Замість хрущівок та бараків – сучасні квартири: яке оновлення житлового фонду планують у столиці

Автор: Оксана Тупальська
13:12 15.02.2023

Київ увійшов у 2023 рік із затвердженою програмою комплексної реконструкції мікрорайонів застарілого житлового фонду. Вона передбачає ремонт з надбудовою поверхів, ущільнення будинків у межах кварталу або їх знесення і зведення нових. Які практичні можливості реалізації такого задуму розповів інженер-проектувальник та урбаніст Дмитро Макогон.

Замість хрущівок та бараків – сучасні квартири: яке оновлення житлового фонду планують у столиці
Світлодіодне освітлення

«Це виглядає, як будівельне лобі, бо в Києві стає все менше місця для забудови, тому таким чином намагаються шукати. Є гарні приклади в тій самій Чехії, Словаччині, Німеччині, коли відбувається реконструкція – коли будівлю утеплюють, можливо, додають балкони, галереї, роблять трохи більшу площу, але не збільшують кількість людей, які там живуть. Максимум може бути додавання одного поверху», – розповів урбаніст.

Додавання одного поверху до уже існуючої багатоповерхівки, як хрущівка та сталінка в випадку підсилення її конструкцій та проведення робіт, які покращать життя мешканців, цілком виправдане, переконаний Макогон.

«Ми таке бачимо у вигляді великої кількості незаконних надбудов. Де я, звичайно, не підтримую, щоб будувати незаконно, однак бачимо, що нічого жахливого з будинками не сталось – з точки зору безпеки це можливо».

Проблема може виникнути тоді, коли додаткові площі під житловий фонд почнуть створювати у будівлях, які від початку не проектувалися для таких цілей.

«Коли на існуючу інфраструктуру, яка і так перенавантажена – як дитячі садки, школи, інженерні мережі насадити додаткові площі, де будуть жити люди – це не про піклування про мешканців столиці».

В ході реалізації програми, над якою працювали 5 років, планують спочатку визначити в яких районах будуть проводити реконструкцію та в якій черговості, а тоді проведуть детальний аналіз технічного стану об’єктів під генеральний ремонт з перебудовою:

«Ці будинки почали зводити після ІІ світової війни, коли люди жили на вулиці та в бараках. Тоді було прийнято рішення відмовитися від будівель з високими стелями, бо таке будували, але дуже мало. Однак потрібно було багато, тому пожертвували якістю. Вірили, що далі буде краще, тому будували на 25 років. Тепер – основна проблема з панельними будинками – це стики між панелями, їх строк служби 25 років. Але це ремонтується. І якщо цей ремонт проводити, строк служби таких будівель може бути збільшено».

Що категорично не рекомендує перебудовувати інженер – то це двоповерхові бараки. Їх у Києві залишилось не багато, однак єдиний метод покращення житлових умов для їхніх власників – це знесення бараків та будівництво на їхньому місці багатоповерхівок з квартирами.

Нагадаємо, «ВК» розповідав, що у Києві можна знайти зразки майже усіх провідних архітектурних стилів: українське бароко, неоготику, сталінський ампір і не тільки. 

Великий Київ у Google News

підписатися