Дружина полеглого захисника Марта Гичко створила петицію до президента України Володимира Зеленського з проханням присвоїти Олегу Гичку звання Героя України.
Вона зазначає, що у момент загибелі Олег, як справжній командир, перебував на позиціях разом зі своїми підлеглими. До останнього подиху він захищав суверенітет та незалежність України, служив її народу.
За словами Марти, капітан Гичко віддав службі у Збройних силах майже 10 років життя та має низку нагород:
- почесний нагрудний знак “За досягнення у військовій службі II ступеня”;
- нагрудний знак “Сухопутні війська України”;
- медаль “Захиснику Вітчизни”;
- орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня;
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (посмертно).
Найкраще про досягнення капітана Гичка свідчать успіхи батареї, якою він керував протягом останніх кількох років. Побратими згадують про нього, як про офіцера нового покоління – сміливого, принципового, чесного. Його загибель – велика втрата для ЗСУ, для сім’ї та України”, – каже жінка.
У своїй статті на сайті видання “Букви” Марта Гичко розповіла, що велика любов Олега до ЗСУ розпочалася з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного. Артилерист – “бог війни” – він міг годинами говорити про гаубиці, снаряди, нюанси стрільби.
У 2017 році Олег став лейтенантом. Відразу після випуску прибув на Донбас у складі 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Острозького. Була війна, шалена відповідальність, кілька десятків підлеглих і багато нового досвіду. Через два роки – нові військове звання і посада. Тоді старший лейтенант Гичко став командиром артилерійської батареї.
Повномасштабне вторгнення артилерійська батарея під командуванням Олега зустріла під Бахмутом. Довгі і складні місяці важких артилерійських боїв. Він ніколи не розповідав, як насправді було складно, але його сиві скроні у 26 все видавали.
Нове звання – тепер капітан. Олег бачив “русскій мір” власними очима. Під час однієї з розмов він сказав: “Ця війна надовго. Це війна на виснаження”.
Згодом Олег із побратимами звільняли Ізюм, а потім повернулися на старі позиції на Донбасі. 17 вересня 2022 року. Біла Гора, Бахмутський район. На щиті. Прижиттєвий орден імені Богдана Хмельницького ІІІ ступеня – за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі – він так і не отримав особисто.
Читайте також: При зіткненні літаків на Житомирщині загинули три пілоти. Серед них “Джус”, який захищав небо Києва
Нагадаємо, у понеділок, 28 серпня, у столиці попрощаються із загиблим на війні депутатом Київради від фракції “Європейська солідарність” Сергієм Ільницьким з позивним “Сокіл”.