Про це в коментарі виданню “Великий Київ” розповіла СЕО компанії Ярослава Гресь.
Журналіст звернувся до неї з проханням прокоментувати чутки начебто Gres Todorchuk погодилася на створення та реалізацію плану антикризових комунікацій для МЦ “Бабин Яр”, що стосувалися “відбілювання” репутації художнього керівника проєкту російського кіномитця Іллі Хржановського. За нашою інформацію з джерел, які ми кваліфікуємо як надійні, за роботу компанії Gres Todorchuk пропонували гонорар 200 тисяч доларів США.
Відповідаючи на запитання журналіста #ВК пані Гресь підтвердила: контакт з представниками Меморіального центру був. Але зазначила: у підсумку, було ухвалене рішення не співпрацювати.
Цитата Ярослави Гресь:
Ми не працюємо над побудовою комунікації ані пана Хржановського, ані проєкту. Ми дійсно отримали запрошення від команди Меморіалу долучитися до проєкту для його піар-супроводу, не тільки антикризового, але й комунікації ініціатив Меморіального центру, які стартують у червні 2020. Ми окреслили своє бачення змін, які мають статися в самому проєкті та запропонували, як має виглядати його комунікація. Зрештою, було прийнято рішення не працювати над проєктом. Втім, саму ідею створення меморіалу та увічнення пам’яті людей, які загинули в Бабиному Ярі, я вважаю вкрай важливою”.
СЕО піар-компанії зазначила, що у неї дійсно відбулася розмова з паном Хржановським по відеозв’язку. Під час неї росіянин “розповів про своє бачення проєкту, а київські комунікатори – “про своє бачення кризової ситуації, яка склалася довкола проєкту та змін, які потрібні, щоб її врівноважити”.
Та водночас жодних фінансових стимулів від замовників створення Меморіального центру компанія Ярослави Гресь не отримувала. Підкреслимо, конкретну суму коштів, які, ймовірно, пропонувалися за виконану роботу, пані Гресь у коментарі не озвучувала.
Її цитата:
Оскільки ми не працюємо над проєктом, ми не отримували від Меморіального центру та його донорів жодних грошей”.
Читайте також: Відкриття меморіального центру «Бабин Яр» відкладається
Нагадаємо, йдеться про проєкт створення Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”. Його співзасновниками є російські, українські та бізнесмени інших країн, такі як Михайло Фрідман, Герман Хан, Віктор Пінчук, Павло Фукс, Алєксандр Квасьневській, Джо Ліберман, Йошка Фішер. До Наглядової Ради входять відомі діячі культури, спорту та мистецтва – Натан Щаранський (голова Ради), Світлана Алексеєвіч, Святослав Вакарчук, Володимир Кличко. Проект офіційно підтримала столична мерія. У 2018 році, інформував “Великий Київ”, влада підписала меморандум про співпрацю між профільними структурами та Меморіальним центром.
Та водночас проти реалізації російського проєкту в українській столиці виступили низка громадських діячів і організацій, зокрема – Асоціація єврейських громадських організацій та общин “Ваад” України.
У 2020 році довкола Меморіального центру виникло одразу кілька скандалів.
У лютому новопризначений художній керівник проєкту росіянин Ілля Хржановський запропонував перейменувати станцію метро “Дорогожичі” на “Бабин Яр”. #ВК писав, що це викликало гнівну реакцію містян. Тоді ж з’ясувалося, що пан Хржановський – людина зі “складною” біографією. Раніше він займався кіновиробництвом й потрапив до скандалу після екранізації фільмів “4” та “Дау”. Більше ви можете прочитати в цій нашій статті. До слова, #ВК досліджував історію назв “Дорогожичі” й “Бабин Яр”.
Друга хвиля скандалу набула розголосу наприкінці квітня, коли прокуратура заявила про відкриття кримінальної справи проти пана Хржановського. Виявилося, у його фільмі “Дау. Дегенерація” є сцени з неповнолітніми, які можуть трактуватися такими, що заподіюють фізичний біль або моральне страждання шляхом насильницьких дій.
Це був інформаційний вибух: фейсбук-спільнота на кілька днів занурилася у подробиці будівництва Меморіального центру за кошти російського бізнесу.
В той час журналіст #ВК звернувся за коментарем до російського мільярдера Михайла Фрідмана. Ми хотіли дізнатися чи вплине всебічна критика, пов’язана з фігурою пана Хржановського, на рішення фінансових донорів продовжувати співпрацю з останнім. “З боку Михайла Маратовича коментарів не буде”, – відповіли нам 23 квітня у офісі пана Фрідмана.
У травні українські ЗМІ оприлюднили чернетку концепції Меморіального центру. Історикиня Оксана Дудко пише на сайті “Лівий берег”, що “напрямки думання” Іллі Хржановського репрезентують набір етично сумнівних рішень, які інструменталізують жертв Бабиного Яру, його відвідувачів, а також працівників. Натомість представлені у чернетці ідеї передбачають створення Меморіалу-у-собі – дистопічного ігрового простору, масштаб і вдавана інновативність якого стають самоціллю, що маргіналізує безпосередній історичний контекст трагедії Бабиного Яру та знецінює жертв Голокосту. Іншими словами, представлені у презентації “напрямки думання” – є антиконцепцією та антившануванням жертв”.
Критика на адресу персони Хржановського та концепції лунала з провідними зарубіжних ЗМІ. Деякі з них називали творчий задум Хржановського “холокостівським Діснеєм”.
За підсумками оприлюднених фактів українська культурна та наукова спільнота звернулися до президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та мера Києва Віталія Кличка з вимогою взяти повну державну відповідальність за створення Національного меморіального комплексу в Бабиному Яру. Вимогу вже підписали сотні діячів.
А вже в травні #ВК дізнався про те, що Меморіальний центр шукає аниткризових піарників для відновлення іміджу. Роботу пропонують виключно топ-компаніям на українському ринку. Їх має спокусити чималий гонорар – 200 тисяч доларів.
Першу публічну заяву пані Гресь щодо участі в антикризових діях її компанії ви сьогодні прочитали на #ВК.
Кому запропонують наступному, шановні київські піарники-комунікатори?