Про фізичного терапевта, який став бойовим медиком і мало не втратив ногу на війні, розповіли у Національному реабілітаційному Центрі UNBROKEN.
30-річний Андрій Пенцак кар’єру фізичного терапевта будував у Києві. Останні роки перед великою війною він керував реабілітаційним напрямком в мережі столичних медичних центрів. А його пацієнтами були захисники. А потім – почалося повномасштабне вторгнення.
“Коли людина стикається з викликом в неї є два варіанти: або його прийняти і з мужністю подолати, або сховатися”, – каже Андрій, який обрав тоді перший варіант і доєднався до добровольчої організації парамедиків “Госпітальєри”. А згодом у якості бойового медика поповнив лави 38-ї окремої бригади морської піхоти.
Торік у жовтні морпіхи з підрозділу Андрія форсували Дніпро на Херсонщині. Ворог відкрив по нашим оборонцям мінометний вогонь.
“Міна здетонувала в кількох метрах від мене. В той момент страху або болю я не відчув. Мене засипало гілками та землею, тож перші секунди я не міг зрозуміти, що сталося. Був дезорієнтований”, – пригадує бойовий медик.
Коли ж він прийшов до тями, то зрозумів, що не відчуває правої ноги до коліна. Уламки ворожої міни буквально перебили кінцівку.
Далі – тривале лікування в трьох містах. Четвертим стає – Львів – Центр UNBROKEN. Андрій тут від січня. Всі ці місяці спеціалісти роблять усе можливе, аби військовий знову зміг повноцінно ходити. В пацієнта пошкоджене ахіллове сухожилля – саме воно відповідає за згинання і розгинання стопи та є найміцнішим сухожиллям в організмі людини. Аби відновити функцію ноги, наші хірурги та ортопеди-травматологи провели два складних реконструктивних втручання.
Андрію пересадили шкіру на судинній ніжці, щоб закрити дефект рани та підготувати кінцівку до другої операції – реконструкції ахіллового сухожилля. Під час наступного втручання медики взяли сухожилля зі стегна пацієнта та пересадили його в пошкоджену ділянку. І таким чином лікарям вдалося відновити перебите сухожилля.
Нині захисник за завершальному етапі свого лікування та активно відновлюється після останнього втручання. Він мріє, що колись знову зможе займатися улюбленою справою – фізичною реабілітацією. І знову допомагатиме людям теж повертатися до повноцінного життя.