Історію трагічної загибелі та появи експонату виставки розповіли у Національному музеї історії України.
Дмитрові подобалося грати на багатьох музичних інструментах. Він без зусиль виконував на гітарі класику, рок і сучасні хіти. Усе життя його супроводжували книжки. Дмитро вивчав історичні та філософські праці. Після завершення гімназії вступив до КПІ імені Ігоря Сікорського. Там провчився пів року, добре склав сесію, але зрозумів, що йому цікавіші гуманітарні науки. Тож згодом почав навчатися на філософському факультеті КНУ імені Тараса Шевченка.
Спорт мав таке ж важливе значення для Дмитра, як і самоосвіта. Займався боротьбою, кікбоксингом, бойовим самбо, джиу-джитсу. А ще хлопець любив подорожі та навіть розробив власний маршрут Карпатами, який перетворився на історико-етнографічну експедицію.
2021 року Дмитро Губарєв змінив своє життя із цивільного на військове, вступивши до лав полку «Азов». У перші тижні повномасштабного вторгнення надавав медичну допомогу пораненим. У квітні він виконував обов’язки гранатометника.
Дмитро не боявся смерті. Повторював своїми словами за Епікуром: «Коли ми є, смерті ще немає, а коли настає смерть – нема вже нас». Стверджував, що боятися треба жалюгідного життя, а не смерті. Дмитро загинув 15 квітня на 30-му році життя. Прострелений та обгорілий смартфон воїна, яким він користувався під час боїв на «Азовсталі», – один із найбільш промовистих і пронизливих експонатів виставки «Азовсталь: нові сенси».
У музеї говорять, що кожна історія нашого захисника чи захисниці важлива. Розповідаючи її, музей віддає шану героям, полеглим за нашу свободу й незалежність.
Відомо, у музеї КПІ з’явився прототип наносупутника, створений політехніками та працюючий на орбіті.