Як розповів нардеп Роман Грищук, меморіальний знак розмістили на будинку по вулиці Чорнобильській, 13-А, де Василь Стус мешкав протягом дев’яти місяців перед другим ув’язненням і смертю в радянських таборах.
Пам’ятник має присвяту “Від небайдужих киян”. Кошти для нього збирали на краудфандинговій платформі “Спільнокошт” благодійний фонд «”Солом’янські котики” і “Центр Василя Стуса”. До збору долучилися понад 700 киян.
15 листопада 35 років тому до Росії виїхали рідні та близькі Василя Стуса, а також дисидента, правника, мовознавця Олекси Тихого та поета Юрія Литвина, які загинули в російському ув’язненні. Родичі мали намір повернути в Україну їхні тіла. Цій події і присвятили відкриття скульптури Стуса.
Автор пам’ятного знаку скульптор Володимир Щур.
Він розповів “Суспільному”, що ідея створити меморіальну дошку і бюст виникла у 2023 році. Її підтримали син шістдесятника Дмитро Стус, жителі будинку й Святошинська райдержадміністрація.
“Син хотів, щоб фігура була як поета. Я так трошки пішов в сторону — і поет, і творець, і мужність, борець. Був зроблений всього один ескіз. Коли отримуєш завдання, буває до 10 ескізів робиш. А тут ідея попала одразу в точку”, — поділився скульптор.
Василь Стус — поет-шістдесятник, перекладач, літературознавець та літературний критик, правозахисник, член Української гельсінської групи. Він був одним із найактивніших представників українського дисидентського руху. Брав участь в акції протесту в київському кінотеатрі “Україна” в 1965 році на прем’єрі стрічки “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова. У 1991 році його посмертно нагородили премією імені Тараса Шевченка, а у 2005 році надали звання “Герой України”.
Читайте також: У Києві встановили рекорд читанням віршів Стуса
Нагадаємо, у 2020 році у столиці відкрили пам’ятну дошку Василю Стусу та Івану Світличному. Обидва вони були репресовані радянською владою за відстоювання незалежної України, обидва поховані на Байковому кладовищі неподалік один від одного. Івана Світличного поховали у вишиванці, подарованій Василем Стусом.