Про це повідомляє пресслужба Міністерства юстиції.
«Ми зібрали всю необхідну інформацію про діяльність установ пенітенціарної системи і за допомогою електронного механізму збору, аналізу і виводу даних зобразили їх на віртуальній карті. Так, тепер в режимі реального часу на ній можна подивитися всі показники та дані у вигляді інфографіки по кожній конкретній установі», – повідомив Малюська.
За результатами оцінки найбільшу кількість балів набрали:
Качанівська ВК (№54) (Харківська область) – 769,52 бала;
Надержинщинську ВК (№65) (Полтавська область) – 746,75;
Диканівська ВК (№12) (Харківська область) – 743,36;
Полтавська ВК (№64) – 729,71;
Мелітопольська УВП (№144) (Запорізька область) – 697,04;
Покровська ВК (№17) (Харківська область) – 687,79;
Холодногорська ВК (№18) (Харківська область) – 675,27;
Божківське ВК (№16) – Полтавська область) – 671,24;
Каменська ВК (№34) (Дніпропетровська область) – 667,31;
Темнівська ВК (№100) (Харківська область) – 663,48.
До складання цього рейтингу підхід до управління установами виконання покарань ні системним, а орієнтувався тільки на реагування, коли «щось трапляється» в окремих установах.
«Новий же механізм комплексної оцінки успішності установ допоможе Міністерству юстиції регулярно відстежувати їх прогрес. Зокрема, в таких сферах як фінансова діяльність, кадрове забезпечення, безпека/режим, соціально-виховна робота, умови утримання, права людини, охорона здоров’я, державне підприємство установи виконання покарань», – говорить міністр юстиції.
Кінцевою метою Мін’юст бачить досягнення високого рівня безпеки як на території в’язниць, так і за їх межами.
Читайте також: Тюремні харчі для міністра. Малюська замовив доставку з Лук‘янівського СІЗО
Рейтинг підготовлено за сприяння ініціативи «Підтримка реформи пенітенціарної системи», яка впроваджується в рамках проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). SURGe є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізуються компанією Alinea International і фінансуються урядом Канади.
Нагадаємо, раніше очільник Мін’юсту Денис Малюська, попри невдалий перший крок у мистецтві (його графіті не допомогло продати в’язницю у Ірпені), вирішив не здаватись і далі творити на благо українських в’язнів.