Як повідомляється, винаходів значно більше, але наразі можна згадати всього кілька, від найсвіжіших до найдавніших, створення яких вдалося, зокрема, киянам.
Розв’язання задачі про пакування куль (задача комбінаторної геометрії про розміщення однакових куль в евклідовому просторі без їхнього взаємного перетинання).
Над цією надважливою задачею, яка допомагає в корекції помилок у мобільних телефонах, інтернеті й космічних дослідженнях, «билися» досвідчені математики всього світу. А розв’язала її тридцятирічна киянка, доктор природничих наук Марина В’язовська. Вирішення зайняло у неї два роки, займає 23 сторінки, визнано науковою спільнотою «приголомшуюче простим» і нагороджене престижною премією Салема. Марину зараз запросили працювати до Федеральної політехнічної школи Лозанни.
Протезування мітрального клапана серця
Вперше здійснив легендарний хірург Микола Амосов. Він народився у селянській сімї в Череповці, але майже півсторіччя прожив і працював у Києві і саме тут зробив життєво важливі дослідження серця і хірургічні винаходи.
Академія танцю при «Гранд-Опера» у Парижі
Найвідомішу балетну школу заснував видатний танцюрист, балетмейстер Серж Лифар. Він народився у передмісті Києва в селі Пирогів, у юності потрапив до Франції, де й прожив все життя, але до кінця своїх днів вважав себе українцем. Кажуть, навіть саме з цієї причини відмовився від звання почесного парижанина, яке йому пропонував сам Шарль де Голль.
Гелікоптер
Його ще в 1931 році розробив, а в 1940-му вперше підняв у повітря київський авіаконструктор Ігор Сікорський, щоправда вже живучи у США. І одразу отримав замовлення для армії Штатів. Згодом він же очолював створення і першого літака-амфібії.
Електронна система телебачення
Автором “первісного телевізора” є фізик і винахідник Борис Грабовський – народжений у засланні син відомого українського поета Павла Грабовського. Борис сконструював ще у 1928 році так званий «телефорт», але визнання і патент, як першовинахідник, отримав аж через тридцять років. До речі, він також сконструював прилад для орієнтації сліпих і апарат для глухонімих.
Щедрик
Слова і просту мелодію «Щедрика» Микола Леонтович знайшов, під час однієї з чисельних музично-краєзнавчих експедицій, в одному з сіл Поділля і удосконалював свого «Щедрика» майже все життя.
В цій мелодії задіяні лише три ноти – до – сі – до – ля – у нескінчених чотириголосих варіаціях високих і низьких тонів та ритмів. У цих трьох нотах «Щедрика» вмонтований універсальний код української національної культури. «Щедрик» став одним із національних музичних символів України.
До слова, у парку на Троєщині влаштовують Великодні частування польськими стравами.