Про роль Хрущова в історії Київського зоопарку і чому одного разу вижило лише 4 тварини із тисячі

Автор: Тетяна Ніжинська
11:13 05.04

Свій день народження Київський зоопарк святкує 3 квітня. Уже понад сто років тварини та люди спільно переживають і революції, і війні, і мирні часи піднесення. «Київська прописка» ставала для мешканців зоопарку то щасливим квитком, то смертельним вироком. Вражає те, що іноді тварини проявляють більше людяності, ніж ті, хто вважає себе вінцем творіння. Про відданість слонихи Мері, вдячність гіпопотама Ганса та відчайдушний бунт леопарда читайте далі…

Про роль Хрущова в історії Київського зоопарку і чому одного разу вижило лише 4 тварини із тисячі

З миру по нитці

Кияни не проти були подивитися на тварин, тому з радістю вітали пересувні цирки та звіринці. Однак власного стаціонарного зоопарку у Києві довгий час не було. Аж поки питанням не зайнялися небайдужі люди: професори Університету Святого Володимира та Політехнічного інституту, лікарі, любителі тварин та меценати.

У квітні 1907 року вони створити Київське товариство любителів природи, яке охоче підтримували відомі кияни (О. Терещенко, В. Городецький та інші). Силами тогочасних волонтерів вдалося зібрати невеличку колекцію з 17 тварин та птахів, от тільки проблема полягала в тому, що  всі вони були безхатченками.

Перший прихисток жива колекція знайшла на вокзалі — голова залізничної станції Київ-І дозволив перезимувати бідолахам у пристанційних бараках. А 3 квітня 1909 року таки зжалилося і керівництво Університету Святого Володимира — виділили шматочок території Ботанічного саду.

Не варто забувати і про роль киян в облаштуванні зоопарку. Скринька для добровільних пожертвувань з’явилася в травні 1909 року, зібраних грошей від небайдужих містян вистачило на значне поповнення колекції.

Київський зоопарк – слониха Мері – бегімот Гасн – зоопарк під час окупації Києва – окупація Києва
Зоологічний сад Товариства любителів природи, 1910 рік. Джерело: retroua.com

Читайте також: Гордість нації — Микола Пимоненко

У 1914 році Київський зоопарк отримав нову прописку, ту яка добре відома нам сьогодні — Брест-Литовське шосе (сьогодні проспект Перемоги), 32. На облаштування об’єкту витратили 20 тисяч рублів. Гроші вишукували як могли: частину дало саме Товариство любителів природи, частину виділила влада міста, але левова доля припала на меценатів — сім’ю Терещенків.

Помилуватися рідкісними тваринами можна було за 40 копійок, учні відвідували заклад безкоштовно. Однак ідилія тривала не довго – почалася революція та громадянська війна. В цей період вперше тварини Київського зоопарка дізналися, що таке голодна смерть.

Втім вже в 1930-х почалася активна розбудова, колекція стрімко поповнювалася, збільшувалася площа і зрештою Київський зоопарк  став одним з найкращих в тогочасній Європі.

Київський зоопарк – слониха Мері – бегімот Гасн – зоопарк під час окупації Києва – окупація Києва
Слониха Мері, 1935 рік. Джерело: earaza.ru

Читайте також: Київські адреси Максима Рильського

Не тільки люди страждають

1941 рік — один з найстрашніших в історії Києва. 778 днів окупації міста німецько-фашистськими військами перетворилися у суцільне пекло для всіх жителів і не важливо, йде мова про людей чи про тварин. Вихованцям зоопарку довелося розділити з киянами всі жахи війни і окупації: голод, знущання, вигнання та смерть.

Перше, що зробили окупанти — прирекли тварин зоопарку на голодну смерть, адже більша частина кормів була вилучена. Понад тисячу особин тварин страждали на очах працівників зоопарку, які нічого не могли вдіяти.

А потім напівголодних тварин вирішено було доправити до Німеччини. Приблизно так само, як відправляли на роботи киян та киянок, тварин вирішили послати на втіху німецьким дітлахам та дорослим. Новим пунктом приписки мав стати кенігсберзький звіринець та зоопарки Берліну.

Однак веселого переїзду не вийшло. Працівники Київського зоопарку, ризикуючи життям, випускали на волю тварин, які могли б вижити у нашому кліматі. А німецькі офіцери вирішили влаштувати справжнісіньке сафарі, от тільки полювали вони не на диких хижаків, а на тварин, що звикли сприймати людей доброзичливо.

Страшна подробиця: у полюванні приймав участь і директор кенігсберзький звіринець, чия професія і покликання — захищати. Але вочевидь захищати можна лише тварин титульної нації, а от чорну лань з «київською пропискою» можна поцілити кулею без вагань.

Київський зоопарк – слониха Мері – бегімот Гасн – зоопарк під час окупації Києва – окупація Києва
Володимир Полонський верхи на врятованому бегемоті на прізвисько Ганс. Джерело: kiev.segodnya.ua

Читайте також: Українки можуть все! ТОП-6 наших вражаючих співвітчизниць

Тварини теж опираються ворогам

Коли справа все ж дійшла до вимушеного переїзду, то тварини почали чинити опір, хто як міг. Легендою став леопард, який втік з вокзалу і ще декілька тижнів прожив у Києві, харчуючись котами та собаками. Хижак наводив жах на німецьких патрульних, які боялися заступати на нічне чергування. Але врешті була організована спеціальна команда, яка вбила тварину.

Ще один трагічний приклад спротиву — історія слонихи Мері. Її таки змогли погрузити до вагона та направити на нове місце проживання. Однак тварина була дуже прив’язана до свого київського доглядача, не витримавши розлуки з ним Мері померла.

Київський зоопарк – слониха Мері – бегімот Гасн – зоопарк під час окупації Києва – окупація Києва
Київський зоопарк після звільнення Києва. Джерело: retroua.com

Читайте також: Фатальні сторінки життя Леся Курбаса

Загалом із Київського зоопарку було вивезено понад 1100 тварин, більша частина потрапила до Кенігсбергу. Але на новому місці на них чекала нова трагедія — бомбардування англійських і радянських військ, після якого вижило лише чотири тварини: борсук, лань, олень та бегемот.

Щодо останнього, то суперечки точаться і по сьогодні: чи був він привезений до Кенігсбергу з Києва, чи ні. Але достеменно відомо, що тварина мала 7 важких поранень, довго голодала і була у вкрай важкому стані. Коняр Володимир Полонський проникся співчуттям до бідолахи і усіляко намагався врятувати його: годував та заливав по чотири літри горілки декілька разів на день, аби знеболити рани. Зрештою бегемот на прізвисько Ганс таки вижив і навіть дозволяв своєму рятівникові їздити на собі верхи.

Київський зоопарк – слониха Мері – бегімот Гасн – зоопарк під час окупації Києва – окупація Києва
Київський зоопарк, центральний вхід, 1964 рік. Джерело: retroua.com

Читайте також: Федір Шаляпін: найвідданіша київська публіка

Військові відступають

Після звільнення Києва у 1943 році зоопарк перебував у вкрай плачевному стані: осиротілий і частково зруйнований він став мішенню для нового плюндрування. Цього разу солдати рибалили, виловлюючи з озер зоопарку рідкісних риб, а дерева слугували мішенями для тренувань у прицільній стрільбі. Більше того, керівництво військової частини уже накинуло око на ласий шматок землі.

І все ж офіційно зоопарк запрацював 10 квітня 1944 року. Але значне поліпшення справ намітилося у 1945 році. Тоді до Києва завітав Микита Хрущов. Аналізуючи ситуацію з зоопарком він сказав: «Звісно, військові перемагають, однак тут я прошу їх добровільно відступити». Після такого заклику солдати стали не руйнівниками, а захисниками зоопарку: з’явилася воєнізована охорона і почався період ренесансу для Київського зоопарку.

На 1945 рік колекція зоопарку нараховувала лише 50 ссавців і близько 60 птахів, однак вона постійно поповнювалася. Уже в 50-х зоопарк став улюбленим місцем відпочинку киян. В 60-х, 70-х та 80-х роках  об’єкт розбудовувався і розширювався.  Сьогодні його загальна площа складає 34 Га, на якій проживає понад 3000 тварин.

Великий Київ у Google News

підписатися
загрузка...