Прототип Музею майбутнього в Дубаї
Особисто мені подобається ідея вигравіювати художнім шрифтом, наприклад рутенією, на ній імена великих українців, полеглих героїв: буде схоже на музей майбутнього в Дубаї, – каже киянка з інженерною освітою, представниця “Печерських котиків” Юлія Кузь.
Додаткове рішення – зобразити історичну лінію часу України з відмітками ключових подій.
Де тріщина припадатиме саме на 2014, а після неї ще лишатиметься місце для майбутніх подій. Або стилізувати її під веселку, яка ніби виринає з і впадає в Дніпро, можна навіть додати українських фольклорних водних і лісових персонажів (мавки, водяник, чугайстер), – каже Юлія.
Та додає, що навіть, якщо залишити арку як є з тріщиною, продовживши розколину на всю ширину, то це символ вічного нагадування, що не може бути ніякої дружби з РФ. І тоді дітям та туристам буде змога розповісти та показати візуально, що українці здатні створювати монументальні речі, а московія тільки руйнувати.
Експозиція української абетки
А артист Народного хору ім. Г.Верьовки пропонує продовжити столичну тему відродження української абетки. Як відомо, в останні роки на автентичні уже замінили шрифти у підземці та на частині зупинок транспорту.
А чому б тут не застосувати українську абетку, але латиницею, – каже Ігор Боринець.
Така латинка не є офіційною, і ніде не зафіксована. Але в інтернеті можна знайти багато варіантів укр.абетки латинськими літерами від мовних активістів, якщо так можна назвати. Є навіть новинні сайти, які ведуться українською мовою з латинським письмом, – пояснює Боринець.
Місце подяки світові у спільному спротиві РФ
Ще одна ідея від киянина Сергія Думіка – поєднати ідею Арки ансамблем з Європейською площею. На ній, як відомо, у 1851 році було побудовано готель «Європа». І з того часу Кінну площу почали називати Європейською. Бо і постояльці готелю були з різних країв.
Цю арку можна присвятити всім країнам, які допомагають нам у війні. І туристам буде приємно бачити прапори чи символи свох країн там, – пропонує Сергій Думік.
Залишити як є?
Зважаючи, що демонтаж Арки коштує дорого і під час війни кошти було б доцільніше віддати на потреби війська, жителі столиці пропонують не поки її не чіпати, але попрацювати над переосмисленням. З травня 2022 року вона вже офіційно не називається Аркою дружби народів, а Аркою Свободи українського народу.
Про те що «дружби» давно немає, свідчить і тріщина, на яку вже давно звертають увагу як жителі столиці, так і гіди, які гуляють з туристами. Відтак, поки ворога доводиться відбивати фізично, пропонують удосконалити скульптурну композицію ощадним фарбуванням із додаванням орнаментів – яскравих, як на дитячому майданчику, креативних, або таких, що пояснюють історичні контексти.
Раніше “ВК” розповідав, що Арка дружби народів втратила статус пам’ятки історії. Бо колишній об’єкт культурної спадщини – Монумент на ознаменування возз’єднання України з росією, розташований у столичному Хрещатому парку, не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. А Мінкульт, розповідаючи про рішення, повідомив, що “тепер немає перешкод для її демонтажу”.
Водночас, той факт, що Арка змінила статус, означає і дозвіл на зміну її первісного вигляду.