Памʼятники в “бронежилетах”: Шевченко у протиударному риштуванні, засновники Києва у “саркофазі”

Автор: Любава Лисичкіна
16:19 17.03

Памʼятники Києва почали обкладати мішками з піском для захисту ще в березні 2022 року.

Памʼятники в “бронежилетах”: Шевченко у протиударному риштуванні, засновники Києва у “саркофазі” Фото: Святослав Шеремет
Світлодіодне освітлення
Варто нагадати, що у березні 2022 року по всьому Києву пам’ятники укріплювали від можливих ворожих обстрілів. Навколо пам’яток встановлювали спеціальні захисні конструкції та викладали мішки з піском.
 
Роботи над захистом культурної спадщини від ймовірних обстрілів та бомбардувань велися в різних районах столиці. Рішення, які матеріали та технології використовувати для захисту приймалися у КМДА щоразу індивідуально, в залежності від типу та матеріалу постаменту, його висоти, надійності фундаменту, оптимальності вартості робіт тощо.

Так, у червні  навколо памʼятника Шевченка спорудили спеціальне укриття-коробку. Памʼятник Тарасу Григоровичу став другим у столиці з оновленим захистом від RE:Ukraine. Monuments. На одній із сторін конструкції розмістили банер, на якому зображено сам монумент та інформацію про нього.

 Укриття має вигляд укріпленої захисної коробки, внутрішні простори якої заповнюються мішками з піском. Сама коробка не контактуватиме з памʼятником. Фасад у нейтральному кольорі, на якому обриси монумента з історичною довідкою про нього.
Один із символів міста – найстаріший скульптурний пам’ятник Києва, що зберігся у майже первинному вигляді, – пам’ятник Володимиру Великому, споруджений у 1853 році, також “заховали” від можливих ушкоджень.  Його укріпили, огородили та додатково огорнули у брезент.
 

Пам’ятник засновникам Києва захистили від можливих руйнувань під час обстрілів РФ. Навколо скульптури у повну висоту побудували шестиметрову конструкцію з металевих будівельних лісів та дерев‘яного брусу.

Зовні пам’ятник укріплений спеціальними плитами, а в нижній частині укладені мішки з піском. Автором проєкту захисного саркофага став архітектор Микола Віхарєв.

Подібну конструкцію з металу зробили і для памʼятника Богдану Хмельницькому, аргументуючи це тим, що мішки з піском могли погано вплинути на монумент.

Пам’ятник видатному українському історику Михайлу Грушевському, що на Володимирській вулиці, спочатку волонтери захистили власними силами. Загальна висота монумента становить 4,8 м, ширина – 3,3 м, діаметр постаменту – 3,3 метра. Монумент обклали мішками, кожен з яких важить орієнтовно 50 кілограмів. Робота важка, тому здебільшого задіяли чоловічу силу.

Загалом порятунком пам’ятника Грушевському займалися 20 людей, і всі вони – волонтери.

Фото: Ольга Рутковська

Загалом на убезпечення пам’ятника Михайлу Грушевському пішло три дні. Перші два дні працювали дві бригади людей: одна наповнювала мішки піском, інша обкладала ними пам’ятник.

Далі, монумент був захищений від бомбардувань спеціальною конструкцією, на яку нанесено графіку для покращення зовнішнього вигляду. Незвичайну конструкцію розробило бюро Слави Балбека у рамках проекту RE:Ukraine. Monuments: на фанері нанесено профіль Грушевського та прикріплено таблички з інформацією про пам’ятник. 

Деякі монументи, як-от пам’ятник Ярославу Мудрому на Золотих Воротах, встановлений ще у 1997 році, убезпечили спеціальним захисним каркасом. Цю роботу взяла на себе будівельна компанія, яка укріпила пам‘ятник “під ключ”.

“Спочатку ми зробили пріоритетний список з 10 об‘єктів. До нього увійшли пам’ятники Богдану Хмельницькому, князю Володимиру, Лесі Українці, Тарасу Шевченку тощо. Це найстаріші об’єкти, які знаходяться на обліку в реєстрі пам’яток. Також захистили відновлений пам’ятник Княгині Ользі, хоча його немає в реєстрі. Коли ці 10 пам’ятників зміцнили, перелік збільшили ще на 20 об’єктів”, – розповідали у 2022 році у Департаменті охорони культурної спадщини Київської міської держадміністрації.

Наразі, пам’ятники залишаються бути окрасою столицы, хоча і в такому “броньованому” вигляді. Адже всі кияни щиро переконані, що зовсім скоро прийде перемога, тож місто зможе розконсервувати все, що створювалося і зберігалося поколіннями українців.

 

Великий Київ у Google News

підписатися