До Дня архітектури: легендарні зодчі Києва

Автор: Тетяна Ніжинська
11:01 01.07

Говорити про видатних архітекторів Києва коротко – дуже важко. Кожний будинок вартує окремої уваги і докладної розмови. Однак, до Дня архітектури ми все ж наважилися створити добірку зодчих та їх шедеврів, без яких Київ не був би таким унікальним і романтичним містом.

До Дня архітектури: легендарні зодчі Києва

Андрій Меленський – той, хто зробив Київ цілісним

Роки життя: 1766-1833. Стиль: ампір

Нажаль сьогодні про архітектора Андрія Меленського мало хто знає, хоч ми і послуговуємося його творчою спадщиною. Справа в тому, що саме Андрій Іванович зробив Київ таким, яким сьогодні ми його знаємо і любимо.

У 1799 році Меленський приїздить до столиці України та обіймає новостворену посаду головного архітектора. В цей час Київ нагадує не стільки цілісне місто, скільки набір шматків землі, розділених рівчаками. Ні про який цілісний архітектурний ансамбль тут і мови немає. 

І ось почасти художник, а почасти чиновник Андрій Меленський розпочинає ґрунтовно аналізувати та планувати місто, фактично створюючи його наново. Він особисто інспектує кожний будинок, розробляє план нової забудови та виокремлює кожну ділянку. Далі розробляється детальний план районів міста та їх сполучення.

Архітектори Києва – Андрій Меленський – Віктор та Олександр Беретті – Олександ Шиле – Володимир Ніколаєв – Едуард Брадтман – Олександр Кобелєв – Владислав Городецький – Колона Магдебургського права – Володимирський собор – Дом з химерами – Дом плаучуої вдови – Университет Святого Володимира – фонтани Києва – Нацбанк – Покровський монастир
Колона Магдебургського права. Джерело: kyivmaps.com

Читайте також: У тіні Хрещатика: вулиця Архітектора Городецького або Париж посеред Києва

Саме Андрій Меленський проклав Володимирський спуск задля того аби сполучити Поділ та Печерськ. Він же створив Європейську площу та «назначив» Хрещатик майбутньою головною вулицею Києва.  Архітектор власноруч розмежував 118 ділянок під забудову на тоді ще непримітній вуличці.

Страшним ударом для архітектора стала пожежа на Подолі у 1811 році. Але Меленський не втрачає присутності духу і з ентузіазмом береться до справи спасіння  і оновлення Подолу.

Мабуть, найвідомішою спорудою авторства архітектора Андрія Меленського є Колона Магдебурзького права, 1802 рік.

Архітектори Києва – Андрій Меленський – Віктор та Олександр Беретті – Олександ Шиле – Володимир Ніколаєв – Едуард Брадтман – Олександр Кобелєв – Владислав Городецький – Колона Магдебургського права – Володимирський собор – Дом з химерами – Дом плаучуої вдови – Университет Святого Володимира – фонтани Києва – Нацбанк – Покровський монастир
Інститу шляхетних дівчат. Джерело: icca.kiev.ua

Читайте також: ТОП-7 кумедних фактів з історії Київського університету: лицарі науки, революціонери і шанувальники дівчат

Вікентій Беретті – «батько» університету і не тільки

Роки життя: 1781-1842. Стиль: класицизм

Вікентій (Вінченцо) Беретті бува одним із співавторів генерального плану забудови Києва. Але в історію міста він ввійшов як автор двох найважливіших освітніх закладів свого часу.

Спочатку зодчий береться за проектування та будівництво першого вищого освітнього закладу для жінок в Києві. Велична будівля Інституту шляхетних дівчат з’являється у центрі Києва вже в 1843 році. Сьогодні ми знаємо її як Жовтневий палац.

Паралельно з будівництвом навчального закладу для дівчат, йшли роботи над зведенням університету, в якому тоді могли навчатися лише хлопці. Дійсно, саме Вікентій Беретті є автором однієї з візитівок міста –  Червоного корпусу Університету Святого Володимира.

Треба сказати, що зодчий спланував не тільки головний університетський корпус, він фактично спроектував весь університетський квартал, вулицю Володимирську та Бібіковський бульвар (нині Тараса Шевченко).

Але насолодитися творінням своїх рук у повній мірі Вікентій Беретті не встиг – його життя обірвалося на 62-му році. На щастя справу батька зміг продовжити син – Олександр.

Архітектори Києва – Андрій Меленський – Віктор та Олександр Беретті – Олександ Шиле – Володимир Ніколаєв – Едуард Брадтман – Олександр Кобелєв – Владислав Городецький – Колона Магдебургського права – Володимирський собор – Дом з химерами – Дом плаучуої вдови – Университет Святого Володимира – фонтани Києва – Нацбанк – Покровський монастир
Володимирськи собор. Джерело: starkiev.com

Читайте також: Київська спадщина Віктора Васнецова – Володимирський собор

Олександр Беретті – гідний спадкоємиць   

Роки життя: 1816-1895. Стиль: класицизм 

Історія життя Олександра Беретті доводить, що природа не завжди відпочиває на дітях генія. Один з восьми дітей Вікентія Беретті, він став гідним спадкоємцем творчої династії.

Саме Олександр Беретті закінчує роботу над зведенням Червоного корпусу, а від себе додає ще два об’єкти до університетського ансамблю: анатомічний театр (нині Музей медицини) та будівлю Першої київської гімназії (сьогодні Жовтий корпус).

Але найвідомішою роботою Олександра Вікентійовича є легендарний Володимирський собор. До речі, у цьому проєкті Беретті виступав у якості співавтора іншого видатного архітектора Івана Штрома. Нажаль, зодчих спіткала невдача: майже закінчений собор раптово пішов тріщинами. Від будівельних робіт Олександра Беретті відсторонили і до кінця своїх днів архітектор більше не брався за роботу.

Архітектори Києва – Андрій Меленський – Віктор та Олександр Беретті – Олександ Шиле – Володимир Ніколаєв – Едуард Брадтман – Олександр Кобелєв – Владислав Городецький – Колона Магдебургського права – Володимирський собор – Дом з химерами – Дом плаучуої вдови – Университет Святого Володимира – фонтани Києва – Нацбанк – Покровський монастир
Фонтан в Маріїснькому парку. Джерело: zeft.in.ua

Читайте також: Воду киянам! Як 149 років тому в Києві почали будувати водопровід

Олександр Шиле – натхненний Парижем

Роки життя: 1830-1897. Стиль: необароко, неоготика

Художник та архітектор з дуже довгим ім’ям Олександр-Петро-Адріан Шиле став п’ятим головним архітектором Києва у 1869 році. До призначення на посаду Шиле вже встиг багато чого побудувати і ще більше всього вивчити. Зодчий аналізував архітектуру Німеччини, Франції та Італії.

Подорожі Європою у пошуках натхнення позначилися на авторському стилі Шиле. Згідно однієї з версії саме паризький фонтан на площі Вогезів став прообразом численних київських фонтанів.

Дійсно, саме Олександр Шиле ввійшов в історію міста, як автор найбільшої кількості фонтанів у формі чаш. Цікаво, що фонтани будувалися не стільки заради естетики, скільки з цілком утилітарною метою – вирішити проблему водопостачання міста.

До наших днів «дожили» тільки чотири фонтани авторства Шиле. А от найвідоміший його фонтан і найвеличніша споруда, нажаль, не витримали випробування вогнем Другої світової. Мова йде про будівлю Київської міської думи. Легендарний  будинок зі шпилем та Архангелом Михайлом на вершечку розташовувався на Майдані Незалежності, згорів 1 листопада 1941 року.

Архітектори Києва – Андрій Меленський – Віктор та Олександр Беретті – Олександ Шиле – Володимир Ніколаєв – Едуард Брадтман – Олександр Кобелєв – Владислав Городецький – Колона Магдебургського права – Володимирський собор – Дом з химерами – Дом плаучуої вдови – Университет Святого Володимира – фонтани Києва – Нацбанк – Покровський монастир
Покровський жіночий монастир. Джерело: monasteries.org.ua

Читайте також: На святому місці: що сьогодні там, де були храми?

Володимир Ніколаєв – несамовитий та працьовитий

Роки життя: 1847-1911. Стиль: візантійський, «російський»

Злічити творчий спадок Володимира Ніколаєва неймовірно важко. Архітектор вважається найактивнішим забудовником Києва, до сьогодні зберіглося близько ста його будівель.

За своє життя Володимир Миколайович змінив одразу декілька доволі значних посад. Був головним архітектором Києва, єпархіальним архітектором, а потім опікувався архітектурою Києво-Печерської лаври. Від так в його доробку сила силенна будівель різноманітного призначення.

Серед культових споруд, які збереглися до нашого часу найбільшої уваги вартує Трапезна церква Києво-Печерської лаври і неймовірний, майже казковий, Покровський монастир.

Прибуткових будинків і маєтків архітектор збудував десятки, найбільш відомим сьогодні є маєток Федора Терещенко, більш відомий як Київська картинна галерея.

Нажаль не збереглися будівля найвідомішого київського готелю «Національ», збудованого за проєктом Володимира Миколайовича. 

Архітектори Києва – Андрій Меленський – Віктор та Олександр Беретті – Олександ Шиле – Володимир Ніколаєв – Едуард Брадтман – Олександр Кобелєв – Владислав Городецький – Колона Магдебургського права – Володимирський собор – Дом з химерами – Дом плаучуої вдови – Университет Святого Володимира – фонтани Києва – Нацбанк – Покровський монастир
Будинок «плачучої удови». Джерело: Великий Київ

Читайте також: Київські легенди: безутішна вдова, утоплена та коти на службі зла

Едуард Брадтман – загадковий та модерний

Роки життя: 1856-1926. Стиль: модерн, неоренесанс

Про Едуарда-Фердинанда Братмана інформації небагато. Та й більшість його дійсно грандіозних проєктів не збереглися. Відомо, що він приймав участь у будівництві маєтку Мерінга, був головним архітектором легендарного Дому Гінзбурга і одного з найбільших в Європі цирків – «Гіппо-паласу».

Однак, щонайменше один витвір Брадтмана знають всі кияни – Будинок «плачучої удови». Цей модерний шедевр привертає увагу з першого погляду. Його магія полягає у незвичному маскароні жіночої голови: у дощову погоду потоки води стікають з очей таємничої жінки і здається, що вона дійсно плаче.

Архітектори Києва – Андрій Меленський – Віктор та Олександр Беретті – Олександ Шиле – Володимир Ніколаєв – Едуард Брадтман – Олександр Кобелєв – Владислав Городецький – Колона Магдебургського права – Володимирський собор – Дом з химерами – Дом плаучуої вдови – Университет Святого Володимира – фонтани Києва – Нацбанк – Покровський монастир
Національний банк України. Джерело: Вікіпедія

Читайте також: Тріумфальний «Олімпійський»: Топ-10 фактів

Олександр Кобелєв – азартний та везучій

Роки життя: 1860-1942. Стиль: ренесанс, неокласицизм

В історію забудови Києва Олександр Кобелєв увійшов завдяки двом проєктам: головного корпусу Київської політехніки та Національного банку. І в обох випадках Кобелєву неймовірно щастило.

У 1989 році конкурс на будівництво Київського політехнічного інституту Кобелєв програв. Однак, це не завадило йому вже через рік замінити на посаді переможця і почати опікуватися будівельними роботами. Цікаво, що згодом архітектор стане викладачем вишу і навіть деканом.

А от конкурс на будівництво Державного комерційного банку Росії (нині Нацбанк України) Олександр Васильович виграв, обійшовши свого приятеля Владислава Городецького. Втім працював над об’єктом Кобелєв не сам, а у співавторстві з Олександром Вербицьким. Саме завдяки зусиллям цих двох зодчих сьогодні Україна має один з найгарніших Нацбанків у світі, який нагадує радше величний палац, ніж фінансову установу.

Говорячи про Кобелєва, не можна не згадати його опосередкований внесок в архітектуру Києва. Справа в тому, що якось Олександр Васильович побився об заклад з Владиславом Городецьким,  з приводу того, що на Банковій, 10 не можна нічого побудувати. З цієї суперечки і почалося зведення Будинку з химерами.

Архітектори Києва – Андрій Меленський – Віктор та Олександр Беретті – Олександ Шиле – Володимир Ніколаєв – Едуард Брадтман – Олександр Кобелєв – Владислав Городецький – Колона Магдебургського права – Володимирський собор – Дом з химерами – Дом плаучуої вдови – Университет Святого Володимира – фонтани Києва – Нацбанк – Покровський монастир
Будинок з химерами. Джерело: Великий Київ

Читайте також: Київ Городецького: завод на Куренівці, «Ленінська кузня», Будинок з химерами і не тільки…

Владислав Городецький – химерний, зірковий, легендарний

Роки життя: 1863-1930. Стиль: модерн, псевдоготика

Владислав Городецький, однозначно, найвідоміший київський архітектор. Виокремити з його робіт щось одне – неможливо. Навіть сильно понівечена Караїмська кенаса продовжує вражати, будинок Національного художнього музею теж вартує уваги. А пройти повз Миколаївський собор – просто злочинно.

І все ж фаворитом більшості киян та гостей міста є Будинок з химерами. Дивлячись на нього, важко уявити, що архітектор розпочинав свою кар’єру із будівництва громадських вбиральнь.

Життя Владислава Городецького сповнене неймовірних фактів. Він витратив майже всі свої статки для того, аби втерти носа Кобелєву і таки звести Будинок з химерами на вкрай маленькому та незручному майданчику.

Що ж до незвичайного оздоблення будинку, то ним архітектор вбив одразу двох зайців. Відобразив свою мрію про африканське сафарі та ще й зробив непогану рекламу своєму бетонному заводові.

Цікаво, що Будинок з химерами був не лише гарним, але й дуже зручним житлом. Так у ньому, серед іншого,  був навіть гараж, адже Городецький свого часу став першим власником авто у Києві.

Великий Київ у Google News

підписатися
загрузка...