Про це розповів мовний омбудсмен Тарас Кремінь у програмі “Рандеву“.
Він зауважив, що всі штрафи, що будуть стягуватися, поступатимуть до Держбюджету України.
У нас вже понад 300 таких звернень, які надійшли через наш офіційний сайт. Вони здебільшого стосувалися порушень у сфері обслуговування: вивіски, цінники, відсутність російськомовної версії інтернет-магазинів і звичайно, відмова обслуговувати державною мовою“, – розповів Кремінь.
Також він наголосив, що народні депутати, які незадоволенні статусом державної мови у країні – спекулюють на мовному питанні аби розпалити національну ворожнечу та розхитати Україну з середини.
Підгорає ж не тільки у вати там, але ж підгорає у деяких й тут. Які, на превеликий жаль, сьогодні приховалися за мандатами, у тому числі – депутатів, хто сьогодні на місцях намагається розхитати ситуацію у середині країни, зловживаючи, спекулюючи на мовному питанні. Але все, що стосується мови в Україні, це питання нашої ідентичності, починаючи з 1991 року“, – пояснив мовний омбудсмен.
Крім того, він зазначив, що закон про державну мову повинен бути жорсткішим.
З одного боку треба збільшити штат, треба збільшити підтримку й насправді кожен, хто відповідає за мовну політику повинен працювати. Тому, міністр культури має підготувати на рік української мови державну програму. Я це вже кажу у сотий, чи двохсотий раз», – зауважив Кремінь.
Додамо, що 16 липня 2021 року набуває чинності норма закону про те, що претенденти на посаду в органах держвлади чи місцевого самоврядування мають скласти іспит на рівень володіння державною мовою – українською. Це стосуватиметься міністрів, керівників області, райадміністрацій та прокурорів.
Щодо штрафів: якщо скарга вмотивована, закладу оголосять попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів. У разі повторного порушення протягом року – накладається штраф від 5100 до 6800 грн.
Читайте також: Штрафи за відмову обслуговувати українською: коли та за яких умов
Нагадаємо, 16 січня почав діяти закон “Про функціонування української мови як державної”, який зобов’язує усіх надавачів послуг обслуговувати клієнтів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою. За перші два дні дії закону надійшло біля 100 звернень про порушення мовного закону.
До речі, власник кав’ярні посміявся з мови, тепер продає заклад.