Віталій Кличко нагадав, що жодну націю не переслідували нацисти так жорстоко, системно і безкомпромісно, як єврейську, називаючи це «вирішенням єврейського питання».
«Ми вшановуємо пам’ять усіх загиблих у Бабиному Яру. Ця пам’ять важлива, щоб людство розуміло, що будь-якого агресора потрібно зупиняти одразу і безкомпромісно, а не умиротворенням. Бо зло не знає меж і розповзається, як чума. Це сьогодні на собі відчувають українці, які б’ються проти російських варварів, що вдерлися в нашу країну та чинять геноцид українського народу», – сказав міський голова Віталій Кличко.
Відомо також, що серед перших жертв Бабиного Яру стали пацієнти лікарні ім. І. Павлова, яка знаходилася неподалік урочища. За деякими свідченнями, спочатку розстріляли 311 хворих-євреїв, а потім знищили і решту душевнохворих. Розправа відбулася 27 вересня 1941 року. Очевидно, місце вбивства сподобалося нацистам і вони вирішили відкрити тут справжній конвеєр смерті.
Під час масових розстрілів балка Бабиного Яру сягала 2,5 км завдовжки та а деяких місцях до 50 метрів вглиб.
«Лише за два дні 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв… Спільна міжрелігійна молитва була започаткована у 2021 році, у 80-ті роковини трагедії», – кажуть в Українському інституті національної пам’яті.
Цьогоріч вшанування пам’яті жертв масових розстрілів у Бабиному Яру у 1941–1943 роках відбудеться з участю представників урядових структур, найвищого духовенства Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви, духовних лідерів іудейських релігійних громад.
Нагадаємо, напередодні 82-ї роковини від початку трагічних подій у Бабиному Яру в Музеї Шолом-Алейхема відбулося відкриття виставки фотографій Віктора Марущенка «Пам’ять Бабиного Яру». А 7 вересня, біля Символічної синагоги у Меморіальному центрі “Бабин Яр” відбулося офіційне вручення сертифікатів про внесення “Документальної спадщини Бабиного Яру” до реєстру ЮНЕСКО.