Про це йдеться в позиції Музею щодо висновків Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті щодо Булгакова.
“Висновок не є експертизою повною мірою. Більшість найскладніших змістовних тверджень, які б мали бути підставою для висновків та рекомендацій такого роду документа, тут подані без аргументації, мають вигляд емоційно забарвлених, з розмитими інтерпретаціями визначень”, – ідеться в позиції Музею.
У Музеї також вважають, що наведені аргументи про постать і творчість Булгакова явно перебільшені, тенденційні, поверхневі, не базуються на джерелах або спотворюють їх.
“Булгаков ані в Російській імперії, ані в СРСР не був співробітником уповноважених органів з реалізації російської імперської колоніальної політики, не був членом політичних партій, чи громадських рухів, або організацій, що сповідували цю політику, не здійснював таку діяльність особисто. Його особисті погляди були значно поміркованіші за погляди окремих його персонажів”, – ідеться в повідомленні.
Крім того, у Музеї вважають, що для великої частини населення України, особливо її сходу, звільнених від окупантів територій, Булгаков – один зі знайомих і визнаних авторів – може бути зручною точкою входу в розуміння справжньої української історії, “саме через розвінчання російських імперських наративів, через належне розкриття описаних там історичних подій”.
“Тому його ім’я в назві музею і пам’ятник – у місті, де він народився і жив – ознака не глорифікації, а чітке означення власного українського (на відміну від привласненого Москвою), права на бренд Булгакова, на критичне розкриття його творчості, його біографії на тлі української історії”, – ідеться в заяві Музею.
Серед іншого, в установі вимагають від Експертної комісії УІНП оприлюднити текст повного дослідження.
Нагадаємо, у березні в Експертній комісії Українського інституту національної пам’яті (УІНП) із визначення належності об’єктів до символіки російської імперської політики заявили, що використання імен російського письменника Михайла Булгакова в топоніміці та встановлення йому пам’ятників є пропагандою російської імперської політики.