Як повідомляє пресслужба МКІП, відповідний наказ підписав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
За даними міністерства виготовлення “шитих” рушників розповсюджене у місті Обухів, селах Таценки та Красна Слобідка Обухівської міської об’єднаної територіальної громади, смт Козин, селі Старі Безрадичі Козинської селищної об’єднаної територіальної громади Київської області.
Обухівські рушники використовувалися у весільному обряді. На них ставали молодята, ними підперезувались свашки. Такими рушниками прикрашали оселі, їх переважно вивішували на покуті. Є підтвердження, що в Обухові раніше рушники вишивали не тільки жінки, а й чоловіки.
В основу орнаменту Обухівського рушника покладено головний символ української вишивки – Дерево Життя (Древо Роду), яке зростає з квіткового горщика – вазона.
Обухівське Дерево Життя опирається вазоном на основу, яка завжди відокремлена від основної композиції тонким безконечником. Подібним елементом обведено весь рушник по периметру. Орнамент, який розміщений в основі рушника, не повторюються в основній композиції. Тло рушника повністю покрите вишивкою. Це стосується як центральної частини, де вишите Дерево Життя, так і поля на якому вишиті з’єднувальні лінії (ламані гілки і безконечники).
На окремих рушниках зустрічаються пташки, що розташовуються попарно ліворуч і праворуч від стовбура й повернені голівками одна до одної. По ширині рушники прикрашені трьома або п’ятьма кутасиками.
“Шитими” рушники називають, оскільки вони виконані виразною рельєфною вишивкою, яка щільно покриває тканину, та створює враження суцільно зашитого полотна.
Читайте також: Народне ремесло з Київщини поповнило Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України
Нагадаємо, у КМДА створили робочу групу з опрацювання переліку пам’яток культурної спадщини.