Нині Жовтневий палац часто використовується як місце проведення концертів українськими виконавцями. Так, слухати гарної музики сюжи приходили на День міста, плануються заходи до Дня Незалежності. Вочевидь, саме тому в середовищі музикантів почали обговорювати можливе перейменування.
Рудницька ж – розповіла, що з цією будівлею пов’язана історія її родини:
“Маю особливий сентимент до цього палацу. Тут в Інституті шляхетних панянок вчилася і жила моя прабабуся Марцеліна по татовій лінії”, – поділилася Анжеліка.
Саме будівництво Інституту шляхетних панянок дало назву вулиці Інститутській у центрі Києва, на якій він був розташований. У першому наборі до закладу взяли 18 дівчат. Приймали дівчат, не молодших 8 і не старших 17 років. Сюди могли потрапити на навчання учениці тільки з багатих сімей, батьки яких щороку могли оплачувати освіту. Якщо ж сім’я вихованки ставала банкрутом, то далі дівчина продовжувала навчатись за рахунок держави.
Випускниці отримували середню освіту та могли працювати домашніми вчителями.
В той час, коли отримати якісну професійну освіту жінкам було вкрай важко, таке навчання вважалося престижним та таким, що відкривало можливості для випускниць.
Сьогодні в приміщеннях Палацу навчання не проводять, а от за часів правління Януковича це місце використали росіяни для своєї акції “День России”. В центрі Києва навішали російських прапорів, а в Жовтневий палац привезли представників РФ,
На цих світлинах з водяним знаком УНІАНу можна побачити, як виглядав фасад в центрі Києва за правління нинішнього втікача Януковича.
Сучасники не проти перейменувати, дерусифікувати та декомунізувати Жовтневий палац. Відтак, запропонували низку назв, серед який можна обрати.
Серед назв, запропонованих киянами – чимало патріотичних та таких, що згуртовують націю. Як Відродження, Героїв Небесної Сотні, Гідності, Мудрості, Мужності, Незалежності, Нескорених, Незламних, Праведного вогню, Свободи.
Є пропозиції легші для сприйняття з ноткою романтики. Як Золотий, Сонячний, Сучасник, Модерн, Шляхетний або Шляхетних дівчат.
Частина опитаних Рудницькою запропонували назви, подібні до вже існуючих об’єктів та районів Києва. Як Беретті, Європейський, Київський, Лютневий, Мистецький, Печерський палац, Урядовий, Хрещатик та Центральний.
Зрозуміло одне – час творити сучасну історію, аби російські прапори більше ніколи не підіймали в центрі Києва, за жодних обставин.
Нагадаємо, у червні 2023 році у Жовтневому палаці відбулося нагородження переможців 12-тої церемонії YUNA. Тоді пісню про собаку-сапера, який рятує українців від російських вибухових закладок “Пес Патрон” визнали найважливішою піснею року.