Порядок організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я уряд ухвалив 28 лютого 2023 р. Постановою № 174.
«Суть цієї реформи полягає в тому, що вся територія України поділяється на госпітальні округи, де кожна область становить окремий госпітальний округ, а кожний район – госпітальний кластер. Місто Київ при цьому буде окремим госпітальним округом», – розповідає експерт, кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.
Експерт зазначає, що в кожному окрузі та кластері буде обмежена кількість медичних закладів, які будуть надавати лише визначений перелік медичних послуг. І це може призвести до зменшення кількості профінансованих державою медичних закладів у столиці.
«В обласних центрах, містах з населенням понад 300 тисяч осіб та м.Києві кількість закладів визначається з розрахунку 1 заклад на 150 тисяч населення. А в районах, тобто кластерах залишиться по одному закладу на 120 тисяч осіб. Це означає, що в Києві з трьох мільйонним населенням залишиться лише 20 медичних закладів».
Прогнозує Хмелевський і зростання навантаження на лікарні обласного значення:
«Очевидно, що один медичний заклад буде неспроможним обслуговувати 150 чи 120 тисяч населення. А людям із сіл доведеться долати десятки кілометрів щоб отримати медичну допомогу. Це при тому, що в багато сіл ніякий громадський транспорт взагалі не ходить, а люди не мають власного транспорту. Таким чином, люди місяцями не зможуть отримати медичної допомоги, а хворі люди в селах не зможуть отримати її взагалі, що призведе до тяжких наслідків для їх здоров’я та зростання смертності», – каже він.
Песимістичний сценарій наслідків третього етапу реформ – населення буде змушене переходити на обслуговування до приватних медичних закладів.
«Медичний заклад має підписувати з НСЗУ угоду, в якій визначається перелік та обсяг медичних послуг, які ним надаються. В подальшому НСЗУ оплачує кожному медичному закладу його послуги, виходячи з тарифів затверджених Кабміном. Цікаво, що при підписання договорів, НСЗУ визначає перелік послуг, які надає медичний заклад, виходячи з наявних у нього лікарів та медичного обладнання, а не потреб населення».
Тобто, наприклад, якщо у даного закладу на момент підписання договору була вакансія лікаря-кардіолога, то НСЗУ не включає послуги кардіолога до договору, і, відповідно, медичний заклад їх більше не надає, а лікаря можна вже не шукати.
«Очевидно, що треба було б робити навпаки, визначити перелік послуг, які потрібні населенню та виділити додаткове фінансування для створення відповідних відділень, закупівлі обладнання, найма медперсоналу, тощо», – каже Хмелевський.
Хибним експерт називає й принцип, що гроші мають ходити за пацієнтом:
«Очевидно, що коли пацієнт звертається до медичного закладу, то він вже має функціонувати, і там вже має працювати медичний персонал. Тобто, кошти повинні надходити до медичного закладу до того, як туди звернеться пацієнт. В осінньо-зимовий період спостерігається наплив пацієнтів, в той час, як влітку їх мало. Проте, медичний заклад має функціонувати постійно протягом року».
Згідно до рекомендацій ООН для забезпечення належного рівня медичної допомоги країна має витрачати як мінімум 9% ВВП на охорону здоров’я. Держбюджет України на 2022 р. передбачав витрати на охорону здоров’я в розмірі лише 4,1 % від ВВП, а в бюджеті на 2023 р. витрати на охорону здоров’я скоротили до 3,3 % від ВВП. Це при тому, що ВВП на душу населення України в 2022 р. становив лише 126,2 тис.грн, або 3,9 тис.доларів США, що є одним з найгірших показників в світі.
«Необхідно не скорочувати мережу медичних закладів, а навпаки її розширювати та розширювати перелік медичних послуг, які вона надає. Держава має збільшити витрати на охорону здоров’я мінімум в 3 рази та фінансувати не медичні послуги, а лікувальні заклади. Що стосується НСЗУ, то вона має бути ліквідована, як зайва бюрократична ланка, на утримання якої витрачаються мільярди гривень бюджетних коштів».
Раніше “ВК” розповідав, що НСЗУ надала відомості про фінансування медичних закладів Київщини.