Залита мастилом злітна смуга аеропорту “Жуляни” – один із цвяхів у труні путінського бліцкригу “Київ за три дні”

Автор: Галина Ворона
20:26 24.02

Аеродроми столиці та передмістя були стартовими майданчиками в планах ворога для захоплення Києва. Це і аеропорти “Гостомель”, “Київ-Жуляни”, “Бориспіль”, аеродром у “Василькові”, та злітна смуга “Антонова” на Святошині.

Залита мастилом злітна смуга аеропорту “Жуляни” – один із цвяхів у труні путінського бліцкригу “Київ за три дні”
Світлодіодне освітлення

Про це розповідав перший заступник командувача спеціальних операцій в 2016-2019 рр., заступник секретаря РНБО у 2019-2020 рр., генерал ЗСУ Сергій Кривонос.

За його словами, велика кількість злітних смуг навколо Києва та безпосередньо у місті давала росіянам велику надію на захоплення української столиці: якби вони змогли захопити ці аеродроми і організувати посадку великогабаритних літаків на рівні ІЛ-76, то достатньо швидко могли б перекинути велику кількість і техніки, і особового складу прямо в нашу столицю.

Для них це було завдання №1. Вони використовують досвід Червоної армії, як захоплювалась Чехо-Словаччина у 1968 році та Афганістан у 1969 році. В Україні намагалися, але вони не встигли”, – зауважив генерал.

У Гостомелі висадку ворожого десанту затримали українські солдати-строковики, а у Василькові – пілоти, які змогли підбити 2 ІЛ-76 з особовим складом та гелікоптери при підльоті до аеродрому.

Аби не впустити ворога на аеропорт “Жуляни”, на злітну смугу летовища вилили мастильні матеріали.

Наказ про це давав генерал Сергій Кривонос.

“Максимально швидко ми злітно-посадкову смугу залили мастилом, що призвело аеропорт в стан непридатності до прийому великих літаків. І росіян цей аеропорт став абсолютно не цікавити. Бо зрозуміли, що жоден літак російської армії не зможе там сісти. Кожен водій знає, що таке під час швидкого руху не дай Бог на розі буде пляма мастила. Це знесе машину і буде велика аварія. Це саме з літаками. Ми зробили, а далі нарощували можливості щодо відбиття десанту за рахунок використання противником гелікоптерів”, – згадує генерал.

Після таких дій ДБР України порушила проти Кривоноса справу за перевищення повноважень посадової особи, розбірки тривають, однак в той доленосний для Києва день такий крок мав вкрай важливе значення:

“Достатньо швидко приймаючи рішення і вже маючи досвіт в обороні України – в 2014 році у Краматорському аеродромі, який 47 днів ми обороняли – я знав, що треба робити”, – ділиться військовий.

Читайте також: Який вигляд має аеропорт “Київ” після початку російського вторгнення 

Нагадаємо, у переддень вторгнення у військовій частині 3018, розташованій біля аеродрому Гостомель, залишилося кілька сотень людей – переважно строковики та адміністративний персонал.

Раніше “ВК” розповідав, що під час боїв за аеропорт “Антонов” у Гостомелі російська армія втратила близько 200 елітних бойових фахівців із захоплення аеродромів та аеропортів. 

Великий Київ у Google News

підписатися