Архітектор назвав в інтерв’ю “Економічній правді” 5 базових речей, які варто застосувати у реалізації повоєнної відбудови та поточної забудови великого міста:
- Максимум відкритості. У комерційній забудові – створення просторів для спілкування та взаємної відповідальності представників єдиного офісу, у житловій – забезпечення мобільності та зручності для мешканців, аби там комфортно себе почували люди з різними фізичними можливості та незалежно від віку
«Ми 30 років собі діагнозів не ставили. Ми нічого не знаємо про нас. Ви не уявляєте, яке середньоєвропейське місто статистичне. Усе пораховане, включно з кошенятами і собачками, щоби була можливість планувати. У нас майже вся більш-менш чесна статистика формується тільки в рамках виборчої кампанії, щоб зробити добрий маркетинг»
- Відновлення та збереження старого замість новобудов. Зважаючи, що більшість українців все ще живуть у будинках, збудованих у минулому столітті, час вкладати кошти на їхнє оновлення – щоб були більш енергоефективними, мали привабливий вигляд та були облаштовані максимумом необхідного. А для збереження історичних пам’яток та цінних будівель – залишати можливість експертного контролю над ними, не віддаючи землю та об’єкти забудовникам, лише надаючи їм право відбудови та використання.
«Судячи з усього, після війни нас буде вдвічі менше, 26 мільйонів, тому будувати щось нове – серйозна відповідальність. Як на мене, важливіше думати і готуватися стратегічно до реконструкції. До реконструкції радянського житла, збудованого в 60-х, 70-х, на початку 80-х».
- Планово підходити до відбудови. Це передбачається своєчасним плануванням соціальної нерухомості та стратегії її створення замість хаотичної забудови.
«Будівництво громадянського суспільства і фізичне будівництво – це дуже паралельні процеси. Щоб працювати з так званим software (програмні засоби) перед тим, як прийдуть інвестиції, необхідно трансформувати наше середовище. Це стосується соціального житла, громадського простору. Нема кому це робити».
- Покращувати експертне середовище. Це для того, аби зрозуміти та дати розуміння суспільству, що таке сучасне місто, які його цінності.
«На жаль, війна триває і в нас є час для того, щоб порозумітися. Важлива компонента – освіта… Нам потрібно виховати нове покоління мислячих людей – на стику політики, урбанізму, економіки, міського управління, архітекторів, урбан-дизайнерів, ландшафтних архітекторів, міських планувальників».
- Розпланувати квартал за кварталом.
«Важливо, щоб була серйозна спільна дискусія. Та, яка б допомогла розставити коми на місцях. І це багато роботи. У європейських газетах є сторінки про спорт, культуру і так само про архітектуру: що в місті відбувається, які плани. Це сцена, на якій проходить велика комунікація. Спочатку публікують дослідження, потім ідею конкурсу, потім результати конкурсу, потім збирають критику».
Київ принципово змінився за 20 років…
«Зараз це концентрація мізків і молоді. Розростання дає можливість в майбутньому стати глобальним містом завдяки кількісним показникам. Створюються умови для розвитку глобального гравця. Необхідно зробити радикальні зміни в міській мобільності, екологічних стандартах, правилах забудови, щоб Київ не став містом, яке пожирає саме себе», – переконує архітектор Олег Дроздов.
Раніше “ВК” розповідав, який Київ будували головні архітектори міста 2 століття тому. Зокрема, коли Андрія Меленського у 1799 році призначили головним зодчим міста.