Микола Закревський (1805-1871)
Відомий український історик та етнограф Микола Закревський народився у Києві. У столиці України він провів свої юнацькі роки, зокрема з 1820 року був учнем 1-ї київської гімназії. Нині ім’я Закревського носить одна з столичних вулиць і не дарма. Серед праць історика особливе місце займають «Нариси Історії міста Києва» та «Опис Києва» у двох томах.
Читайте також: Київ кадетський: чоловіче виховання
Микола Ге (1831-1894)
Микола Ге хоч і народився в доволі заможні родині, все ж його дитинство назвати безхмарним важко. Хлопчик втратив маму, коли йому не було ще й року і тривалий час виховувався кріпосною. Першою значною подією його юнацтва був переїзд до Києва та вступ до гімназії.
Саме в Першій київській гімназії на таланти Миколи звернули увагу викладачі, вони пророкували юнакові кар’єру художника. Однак батько був категорично проти і відправив Миколу на навчання на фізико-математичному факультеті.
Але незважаючи ні на які перешкоди Микола Ге таки став всесвітньо знаним художником. Серед його робіт найбільше виділяється «Тайна вечеря». За яку він з одного боку отримав звання професора, а з іншого – наразився на шквальну критику та навіть заборону копіювати картину.
Читайте також: Гордість нації — Микола Пимоненко
Георгій Шлейфер (1855-1913)
Якщо Микола Ге мав проблеми щодо батьківського благословення на майбутню професію, то у Георгія Шлейфера все пройшло досить миролюбно. Хлопчик народився в родині архітектора та художника Павла Шлейфера, в 1874 році закінчив Першу київську гімназію і твердо вирішив продовжити справу батька.
Георгій Шлейфер увійшов до плеяди найкращих київських архітекторів, певний час він був навіть головним архітектором міста. Його авторству належать численні будинки в Києві, втдому числі і Хоральна синагога Бродського (вул. Шота Руставелі).
Читайте також: До Дня архітектури: легендарні зодчі Києва
Анатолій Луначарський (1875-1933)
В житті Анатолія Луначарського Перша київська гімназія зіграла особливу роль. Саме під час навчання Анатолій познайомився з ідеями марксизму. Переконання та віра в ідею перетворили Луначарського на безкомпромісного революціонера. А щаслива вдача зробила так, що Луначарський пережив арешти, став одним з центральних учасників революційних подій і навіть Народним комісаром освіти РРФСР.
Цікаво, що в роки навчання в гімназії Анатолій дружив з легендарним київським філософом Миколою Бердяєвим, якого за життя сім разів номінували на Нобелівську премію по літературі.
Читайте також: Видатні євреї Києва, які прославилися на весь світ
Олександр Богомолець (1881-1946)
Життя видатного українського лікаря Олександра Богомольця вартує окремого роману. Воно почалося в лікарні при Лук’янівській тюрмі. Тоді нікому й в голову не могло прийти, що народжений від засудженої на 10 років матері, хлопчик стане легендою.
І все ж завдяки старанням родичів Олександр Богомолець зміг вступити до Першої київської гімназії. Її випускники часто автоматично ставали студентами Університету Святого Володимира. Богомолець не був винятком – вступив на юридичний факультет. На вибір професії, очевидно, наклала відбиток історія з арештом матері. Однак, скоро юнак зрозумів, що правник з нього кепський і перейшов на медичний факультет.
В світову історію Олександр Богомолець ввійшов як видатний патофізіолог, чиї дослідження про взаємозв’язок розвитку пухлин та організму повністю перевернули тогочасну медицину.
Читайте також: Об’єднані Лук’янівською тюрмою: Богомолець, Петлюра, Рильський, отець Олександр
Михайло Терещенко (1886-1956)
Для Києва прізвище Терещенко має неабияке значення. Представники цієї династії вирізнялися і значними статками, і неабияким потягом до меценатства. На кошти Терещенків було збудовано чимало храмів, лікарень та навчальних закладів.
Старше покоління Терещенків також фінансували і роботу Першої київської гімназії, тому не дивно, що Михайло Іванович став її учнем. В історію він ввійшов як міністр фінансів Тимчасового уряду, а ще як один з найвідоміших київських емігрантів.
Саме націоналізована спадщина Михайла Терещенко – колекція картин всесвітньовідомих художників, стала основою Київської картинної галереї. Але і в еміграції Михайло Іванович не бідував: був власником на той час другого за розміром діаманту в світі.
Читайте також: Хобі сім’ї Терещенків, яке стало культурною спадщиною киян
Дмитро Богров (1887-1911)
Гарна освіта не убезпечую від злочину. Учнем Першої київської гімназії був і один з найвідоміших убивць в історії Києва – Дмитро Богров.
Хлопчик народився в доволі заможні родині, мав можливість отримувати освіту в найпрестижнішій гімназії міста. Однак захопився ідеями анархізму, був утягнутий у інтриги царської охранки і зрештою скоїв замах на вбивство міністра Петра Столипіна.
Постріл у Київській опері став фатальним і для Столипіна, і для Богрова. За декілька днів по смерті жертви Богрова було страчено. Однак і до сьогодні ще не вщухають суперечки відносно того, хто насправді керував діями Богрова.
Читайте також: Загадкова смерть Петра Столипіна у Києві: аналіз версій
Олександр Вертинський (1889-1957)
За своє життя Олександр Вертинський змінив чималу кількість не те що міст – країн. Він жив у Польщі, Німеччині, Палестині, Франції, США та навіть в Китаї. Але розпочалося життя видатного співака та поета у Києві в 1889 році.
Однією зі сторінок життя Вертинського став тріумфальний вступ до Першої київської гімназії, хлопчик склав іспити на відмінно. Одначе вже за два роки педагоги здалися. Їх численні скарги на погану поведінку Олександра таки були почуті і хлопця перевели до іншої гімназії.
Через цей факт Вертинського не можна зарахувати до числа видатних випускників Першої київської гімназії. Однак її учнем автор рядків «Киев – родина нежная, звучавшая мне во сне…» все ж був.
Читайте також: Життя київських студентів: сповідь, карцер та заборона на вишиванку
Михайло Булгаков (1891-1940)
Михайло Булгаков народився у дуже освічені родині. Його тато був професором Київської духовної академії, а мама – викладачкою в жіночі гімназії. Тому до питання освіти дітей в родині ставилися досить серйозно.
Михайло закінчив Першу київську гімназію і, як більшість однокласників, вступив до Університету Святого Володимира. Майбутню професію Михайло Афанасійович обирав з урахуванням меркантильних інтересів. Два його дядька були лікарями і доволі непогано заробляли, тож Михайло націлився на здобуття професії лікаря.
Але всесвітню славу принесла Михайлу Булгакову не медицина, а література. Нині щонайменше два його романи читають далеко за межами Києва: «Біла гвардія» та «Майстер і Маргарита».
Цікаво, що учнівську біографію Михайла повторив і його молодший брат Микола. Він теж закінчив Першу київську гімназію, а потім медичний факультет університету. Однак, професію змінювати не став, спеціалізувався на біології та бактеріології.
Читайте також: Родина Булгакових: життя у будинку №13
Костянтин Паустовський (1892-1968)
Костянтин народився в Москві, хоч родина веде свій початок зі славетного роду гетьмана Петра Сагайдачного.
Понад 20 років Паустовський прожив у Києві. Тут він закінчив Першу київську гімназію, став заробляти перші гроші репетиторством, навчався на історико-філологічному факультеті університету.
І зрештою саме у Києві Костянтин Паустовський почав писати. За своє життя він чотири рази був номінований на Нобелівську премію по літературі. Про себе письменник часто говорим: «москвич по народженню і киянин за покликом душі».