Журналіст видання “Великий Київ” поговорив з директором Департаменту міського благоустрою Олексієм Кулебою. Ми зустрілися онлайн.
Зміст розмови:
Частина 1. Стихійні торговці знайшли спосіб вижити в карантин
Частина 2. Безпритульні тварини: комунальниками і волонтерами рухає любов
Частина 3. Чим займається благоустрій: контролюючі функції
Частина 4. МАФи – як їхні власники заробляють мільярд гривень
Частина 5. Продаж місць під пересувну торгівлю з аукціонів
Частина 6. Чому треба заборонити стихійну сезонну торгівлю
Частина 7. Як прибрати старі гаражі
Частина 8. Чи стягується штраф за неприбирання за собачками
Частина 9. Що буде з кладовищем тварин
Частина 10. Чутки про зв’язок з Андрієм Єрмаком
Частина 1. Стихійні торговці знайшли спосіб вижити в карантин
– Як впливає карантин на роботу Департаменту?
– Я щодня в офісі, але близько 60% співробітників працюють з дому. Це викликає певні незручності. Водночас у повному складі на вулицях працює інспекція “Київблагоустрою”. Це 50 інспекторів, які ходять містом.
Інтенсивність у місті справді суттєво зменшилася, і ми це помічаємо. Торгівля закрита, тому змінилася й структура нашої роботи. Раніше сміття накопичувалося довкола зупинкових комплексів, а зараз – поруч із закритими торговельними точками та будинками. Люди не виходять на роботу, тож накопичене сміття часто нікому прибирати. Ми це теж маємо контролювати та звертаємося до балансоутримувачів.
– Київ за час карантину очистився?
– Звичайно, місто стало чистішим.
– Інспекторам стало простіше?
– Стало по-іншому. Наприклад, стихійна торгівля має вже не масовий, а “партизанський” характер. Відкриваються двері авто, в основному “бусиків”, а там – базар.
– Теж таке бачив.
– Торговці збувають товар, а в разі проблем закривають авто та просто їдуть. Для нас же задача не змінюється: все одно маємо на це реагувати разом з поліцією.
– Такий спосіб стихійної торгівлі вам ускладнив життя?
– Торгівля стала трохи іншою. Змінилася поведінка людей, скажімо так. Вони пристосовуються до нових реалій.
Попри це, стихійного “лиха” стало менше. Немає “базарів” на асфальті. Метро закрите – там менше сміття. Як і біля зупинкових комплексів. Проте ми теж підлаштовуємося під реалії сьогодення. Специфіка нашої роботи під час карантину просто стала трохи іншою, але робота в цьому напрямку не припинилась.
А незаконні МАФи, які працюють без документів, ми все одно продовжуємо виявляти. Демонтаж йде – робота йде.
Читайте також:
Коли реально все запрацює? Аналізуємо 5 етапів завершення карантину
Частина 2. Безпритульні тварини: комунальниками і волонтерами рухає любов
– Що знаходиться в компетенції вашого департаменту?
– Отже, Департамент міського благоустрою. У його підпорядкуванні два комунальні підприємства – КП “Київська міська лікарня ветеринарної медицини” та КП “Київблагоустрій”.
Київська міська лікарня ветеринарної медицини включає в себе 3 лікарні та притулок для безпритульних собак і котів. Центр реалізує міську програму з врегулювання чисельності безпритульних тварин та контролю за утриманням домашніх тварин. Підприємство достатньо велике: в ньому трудяться близько 160 осіб. Велике й цікаве.
Паралельно з нами працює надзвичайно потужний волонтерський рух. У Києві він набрав величезних масштабів.
– Які проблеми відчуває місто в контексті цієї проблеми? Допомога волонтерів комунальникам – це світова практика?
– Навряд чи йдеться про конкретні проблеми, які місту вирішити не під силу. Київ точно не пасе задніх. Волонтерство – це найперше любов людей до тварин.
– Між волонтерами та владою є конкуренція?
– Мені важко сказати, що існує саме конкуренція. Я не хочу говорити гаслами, мовляв, у нас активна співпраця, але відносини справді конструктивні. Так, деколи лишаються емоції, є помилки чи прорахунки комунального підприємства. Та в цілому з громадськістю підтримується нормальний діалог.
Вам треба розуміти, що волонтерами рухає велика любов до тварин і свої вчинки вони роблять щиро. Нами теж рухає та сама любов, але для комунальників це ще й робота.
Читайте також:
Київ для кіно. Топ-10 локацій міських сценаріїв
Частина 3. Чим займається благоустрій: контролюючі функції
– Раніше Департамент міського благоустрою називався Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища. Змінилася лише вивіска?
– Ні, відбулася реорганізація. Вона сталася два роки тому. Раніше до Департаменту також входили Управління цивільного захисту та Управління з питань екології й природних ресурсів. Їх відокремили. З ними відійшли деякі комунальні підприємства. Наприклад, КП «Зоопарк».
Мета реорганізації? Здебільшого кажуть, що ми прибираємо сміття та МАФи, ФЕМи…. Однак найперше Департамент міського благоустрою – контролюючий орган. І в департаменті, і в комунальному підприємстві “Київблагоустрій” є інспектори. Для мене вони “очі та ноги” міста. Це люди, які фізично проходять місто. Їхня задача – контролювати всіх балансоутримувачів. Зокрема, моніторити ситуацію з торгівлею та сміттям.
Та самостійно сміття ми не вивозимо. І тим більше не даємо дозволів на роботу МАФів чи будь-яку іншу торгівлю.
– Між словами “контролюючий” та “каральний” є знак рівності?
– Якщо демонтаж об`єктів благоустрою сприймати за покарання, то, можливо, ваше питання слушне. Але я не хочу так аналізувати ситуацію, бо це занадто спрощено.
КП “Київблагоустрій” займається демонтажем всіх об`єктів благоустрою міста. МАФи, тимчасові споруди – лише один з видів, який входить до цього переліку. Ще є шлагбауми, паркани – будь-які елементи, які ви самі можете побачити на вулиці.
Насправді у нас дуже цікава та важлива робота для міста. Коли ви йдете вулицею, то побачене довкола тим чи іншим чином стосується нашої зони контролю.
Розумієте, я й сам киянин, народився у цьому місті, й зараз мені хочеться навести тут лад.
– Олексію, коли Київ подобався вам найбільше?
– Найбільше?.. Це складне питання, адже відповідь на нього – емоційне сприйняття. Я люблю Київ, тут народився. Він подобається завжди. Але завжди є можливість до вдосконалення, розвиток триває.
– А більш осмислено? Коли з’явилася думка йти у владу, щоб міняти столицю?
– Для мене це питання постало десь у 2016 році. До цього я багато займався політичним консалтингом, був викладачем політології у кількох університетах. В певний момент я спитав себе, чому досі не розумію процеси, які відбуваються поруч. Дивно, але не зміг відповісти на прості питання про роботу міста! Почав цим цікавитися. Навіть створив компанію Asper, яка здебільшого займалася проблемами Києва… Скажу без пафосу: вивченню міста можна присвятити життя.
– Олексію, ви вже не політик. Спрощуйте.
– (Сміється). Це моя особиста думка як мешканця Києва.
Читайте також:
Концепция “20-минутного района”. Какой город никогда не победит пандемия
Частина 4. МАФи – як їхні власники заробляють мільярд гривень
– Станції метро “Осокорки” та “Позняки” – там реально зупинили стихійну торгівлю. Та є метро “Харківська”, наступна на зеленій лінії. Досі був безлад. Де логіка? Поясніть, як ви наводите лад в місті?
– Для мене “звільнення” “Осокорків” та “Позняків” було одним з першим великих викликів. Чинився серйозний опір. Повірте, про “Харківську” ми теж не забули. Готуємося до виїзду. Метро “Харківська” – це точно ТОП-3 викликів для мене особисто як для керівника.
– Назвіть інші.
– Метро “Нивки”, “Академмістечко”, “Виставковий центр”, “Житомирська”.
– Ви плануєте рухатися вузловими зонами?
– Вірно, ви зрозуміли мою логіку. Один з основних наших напрямів – очищати локації біля станцій метро.
Спочатку пройшлися центром. Згадайте, якою була “Арсенальна”. Зараз там лишилися тільки об’єкти з дозвільними документами.
…Пригадайте метро “Печерська”. Ще нещодавно там було неможливо пройти, адже ⅔ проходу займали незаконні торговельні точки.
Метро “Політехнічний інститут”. У цієї локації складна історія: близько тижня йшли демонтажі. Але нам вдалося звільнити її від незаконних споруд.
В середині квітня повністю очистили парк Перемоги, Дніпровський район. Там було десять незаконних об`єктів, які працювали шість років. Коли відбудеться пом’якшення карантину – погуляйте в цьому паркові. Він геть інший.
Тут треба додати, що очищення не означає прибрати все. На “Харківській”, наприклад, ми не можемо очистити геть усе. Залишаться ті, хто має дозвільні документи. Й так, на “Харківській” скоро теж буде наведено лад.
– Ви говорите про опір. Йдеться про кримінал, який кришує торгові точки? Чи на заваді стають власники споруд, що таким чином захищають своє право на бізнес?
– Люди доволі поверхнево розуміють, що таке МАФи. Чи багато людей у Києві здають квартири в оренду та живуть з цього?
– Авжеж.
– Скажімо, одна квартира може приносити власникові від 500 до 3 тисяч доларів. Так ось, те ж саме відбувається з торговими точками. Це не просто серйозний бізнес, він – великий бізнес.
– Наскільки великий?
– Порахувати не складно. Зараз в місті налічується близько 7 тисяч МАФів. В середньому оренда 20 тисяч гривень на місяць.
– Тобто, йдеться про 140 мільйонів гривень на місяць?
– Песимізуймо цю цифру, віднявши 30-відсоткову похибку. Лишиться майже 100 мільйонів. Більше мільярда гривень на рік! Авжеж, це не прибуток, а обіг.
– Колосальні гроші для бідної країни.
– Тепер ви розумієте, наскільки це серйозний бізнес і які люди в ньому можуть блокувати нашу роботу.
Коли мені кажуть, що ми начебто “закриваємо” мікробізнес, стає смішно. Адже це вже давно не мікробізнес. Тут треба уточнити. По-перше, ми контролюємо і демонтуємо лише об’єкти, у яких немає дозвільних документів, вони прострочені або видані з порушеннями. По-друге, від закриття незаконних МАФів найбільше страждає не бізнес, а здебільшого їхні орендарі/продавці.
– Наймана робоча сила.
– Вірно. Щодо людей, які володіють МАФами (назвімо це все торговельними точками), думаю, не менше ніж у 80% з них, м’яко кажучи, володіють не однією торговельною точкою. Дехто й сотнею. То як цю людину вважати представником малого бізнесу?
– Але ж мерія ці проблеми й породжує. Чи є конкуренція між Департаментами – зокрема, вами та тими, які ці дозволи видають?
– Спробую пояснити. Є три види проблемної торгівлі:
- Тимчасові споруди або МАФи;
- Пересувна торгівля;
- Сезонна торгівля. Це та, що з квітня місяця по жовтень.
Повертаємося до МАФів. Треба пам’ятати, що в 2015 році була затверджена комплексна схема міста. Вона дає змогу в кожному районі провести конкурс на розміщення МАФів. Після цього протягом шести місяців МАФ зобов’язаний змінити свій архетип.
– Законно встановленні МАФи мають бути однотипними?
– Так. За дозвільні документи по МАФам відповідає Департамент архітектури та містобудування. Ми можемо скласти протокол про штраф або розпочати процедуру демонтажу лише у випадку, якщо інспектор бачить невідповідність архітектурного вигляду чи є проблеми з документацією.
Читайте також:
Кінець дорожним мріям: без розв’язок, тунелів і окружної
Частина 5. Продаж місць під пересувну торгівлю з аукціонів
– Перший тип проблемної торгівлі ми обговорили. Друга – пересувна, третя – сезонна. Мені здається, що вони є наслідком економічної ситуації в державі. Люди апріорі їхатимуть до Києва, бо ніде грошей заробити. Хіба реально з цим щось зробити?
– Ну, іншим містам же вдалося. Почнімо з пересувної торгівлі. Дозвільні документи видає комунальне підприємство «Київський магазин», яке в свою чергу підпорядковане Департаменту промисловості та розвитку підприємництва. Там відбувається досить прозора процедура аукціонів, і саме завдяки останнім на сьогодні одна з точок продана за мільйон гривень.
– Містом визначено певну кількість пересувних локацій?
– Зараз 212 місць вже продано. Здебільшого продаються кава або фастфуд.
– 212 місць – мізер в масштабах Києва.
– Не все так погано. У листопаді 2019 року ми всього налічували близько 650-700 точок пересувної торгівлі. От і залишається близько 400 без документів.
Тут є кілька проблем. У нас фактично вся країна торгує, але закону про торгівлю немає. Навіть дефініцій, які визначають, що таке пересувна торгівля, не існує. Ми беремо частину з апарату визначень патрульної поліції щодо транспортних засобів, ДБНів.
– Застаріла законодавча база?
– Безперечно. Її треба терміново змінювати, приймати закон Про торгівлю. Це, по-перше. По-друге, звичайно, потрібно збільшувати кількість точок, які продаватимуться на аукціоні.
Мерія спільно з підприємцями обговорює меморандум щодо збільшення аукціонів. Йдеться про не менше 200 нових проданих точок з аукціонів. Бізнес наполягає на 400-500.
Читайте також:
Чого точно НЕ буде в Києві: 5 великих прострочених проектів
Частина 6. Чому заборонити сезонну торгівлю це краще, аніж узаконити
– Щодо сезонної або стихійної торгівлі. Департаментом торгівлі у 2019 році було визначено близько 600 місць на сезонну торгівлю по всьому місту. Реальна потреба – 3-4 тисячі. Нестачу заповнюють стихійні скупчення. Але це не історія про бабусю, яка приїхала з села, привезла молока і продає його, умовно кажучи, на метро “Вокзальна”. Ми маємо справу з чіткою, централізованою стихійною торгівлею.
– Ви можете спростувати міф, начебто стихійну торгівлю зазвичай “кришують” вихідці з середньої Азії?
– Я не вважаю, що у нас є ця проблема. Можливо, люди просто бачать продавців з цього регіону, тому циркулює подібний міф.
Мене турбує інше. Стихійну торгівлю треба або узаконити, або припинити. Ми ж можемо, правда?..
– Та навряд чи.
– Можемо! Згадайте, як швидко поліція завдала нищівного удару по гральним автоматам. За тиждень було закрите ВСЕ. Такими діями поліція довела свою ефективність.
Зі стихійною торгівлею треба вчинити так само. Це компетенція поліції. Тільки поліція може вплинути на ситуацію.
Є хороші приклади – центр. На станціях “Арсенальна”, “Печерська”, “Університет” поліція йшла нам назустріч та допомагала. По суті, на цих локаціях наші інспектори чергували спільно з поліцією.
Але є інші приклади. “Харківська” досі не очищена…
– Не можу зрозуміти, чого у ваших словах більше: перекладання відповідальності на поліцію чи радше потреба публічно достукатися до правоохоронців…
– Проблему треба долати разом. Повноваження Департаменту благоустрою несерйозні. 50 наших інспекторів місто від стихійної торгівлі не очистять. Тим більше, ми навіть не маємо права оштрафувати людину на місці. У кращому випадку інспектор благоустрою може скласти адміністративний протокол. А знаєте, чому в кращому випадку? Бо протоколу не буде, якщо порушник не пред’явить паспорт. І щоб він це зробив, інспектор має викликати поліцію…
– Тобто, стихійну торгівлю можна прикрити точково, але без поліції в масштабах міста її вирішити не вдасться?
– Однозначно.
– Заборонити або узаконити – до чого ми зараз ближче?
– Заборонити.
– Це правильно?
– Треба порівнювати з альтернативою. Стихійні ринки не найкраща альтернатива. Тим більше, не треба сприймати мої слова як заборону на торгівлю в принципі. В Києві дуже багато ринків. Згадайте Дарницький вокзал.
– Згадав. Жах. Хочу забути.
– Це місце я називаю пеклом благоустрою міста. Хоча поруч є Дарницький ринок, легалізоване місце торгівлі. Та сама бабуся й піде продавати молоко на цей ринок. Проблема міста – це продаж на тротуарах шкарпеток, трусів, шнурків, блузок, покривал, постільної білизни. Свіжої риби з асфальту, яку привозять, авжеж, не селяни.
– Замість Куренівського ринку впорядкували клумби. Читачі нам пишуть: «Там люди гроші заробляли, а дураки у владі якусь клумбу виставили. Нащо?». Ваше ставлення до таких коментарів.
– Клас! Приклад із життя. Депутат пропонує поставити лавиці поруч з під’їздом. Це добра справа?.. Залежить від того, на якому поверсі ви живете. Ті, хто до п’ятого, зазвичай категорично проти. Хто вище – “за”.
Так і в цій ситуації. Місто – механізм складний. Влада на те й обирається, аби ухвалювати рішення. Та це не означає, що ті рішення матимуть стовідсоткове схвалення.
– Згоден. Вам зараз Київ подобається?
– Мені точно подобається динаміка змін останніх років. Завжди треба пам’ятати, якими можливостями ми володіємо. Київ складно порівнювати з, приміром, Прагою. Його складно порівнювати з європейськими столицями у цілому. Там протягом 20-30 років стабільно вкладають гроші в благоустрій територій, заміну комунікацій. Цей процес безперервний, він тягнеться десятиріччями.
– Ви бачили, скільки пабліків у фейсбуці зі старими фотографіями Києва? За це вас заклюють люди, що сумують за радянськими часами.
– Будьмо об’єктивними (якщо це можливо в принципі) та пригадаймо, яким було місто в 2014-2015 роках. Що коїлося до цього… Раніше у міста не було достатньо коштів на благоустрій. Проте сьогодні ми маємо більше можливостей для розвитку інфраструктурних об’єктів, парків, благоустрою територій.
Це не означає, що немає проблем. Повторюся: кількість проблем і кількість вкладених у них грошей не можна порівнювати з жодним європейським прикладом.
– Скільки треба часу, щоб привести місто до ладу?
– Аби побороти стихійну торгівлю, має бути політичне рішення. Воно не в компетенції мера. Це питання до силового блоку, який показав свої реальні можливості, легко закривши ігрові автомати.
Щодо іншого, то це процес, який ніколи не закінчується в принципі. Ми постійно маємо оновлювати інфраструктуру.
Читайте також:
Офіси чи метро? Розкрито альтернативний розвиток Троєщини
Частина 7. Як прибрати старі гаражі
– Металеві гаражі, які ставили ще за радянських часів за спеціальними дозволами для людей з інвалідністю, учасників війни. Багатьох цих людей вже немає, гаражі й земля під ними використовуються не за призначенням. Що з ними робити?
– Точно не можна взяти і знести всі гаражі. Кожна локація – окрема розмова.
Ситуація складна, бо дозволи на гаражі видавалися за часів Союзу на 10 років. Далі їх треба було продовжувати. Це компетенція районних державних адміністрацій. Зараз гараж на прибудинковій території або біля будинку може утримувати тільки особа з інвалідністю. Всі інші гаражі стоять або без продовження документів, або люди намагаються оформлювати на них право власності.
– Наскільки ця тема актуальна?
– Як мінімум, це елемент благоустрою міста. Щодня заходить якийсь запит щодо демонтажу або питання, чи є у гаражів дозвільні документи.
– Тобто, ініціатива йде від містян?
– Так, і від забудовників також. Мені найбільше шкода, що гаражі часто закривають прохід містян до рекреаційних зон. Вони будувалися 30-50 років тому. За цей час логіка “споживання” міста змінилася. Але з гаражами ми поки не розібралися. У райадміністрацій є чітке розуміння, що за гаражі, кому належать тощо. Та Київ поки не почав очищатися від цього. Можливо, це станеться в найближчі кілька років. Я би цього хотів і ініціюватиму цей процес.
– Складається враження, що ви побоюєтеся цього питання. Воно настільки складне, є стільки різної документації….
– Я би так не сказав. Після МАФів мені це точно не страшне. Просто не можна до гаражів підходити як до одного цілого, мовляв, усі вони погані.
Читайте також:
Частина 8. Чи стягується штраф за неприбирання за собачками
– Роз’ясніть ситуацію з прибиранням за собаками. За НЕприбирання штрафують?
– По-перше, я сподіваюся, всі розуміють, що прибирати треба. Це зрозуміла всьому світові практика. Впровадження будь-якої культурної звички – це процес “історичний” і вимагає певного часу.
Щодо штрафів. Якщо зафіксувати, то можна скласти протокол за 152 статтею адмінкодексу. Знову-таки, треба вимагати у порушника паспортні дані.
– Яким є штраф?
– Від 340 до 1360 гривень. Суму встановлює адмінкомісія.
Тобто, на цьому прикладі ви теж розумієте, що питання чистоти та охайності міста впирається в недосконале законодавство. А, по-друге, сума штрафу часто неспівставна зі шкодою, яку нанесли місту, екології, санітарному стану.
Я зараз говорю, авжеж, не про собачок. Уявіть, що в лісопаркову зону вивозять будівельне сміття або сміття з магазину. І що? Штраф – 500 гривень. Нонсенс!
– Штрафи не встигли за інфляцією.
– Безнадійно відстали. Також маю питання до процедури їхнього стягнення. У Західній Європі достатньо фото- чи відеофіксації – жодних паспортних даних порушника не треба.
Повірте, якщо у нас штрафи будуть починатися від кількох тисяч гривень і накладатимуться на місці, багато багна зникне дуже швидко.
Читайте також:
Міста-2030: десять запланованих революцій
Частина 9. Що буде з кладовищем тварин
– У місті чимало нелегальних кладовищ тварин. Яка їхня доля? Що з кладовищем на Русанівці? Його планували перенести.
– В цьому році має закінчитися оформлення земельної ділянки на кладовище, яке знаходиться в Деснянському районі по вулиці Пухівській.
Далі влада має отримати згоду людей на перенесення поховань. Думаю, в 2021-2022 році кладовище запрацює.
Це кладовище буде офіційним. Не впевнений, що проблема вирішиться на 100%. Бо завжди є людський фактор, це емоційно забарвлена тема.
Читайте також:
Частина 10. Чутки про зв’язок з Андрієм Єрмаком
– Журналіст-розслідувач Андрій Дзиндзя назвав вас “людиною” голови Офісу президента Андрія Єрмака. Мовляв, ви є “смотрящим” за мерією від президентської адміністрації. Що стоїть за цими чутками?
– Я не вважаю за доцільне це коментувати. Бо всерйоз коментувати маячню – найважче. Зараз важкий час з точки зору поширення інформації, людям справді складно розуміти, де правда, а де фейк. На жаль, я поки не можу сказати, що зробив щось глобальне для міста. Але, впевнений, з часом конкретними справами спростую будь-які маніпуляції.
– Скільки вам треба часу, аби принести користь місту?
– По кожному з напрямків маю свої KPI.
Найбільш цікава історія зараз – це МАФи. Без дозвільних документів у нас їх лишається близько тисячі. Аби їх прибрати, треба не менше 8-10 місяців.
Друга задача стосується реформації роботи інспекції міста. На базі Солом’янського району ми запустили нову модель управління інспекторами разом з районними адміністраціями. Тут треба додати, що в кожній районній адміністрації є своє управління благоустрою. Ми маємо змінити модель управління інспекторами, об`єднавши зусилля працівників обох структур. Завдяки новим впровадженням ми позбудемось дублювання функцій та удосконалимо саму систему опрацювання скарги. Місто має бути розділене не просто за районами, важлива ще й координація. Реформа – один з найсерйозніших викликів. Зрозумійте, благоустрій Києва – це не про МАФи. Просто у нас склалася така кон’юнктура…
– Бо МАФи найбільш помітні.
– Авжеж! Але благоустрій – це набагато ширше. Якщо спрощено казати, то ми маємо зробити паспорти вулиць. Кожен об’єкт благоустрою має бути зафіксованим та задокументованим. Все зайве прибирається.
– Інвентаризація Києва?
– Інвентаризація – лише один з етапів того, що нам потрібно зробити. Інвентаризація дасть дані (big data), а потім їх треба буде правильно структурувати та впорядкувати. Надати містянам до них доступ. Аби ви змогли дати мерії фідбек через сервіс 1551, побачивши сміття чи щось інше, незрозуміле й некрасиве.
Читайте також:
Новий “Великий Київ”: дизайн, логотип, мова, домен та фішка з каштанчиком