Відчайдушна Катерина Білокур
Жінка, чия творчість вразить весь світ і викличе захоплення самого Пабло Пікассо, народилася 7 грудня 1900 року. З семи років вона почне свій двобій з долею за право малювати. Справа в тому, що батьки Катерини були категорично проти не те що малювання, але й навчання. Незважаючи на те, що дівчинка швидко навчилася читати і з самого раннього дитинства мала велику жагу до образотворчого мистецтва, її не пустили навіть в школу — аби не відволікалася від домашньої роботи.
Читайте також: Фатальні сторінки життя Леся Курбаса
Катерина Білокур зробить за життя дві спроби вступити до творчих технікумів, але отримає відмови і не тому, що забракне таланту, а через відсутність шкільного атестату. Зрештою, доведена до відчаю, у 1934 році Білокур вирішить обірвати своє життя, в якому немає місця живопису. Цей сміливий і відчайдушний крок обернеться для Катерини Білокур як щасливими, так і трагічними наслідками. З цього моменту батьки таки дослухаються та дозволять Катерини займатися мистецтвом. Разом з тим, намагаючись утопитися, жінка сильно застудить ноги, хвороба прогресуватиме і у 1960 році передчасно обірве життя майстрині.
У 1954 році три полотна художниці-самоучки демонструвалися на Міжнародній виставці в Парижі. Саме там їх побачив визнаний геній Пабло Пікассо, його рецензія була наступною:
“Як би у нас була художниця такого рівня майстерності, ми зробили би так, щоб про неї заговорив весь світ”.
Читайте також: ТОП-6 фактів про художника зі світовим ім’ям Сандро Фазіні
Вірна Марія Примаченко
Якщо Катерині Білокур неставало батьківської підтримки, то у родині Примаченків творчий ген шанували. Батько — віртуозний різьбляр, мати — майстриня з вишивки, тому коли Марія відчула поклик до малювання, то отримала всебічну підтримку. Однак, на долю геніальної української художниці все ж випало і багато трагічних переживань. Від самого дитинства вона була змушена боротися з хворобою — поліомієлітом.
Та, як кажуть не було б щастя, яки би нещастя не допомогло. Змушена пересуватися на милицях і більше сидіти, Марія рано почала малювати. Цікаво, що будучи правшою, вона писала всі свої полотна лівою рукою. Загалом у творчому доробку народної художниці більше півтисячі полотен, які сьогодні значно виросли в ціні. Однак за життя авторки, вони не приносили їй статків, тому Марія жила досить скромно.
Хвороба не завадила художниці вийти заміж, однак війна передчасно обірвала життя її чоловіка, який так ніколи і не побачив сина. Марія Примаченко своєму коханню залишилася відданою до останнього дня, вона так і не вийшла заміж вдруге, а всю свою любов подарувала синові. Який, до речі, теж став визнаним українським художником.
Читайте також: Федір Шаляпін: найвідданіша київська публіка
Надзвичайна Соломія Крушельницька
Українська Мадам Батерфляй, незрівнянна діва оперної сцени — Соломія Крушельницька народилася у 1872 році. Їй судилося прожити довге і сповнене полярних вражень життя. Перша половина якого складалася казково — поклик до сцени обернувся всебічним тріумфом та всесвітньою славою. Оперні зали Італії, Франції, Австрії, Польщі, Аргентини, США, Канади та навіть Єгипту аплодували їй стоячи, про рідну Україну і говорити нічого — тут вона була зіркою номер один.
Історія кохання Соломії Крушельницької вартує романтичного фільму: красень італієць, знавець мистецтва, впливовий адвокат, мер Віареджо — Чезаре Річчоні у 1910 році пропонує оперній діві руку та серце. До щирого кохання та офіційного шлюбу докладається ще й маєток в сонячній Італії, названий на честь господині – “Соломе”.
У 1920 році Соломія Крушельницька покидає велику сцену, залишаючи за собою нечасті концерти для душі. Здавалося б на цьому і можна було б спинитися. Однак доля розпорядилася інакше. У 1939 році громадянка Італії — Крушельницька приїздить до Львову і починається війна. Саме через Першу світову Соломія буде змушена залишитися на території яка раптово стане Радянським Союзом. Замість маєтну оперна діва житиме у невеличкій квартирі, а на зміну виступам на великій сцені прийдуть уроки вокалу, які не за покликом душі, а по бідності вимушена буде давати Крушельницька.
Цікаво, що довгі роки жінка, яка навіть офіційно працюватиме, не зможе отримати громадянства і тільки після того, як подарує свій маєток Радянському Союзу отримає таки паспорт. У 1952 році, переживши дві війни, Соломія Крушельницька залишить цей світ.
Читайте також: Варвара Ханенко: Українська вишивка у Лондоні і світові шедеври у Києві
Наполеглива Варвара Ханенко
Життя і ще однієї українки перекроїли історичні події. Варвара Терещенко народилася в відомій та заможній київській родині. Щасливо вийшла заміж за палкого шанувальника мистецтва — Богдана Ханенко. Їх шлюб перетворився на кропітку, але й приємну справу всього життя — колекціонування витворів мистецтва.
Треба сказати, що просто збирати шедеври подружжю було не достатньо, їх мрії були більш амбітними — зробити музей для всіх, хто хоче долучитися до прекрасного. Вони навіть встигли купити маєток під музей, однак у 1917 році обірвалося життя Богдана Ханенко. В своєму заповіті він доручив дружині закінчити роботу. Однак сталася революція, більшовики відібрали у жінки майже все, залишивши її без статків та маєтків, змушеною шукати притулку в невеличкій кімнатці колишньої прислужниці.
Здається, що в останні роки свого життя Варвара Ханенко трималася лише за рахунок палкого бажання виконати останню волю чоловіка і їй не вдалося — у 1919 році музей було відкрито для відвідувачів. А в 1924 році у скромній труні поховали ту, яка все життя збирала безцінні речі не для себе, а для українців.
Читайте також: Валентина Саніна-Шлее — киянка, що підкорила Нью-Йорк, полонила серця голлівудських дів та конкурувала з Гретою Гарбо
Елегантна Валентина Саніна-Шлее
Якщо Соломія Крушельницька подарувала своє ім’я італійському родинному маєтку, то Валентина Саніна-Шлее пішла далі і зробила бренд імені себе. Киянка народилася у 1899 році, довгий час намагалася побудувати кар’єру актриси, але шаленого успіху не мала.
У 1917 році була змушена покинути Батьківщину і перебратися аж за океан. У Нью-Йорку вона разом з чоловіком відкриває власну справу — модний дім. Майже одразу стає популярним зірковим модельєром, в її сукнях на червоних доріжках з’являються голлівудські діви, серед яких і перша величина тодішнього кіно — Грета Гарбо.
Клієнтка і подруга Гарбо з часом перетворюється на розлучницю, яка відбиває у Валентини коханого чоловіка. Дивно, але майже все подальше життя такий собі тріумвірат проживе в одному будинку, хоч і в різних квартирах.
Власниця модного дому “Valentina” померла в 1954 році в 90-му віці. Сьогодні її роботи продають на аукціонах за шалені гроші, почасти й тому, що їх носила сама Грета Гарбо — навіть після смерті цих двох жінок важко розлучити.
Читайте також: Емілія та Олена Прахови: жінки, що надихали до божевілля або на кого моляться кияни?
Бунтарка Леся Українка
І сьогодні в літературі ще не так багато жіночих імен, а за життя Лариси Петрівни Косач їх було і зовсім мало. Тим дивовижніше те, що в сім’я було аж дві письменниці: Олена Пчілка — поетеса і активістка українського жіночого руху та її, навіть більш талановита, донька — Леся Українка.
Леся Українка з дитинства захоплювалася літературою, багато читала, а свій перший вірш написала у 9 років. Що ж надихнуло дівчинку — доля ще одної жінки з родини: тітки Олени Косач, яку за революційну діяльність відправили на заслання.
Розпочата з вірша “Надія” кар’єра продовжиться численними поезіями, потім драматичними і прозовими творами, які стануть класикою української літератури. Що ж до характеру Лесі Українки, то його теж можна вважати хрестоматійно українським: вона боролася з хворобою, бунтували про батьків, які не дозволяли їй вийти заміж за коханого чоловіка, і навіть після смерті “влаштувала” маленьку революцію.
Влада побоювалася, що похорони поетеси перетворяться у мітинг, тому промови були заборонені. Однак проводити геніальну українку в останню путь все ж зібралося чимало людей, що влаштували мовчазний мітинг-акцію. Цікаво, до труну з тілом Лесі Українки несли шість мужніх жінок, наче перехоплюючи її естафету боротьби за рівність.