Цей напрям розвивають в інституті Амосова з 2014 року, коли розпочалася агресія рф на сході України. Вже тоді фахівці інституту отримали значний досвід в організації надання медичної допомоги пораненим, а інститут швидко інтегрувався у військову медицину.
Хірурги вже:
- видали “Атлас бойової хірургічної травми (досвід АТО/ООС)” та “Бойову травму серця, грудної аорти та магістральних судин кінцівок”,
- розробили показання щодо евакуації пораненого безпосередньо до кардіохірургічного стаціонару,
- розробили показання до видалення стороннього тіла після проникаючого вогнепального поранення грудної клітки та рекомендації щодо ведення пацієнта, коли уламок лишається у серці.
Крім того, в інституті Амосова активно впроваджують нові методики допомоги пацієнтам з тяжкими мінно-вибуховими пораненнями, що розроблені спільно з військовими медиками. Зокрема, вилучення за допомогою магнітів металевих уламків з серця тощо.
З червня 2014 року до початку грудня цього року в інституті Амосова пролікували 597 учасників російсько-української війни, які мали патологію серця та магістральних судин. З них – 40 з бойовою травмою серця та судин. Пацієнтам було виконано 426 інтервенцій.
“Найбільша загроза життю виникає внаслідок мінно-вибухових і кульових поранень у серце, догоспітальна летальність при проникаючих пораненнях серця сягає 55-94%. До бойової травми серця належать також закриті ушкодження серця і магістральних судин або міграція уламків у серцеві порожнини”, – уточнив директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова академік Василь Лазоришинець.
Як відомо, Інститут серця проводить найсучасніші аритмологічні втручання під супровід генераторів.