Як передає кореспондент “Великого Києва”, культова споруда зводиться у межах підготовки до 80-х роковин з часу трагедії. На даний момент підрядник заклав своєрідний фундамент та балки, на яких утримуватимуться стіни. Відкрити синагогу планують вже у квітні.
До будівництва цього приватного об’єкта дотичні російські мільярдери єврейського походження, які ведуть успішно бізнес у путінській Росії. Спорудження відбувається під постійним наглядом охорони.
Єврейська громада разом із Йосифом Зісельсом одразу після заяв прихильників російського проекту вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру заявила, що дана ділянка є частиною православного кладовища, а це означає, що будувати синагогу там неприпустимо.
“Єврейська релігійна традиція однозначно забороняє будь-яке будівництво на місцях кладовищ і масових поховань. Спроба побудувати синагогу на землі Православного кладовища є образою єврейських духовних і моральних цінностей, а також відвертою провокацією проти православних віруючих“, – сказав він у коментарі для “Великого Києва”.
Згідно плану розвитку заповідника, територія колишнього Кирилівського православного кладовища є одним з найдавніших київських некрополів, і вона є охоронною зоною, в якій будувати не можна.
“Автори приватного проекту хотіли довести, що там немає захоронень і організували посеред зими розкопки орієнтовно на глибині 1,5 метра і натрапили на рештки людського черепа. Замість того, щоб викликати поліцію при виявленні людських решток, вони повернули череп назад і засипали землею“, – розповів співробітник Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”, науковець Михайло Гутор.
Розкопки наприкінці грудня-початку січня проводило приватне підприємство “Пам’ять і слава” на замовлення приватного Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”, а не авторитетний державний Інститут археології.
При цьому із адміністрацією Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр” ніхто не радився і їх позицію про недопущення будівництва на цій території не було враховано.
Як стверджують у заповіднику, згідно проектів документів синагога значиться як мала архітектурна форма або МАФ. Дозвіл на її зведення видав Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко та відповідно міський Департамент охорони культурної спадщини КМДА.
“Зараз вони будують синагогу, а за документами вона значиться як мала архітектурна форма – МАФ“, – розповідає Михайло Гутор.
Синагога – не єдиний об’єкт, який будується на території Бабиного Яру за кошти російських олігархів. Торік Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” був постійно у центрі публічних скандалів.
Спочатку киян обурила ідея перейменувати станцію метро “Дорогожичі” на “Бабин Яр”. Згодом у мережу потрапила чернетка майбутньої концепції музею, яку відразу науковці назвали неетичною, адже вона передбачала використання аудіовізуальних технологій та приймів соціальної інженерії, котрі мали передавати відвідувачам реальні відчуття страху перед смертю.
Тоді ж культурні діячі закликали звільнити скандального російського режисера Хржановського з посади художнього керівника Меморіалу “Бабин Яр”.
Зрештою, у вересні 2020 року команда Хржановського представила нові інтерактивні та віртуальні проєкти, а на місці майбутнього музею відкрили аудіовізуальну інсталяцію.
До речі, тоді так само були відсутні повні пакети документів на встановлення інсталяції, як не було їх і в випадку встановлених 6 каменів з історичними фото на території Бабиного Яру. Зараз адміністрація заповідника власними силами намагається впорядкувати територію навколо них.
Тоді так само Асоціація єврейських організацій та общин України заявила, що інсталяцію спорудили на кладовищі. Йосиф Зісельс, спів-президент ВААД України, та Віталій Нахманович, український історик та член громадського комітету “Бабин Яр”, наполягали, що будувати музей в цьому місці категорично заборонено.
Натомість вони закликають підтримати розроблений українськими істориками державний проєкт комплексної меморіалізації Бабиного Яру, який відійшов на другий план, коли у медіа почалася активна кампанія із просування так званого російського проєкту, де художнім керівником є Хржановський.
Паралельно у Київраді мали у лютому розглянути питання про передачу трьох додаткових ділянок землі в Бабиному Яру в оренду Міжнародному меморіальному центру Голокосту “Бабин Яр”. Проте через публічний розголос цієї теми розгляд даного питання вкотре було перенесено.