він не порвав стосунків і навіть залучив його до наступного проєкту — розпису Володимирського собору. Але коли на ескізах знову з’явилася Емілія Прахова, запротестували інші члени комісії і не стали співпрацювати з Михайлом Врубелем.
Читайте також: «Люди втрачали розум, намагалися покінчити з собою. Київ потонув у трупному смороді». Спогади очевидців про Бабин Яр
В образі святої — Олена Прахова
До розпису Володимирського собору Адріан Прахов залучив вже знаного художника Віктора Васнецова та ряд маловідомих художників, серед яких був і Михайло Нестеров.
Останній досить іронічно відгукувався про ікону «Богоматір з дитям» та навіть висміював палке захоплення Врубеля Емілією Львівною. Проте досить швидко і сам став жертвою забороненого кохання до Прахової. Але на цей раз обраницею художника стала старша донька Олена Прахова.
Іронічно, але вже друга жінка з сім’ї Прахових втілюється на ікони, і вже зовсім інший Михайло пише її на стіні Володимирського Собору в образі Святої Варвари. Цей вчинок також спричинив скандал в провладних та митецьких колах Києва, але був не настільки значним, як історія з Врубелем.
Читайте також: Героїня України Тетяна Маркус: зваблива, небезпечна й незламна
Що ж до фіналу романтичної історії між Михайлом Нестеровим та Оленою Праховою, яка, до речі, відповідала взаємністю художнику, то він виявився доволі прагматичним. Раціональність та виваженість проявила Емілія Львівна, яка заявила, що художники в чоловіки не годяться, бо дуже ненадійні і шлюб доньки заборонила.
Читайте також: Загадкова смерть Петра Столипіна у Києві: аналіз версій
Цікаво, що в сім’ї Прахових була і ще одна донечка Ольга – наймолодша. Про неї відомо небагато, але й вона потрапила на київську ікону у образі немовляти Ісуса («Богоматір з дитям»).