Про зміну системи зсередини, командування та плани на майбутнє чоловік розповів 241 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ.
“Німець” прийшов в 6 роту в перші дні вторгнення, сьогодні є вже сержантом. Звання отримав на строковій службі.
За його словами, він не може забути перші втрати своїх побратимів.
“Пам’ятаю всіх. Був такий випадок. Тоді я після поранення, на милицях прийшов на похорон побратима. Його мама подивилась на мене крізь сльози і каже: “Ти хоча б на милицях скачеш, а мій лежить…” До тепер перед очима той погляд. Я зарікся тоді. Все буду робити, щоб не було у мене більше двохсотих”, – говорить “Німець.
З часом захисник з головного сержанта мінометки перетворився на зама по МПЗ. І у майбутньому не бачить себе окремо від військової служби. Він перетворився на справжнього військового, це стало способом його життя.
“Німець” говорить, що в 15 років склав іспити до Харківського танкового училища, але його не прийняли: тоді ще було КДБ і воно перевіряло всіх абітурієнтів, а у нього були родичі за кордоном.
” Будуть приходити молоді хлопці, а ми, ветерани, будемо передавати їм свій бойовий досвід, виховувати справжніх захисників Батьківщини. І зараз, все, що я знаю, я передаю хлопцям. І так було від початку. Мало було тоді бійців з досвідом. Тож ділилися тоді всі з усіма всім. Я, було діло, цілий місяць виконував обов’язки командира роти. Тоді наш ротний перебував на лікуванні. І я взяв командування ротою на себе”, – говорить захисник про майбутнє ЗСУ.
Взагалі, бійця дуже тішить, що і в його батальйоні, та й взагалі в ЗСУ, воюють такі вмотивовані щирі люди, які роблять армію міцною, потужною та, врешті-решт, непереможною.
“Хоча радянська армія не надала нам якогось цінного бойового досвіду, зате вона нам чітко показала, від чого нам треба здихатись якнайшвидше. Я навчаюся весь час. Аналізую помилки, шукаю максимально вірні рішення. Навчання – це не тільки світло, а й життя, в нашому випадку”, – говорить захисник.
Відомо, добровольцям, які визволяли Київщину, дали статус учасників бойових дій.