Це при тому, що Олександр Скляров, про якого ми і поговоримо, сам є представником «Слуги». А заодно і з’ясуємо, до чого тут підсанкційний нардеп і екс-«слуга» Олександр Дубінський.
Знайомство з Олександром Івановичем Скляровим варто розпочати з його декларації. У володінні пана Склярова є кілька квартир у Києві – площею 28 (спільно з сином Алленом) та 71,97 квадратних метрів, які набуті ним ще у 90-х роках, будинок у Києві на 72,3 квадрати, набутий у власність у 2005.
Також кілька земельних ділянок – на 10 та 16 соток, які з’явились у володінні Олександра Склярова у 2005 та 2014 роках. А в ролі вишеньки на торті – будиночок у Козині Київської області на скромних 419 квадратних метрів, які він орендує у власної дружини, Маргарити Володимирівни Склярової. До слова, ще у 2019 році цим будинком володів пан Спірідонов Володимир Михайлович.
До речі, земельна ділянка на 16 соток – розташована в селищі Симеїз, яка входить до території Ялтинської міської ради, тієї, що в окупованому Криму. Право власності на неї з’явилось у пана Склярова 15 березня 2014 року – саме в розпал окупації Криму російськими військами та незаконними збройними формуваннями.
Ще з одним об’єктом нерухомості у тому ж таки Козині у пана Склярова трохи не склалося, хоча він уже зробив пайовий внесок на його придбання у розмірі 1 мільйона гривень.
З транспортом все також досить непогано – Mercedes-Benz GL 350 2014 року випуску, оцінений у півтора мільйони гривень та мотоцикл Harley Davidson V-ROD 2003 року. Таких на ринку небагато, схожі моделі коштують 15-17 тисяч доларів.
Також є у Олександра Склярова кілька приємних серцю дрібничок – два годинники марок Rolex та Breguet, 6 картин українських митців 40-70 років (на жаль, не вказано якого століття), колекції монет України та СРСР з дорогоцінних металів та акустична система з колонок Casta Acoustics та підсилювача Mastersound Evolution 845 (сумарна вартість яких сягає понад півмільйона гривень за поточними цінами).
Пану Склярову належать акції ПАТ «Фондова біржа «ПФТС» на загальну суму 910 тисяч гривень та частки у двох юридичних особах – ТОВ «Велдан» (ЄДРПОУ 32658068) та ТОВ «Прінум» (ЄДРПОУ 38749181).
Щоправда, доки Олександр Іванович віддавав усього себе державній службі та турботі про Київську область, бізнес його трохи підупав – у ТОВ «Велдан» справи ідуть далеко не «well done» і воно перебуває в стані банкрутства, а ТОВ «Прінум» і зовсім ліквідоване ще у 2019 році.
Із заощаджень, куди ж без них, пану Склярову належать 7148 доларів на рахунку у Приватбанку, 122 250 доларів та 12 400 євро готівки, ще 175 000 доларів пан Скляров комусь позичив (можливо, колезі-держслужбовцю «до зарплати»).
Згідно деклараціям, більшу частину з переліченого майна пан Олександр Скляров придбав у проміжках між посадою у Національній комісії з питань регулювання зв’язку (2005-2007 роки) та роботою у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (2014-2019 роки), у часи, коли він займав керівні посади в ПАТ «Фондова біржа «ПФТС», сумнозвісному банку «Україна» та не менш сумнозвісній Українській аграрній біржі.
Однак, з 2014 року пан Скляров незмінно приносить в жертву високі доходи фінансового топ-менеджера заради можливості попрацювати державним службовцем на благо України та Київщини зокрема.
З доходами у пана Склярова дійсно не все так добре, як у часи, коли він міг дозволити собі придбання Mercedes GL, Harley Davidson, житла у Києві та життя у Козині. За 2020 рік Олександр Іванович отримав 25 889 гривень зарплати у Нацкомісії з регулювання зв’язку та інформатизації, де він працював з 2014 року і до звільнення у 2019, ще 479 930 гривень – зарплата у Київській облдержадміністрації, 151 277 гривень пенсії, 70 104 гривень зарплати у Київській облраді, а також 470 000 гривень від продажу нерухомого майна.
Загалом за 2020 рік очільник Київської облради заробив не багато не мало – 1 198 035 гривень. Якраз вистачило б на його аудіосистему та один із задекларованих ним годинників (якщо весь рік не їсти, не одягатись, а користування прекрасним «харлеєм» обмежити до «дир-дир-дир» на стоянці).
За 2019 рік дохід тоді ще не голови Київської облради, а члена НКРЗІ склав також трохи більше 1 мільйона гривень – не мінімалка, але й не ті масштаби, які дозволяють купувати майнові права у козинських новобудовах. Особливо, при наявності боргів перед державою в особі податкових органів.
Якщо декларація Олександра Склярова доводить, що фінансистом він був досить успішним (принаймні, для себе самого), робота Київської обласної ради під його керівництвом показує, що на політичну діяльність його таланти не розповсюджуються.
Перш за все – за 4 місяці 2021 року облрада не провела жодного (!) засідання. По-друге, майже половині депутатів, 39 за 84, фактично відмовлено в участі у постійних комісіях ради, під приводом, що начебто заяви на участь в комісіях за них написали інші люди.
Доходить до абсурдно-анекдотичних ситуацій – депутати від руки та під відеозапис пишуть заяви на участь в комісіях, щоб довести пану Склярову що в комісіях будуть працювати саме депутати Київської облради, а не якісь таємничі люди з його уяви. По-третє, прийняття бюджету Київської області на 2021 рік відбувалось майже одночасно з його написання і редагуванням і вдалось з мінімально необхідною кількістю голосів зусиллями «слуг», ОПЗЖ і «Батьківщини». Ну і по-четверте, від підтримки пана Склярова відмовилась навіть його власна фракція – 56 депутатів підписали заяву про переобрання голови КОР, з яких майже два десятки є представниками «Слуги народу».
Слід зазначити, що відмова «слуг» підтримувати свого однопартійця може пояснюватись не стільки турботою про Київщину та незгодою з «своєрідними» методами управління Склярова, скільки тим, що Олександра Склярова пов’язують з Олександром Дубінським, який спочатку очолював київський обласний осередок «Слуги», згодом потрапив у санкційний список США за втручання у вибори президента США разом з Андрієм Деркачем, був виключений з президентської партії і замінений на посаді очільника обласного осередку на Андрія Мотовиловця, в результаті чого трохи образився на президентську команду і подався в опозицію.
Зрештою, навіть обрання пана Склярова було пов’язане з скандалом – спочатку він набрав на 4 голоси менше, ніж його конкурент Ярослав Москаленко («За майбутнє»), а при повторному голосуванні, коли негласна коаліція «слуг», ОПЗЖ та «Батьківщини» задіяла навіть хворих на COVID-19 депутатів, перемогу здобув уже пан Скляров, що ЗМІ одразу охрестили перемогою Дубінського.
Москаленко у відповідь подав позов про скасування результатів виборів голови КОР через порушення процедури проведення виборів, а ОПЗЖ і «Батьківщина» отримали посади заступника та першого заступника голови КОР. Наразі ж, разом з втратою членства в «СН», Олександр Дубінський втрачає і підтримку більшої частини фракції «слуг» в облраді, а переобрання її очільника стає неминучим.
P.S. В процесі підготовки цього матеріалу стало відомо, що депутати Київської облради таки відправили Олександра Склярова у відставку, за що проголосували 59 з 84 членів ради. Голосування довелось проводити в ручному режимі у концертному залі, оскільки відкрити сесійну залу Скляров відмовився, заявивши, що «у Страсний тиждень сесії не проводяться».