Вхід до Єрусалиму
Ця ікона зображає сюжет входження Ісуса Христа до Єрусалиму. Люди вітали Його та встеляли Йому шлях пальмовим гіллям.
Через непоширеність на наших просторах пальми як такої, святу було дано народну назву – Вербна неділя, традиційно в цей день освячують гілочки верби.
Одним із найбільш відомих елементів цього сюжету є віслюк, на якому у Єрусалим увійшов Ісус. Прийнято вважати, що віслюк символізує скромність Ісуса та ненасильницький характер його влади.
Розп’яття із портретом Леонтія Свічки
Цей твір продовжує собою традицію зображати на іконах релігійних та мистецьких меценатів. Одним із найвідоміших прикладів такої традиції є ікона Покрови Пресвятої Богородиці, де зображено гетьмана Богдана Хмельницького.
Повертаючись до Розп’яття, на цій картині є портрет Леонтія Свічки – українського державного та військового діяча у добу Гетьманщини. Він також був полковим суддею та полковником Лубенського полку Війська Запорозького.
Різьба слугує фоном для хреста, на якому розп’ято Ісуса.
З персонажів тут також можна помітити Діву Марію та наймолодшого з усіх апостолів, Іоанна.
І ще одна важлива деталь – череп, який часто зображають біля підніжжя хреста. Однією з найбільш поширених версій є те, що саме на Голгофі було поховано першого чоловіка, Адама, а череп цей належить йому. За легендою, кров і вода нового Адама (Ісуса) обмили череп старого Адама і так було знищено первородний гріх.
Страсті Христові
Однозначно, найбільш сюжетний та комплексний Великодній експонат у музеї – він охоплює події від Таємної Вечері до погребіння Ісуса. З XV століття тема святих пристрастей була обов’язковою у церковних настінних картинах на Галичині.
Звісно, Таємна Вечеря тут…
…відрізняється від тієї “мейнстрімної”, яку ми звикли бачити…
Відрізняються вони і розташуванням апостолів (в українській версії вони сидять колом, що дозволяє всім всіх бачити, в той час як да Вінчі розмістив їх лінійно), і загальною атмосферою – у да Вінчі вона більш “шумна”, складається відчуття, ніби персонажі перекрикують один одного. В українській версії ж вони спілкуються очевидно більш спокійно.
До того ж, саме в цьому творі розкривається ще один важливий Великодній персонаж – Іуда. За сюжетом, цей апостол зрадив Ісуса за 30 срібняків.
Іуда приводить римських охоронців до Гетсиманського саду, де на той момент знаходиться Ісус і вказує на нього поцілунком і щоку.
Потім – суд та умивання Понтієм Пилатом рук.
На цій деталі є дуже дивні персонажі, зовнішність яких, скоріш за все, росте із політичного та військового життя України наприкінці XVI століття. Напротивагу овальним та опуклим обличчям більшості людей всюди на цій картині, пласке і нехарактерне для цього твору обличчя Понтія Пилата одразу впадає у око та виділяється.
Воно більш, скажімо, степове, що, можливо, відсилає глядача до історичних та військових подій, які були пов’язані із Кримським ханством. Не виключено, що саме таке зображення Пилата носило пропагандистський характер.
Так само як і нехарактерними для цього твору є видатні вуса персонажа у зеленому. Він радше схожий поляка із сейму, аніж на римлянина.
Але це не точно.
На цій деталі також можна роздивитись череп біля підніжжя хреста. А також ще одного персонажа з незвичними вусами та дивною шапкою – радше знову привіт з Кримського ханства, аніж з Риму.
Закінчується цей експонат сюжетом погребіння Христа.
Пригадавши основні Великодні події та почуття, саме час іти пекти пасочку на фірмовим рецептом “Великого Києва”. Якщо пекти – не ваше, то ми подбали і про це та промоніторили для вас ціни у кондитерських та супермаркетах.
“Індекс пасочки” дивіться тут та тут.
Нагадаємо, що раніше мер Києва Віталій Кличко закликав усіх святкувати Великдень вдома.
Карантинної позиції дотримується і Православна Церква України, а Великодні богослужіння можна буде подивитись по телевізору. Список каналів та час трансляцій дивіться тут.
Читайте також:
- У кого вірите ви? Всім, хто планує в церкву на Пасху, присвячується
- Священик розповів, як святити паски і яйця під час карантину