Зокрема, 5 вересня перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник повідомив про плани створити муніципальний банк і подати заявку на відкритий конкурс аби викупити неплатоспроможний банк “Січ”.
Для участі у відкритому конкурсі на купівлю банку необхідно внести 30 млн грн. Якщо столична влада переможе у конкурсі, на придбання та капіталізацію банку витратять 999 млн грн.
Після цієї заяви почалося бурхливе обговорення “нової ідеї” київської влади.
Загалом фахівці з банківської справи вважають, що:
- немає сенсу конкурувати з вже наявними банками – усі завдання, які київська влада хоче покласти на муніципальний банк, ефективно розв’язують вже наявні банки – як комерційні, так і державні;
- муніципальний банк може стати додатковим інструментом корупційної діяльності посадовців КМДА;
- історія банку “Хрещатик” і не тільки доводить, що держава є неефективним власником.
Детальніше у матеріалі “ВК”.
Навіщо Києву потрібен свій банк: думка посадовців
За словами першого заступника голови КМДА Кличка Миколи Поворозника створення муніципального банку дозволить оптимізувати фінанси міста та зекономити кошти громади.
Він додав, що витрати на придбання неплатоспроможного банку будуть невеликі, і не треба чекати півтора-два роки для створення нового банку.
“Для міста купівля наявного банку та перетворення його на муніципальний, а також його утримання коштуватиме менше, ніж сьогодні витрачається на комісії за обслуговування в інших банках”, – пояснив Поворозник.
До речі, ідею створення муніципального банку для Києва обговорювали ще минулого року. Тоді радник з питань фінансів та інвестицій мерії Києва, колишній директор департаменту міжнародних банківських зв’язків НБУ Сергій Круглик присвятив обґрунтуванню необхідності створення муніципального банку цілу колонку.
Круглик наголошував: “з 58,8 млрд грн бюджету і з коштів комунальних підприємств (250-300 млрд грн на рік) Київ щорічно платить комерційним банкам за обслуговування своїх рахунків сотні млн грн”.
За його розрахунками, переведення рахунків київських підприємств з інших банків у муніципальний банк, зекономить на обслуговуванні цих рахунків близько 500 млн грн на рік.
Член Ради Національного банку України Василь Горбаль у коментарі “ВК” зазначив, у разі придбання КМДА банку “Січ”, столиця зекономить державі 1,3 млрд грн на виплати вкладникам, однак ще повинен пройти конкурс і голосування депутатів.
“Нехай займаються. Якщо це станеться зекономлять державі 1,3 мільярда на виплати вкладникам. Хай депутати проголосують і конкурс хай завершиться”, – зазначив Горбаль.
Навіщо Києву потрібен свій банк: думка експертів
Фахівець з банків та банківського нагляду Євген Дубогриз назвав ініціативу київської влади про створення муніципального банку “абсолютним безглуздям і потенційною розтратою коштів платників податків” тим паче у воєнний час.
“Банкінг – це дуже дорога справа і це треба декілька років багато інвестувати в цей банк, щоб він хоча б запрацював і почав хоч якісь гроші приносити. Ми вже не кажімо про прибутки. І то це без гарантій, що якісь прибутки у цього банку будуть і то, це ще у мирний час. У воєнний час, коли нема кредитування, коли доходи українців падають, коли банки демонструють величезні збитки – це просто абсолютне безглуздя”, – пояснив експерт.
Дубогриз також опублікував пост на своїй сторінці у Faceebook з критикою ідеї КМДА.
Під постом Дубогриза директор департаменту структурованого торговельного фінансування банку “Укргазбанк” Геннадій Хелемський поставив риторичне запитання:
“Чому Черкаси, Луцьк і Коломия досі без свого банку? Там немає ексспівробітника НБУ?”, – написав Хелемський, скоріш за все, маючи на увазі Сергія Круглика, який є радником з питань фінансів та інвестицій мерії Києва і ексдиректором департаменту НБУ.
З Дубогризом щодо завеликих витрат для Києва на утримання банку погодився фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.
Він наголосив, що тільки операційні витрати муніципального банку складуть мінімально 200 млн грн на рік, і не відомо як муніципальний банк буде заробляти такі кошти.
“Зокрема в тому ж самому банку “Січ” за минулий довоєнний 2021 рік обсяг операційних витрат був понад 200 млн грн тобто, для майбутнього потенційного муніципального банку потрібно заробляти як мінімум таку ж суму. І навіть з того, що було озвучено публічно – на чому банк буде заробляти такі кошти – не є зрозумілим. Я дуже сподіваюся, що не збираються конкурувати з рештою комерційного сектору оскільки це просто не матиме сенс”, – пояснив Демків.
Ексдиректор департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз нагадав про збанкрутілий банк “Хрещатик” у 2016 році, робота якого значною мірою була спрямована на обслуговування киян.
Також він зазначив: “Багато разів доведено, що держава та муніципалітети – не найкращі власники банку. 1. Такі банки стають джерелом “пиляння” для чиновників. 2. Банк будуть капіталізувати грошима містян. 3. Частка держави в системі й так критично висока. 4. Реалізувати проєкти, про які пишуть посадовці, можна без власного банку – було б бажання”.
Член наглядової ради у ПАТ “Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках” Руслан Гашев під постом Бевза зазначив: “Злість! Сподіваюсь їм не дозволять. Тепер зрозуміло, чому радник Кличка написав статтю на Правді. З НБУ у нього не вийшло, тепер сюди хоче влізти”.
Історія збанкрутілого банку “Хрещатик”
Банк був заснований у 1993 році, у 2016 був визнаний НБУ банкрутом і ліквідований. За розміром активів входив до двадцятки найбільших банків в Україні. Мав головний офіс у Києві й був представлений у всіх регіонах України.
Банк був одним з учасників соціального проєкту Київської міської ради під назвою “Картка киянина”. В ньому розміщувалися рахунки та проводились платежі більшості столичних комунальних підприємств.
Станом на 18 лютого 2016 року за даними НБУ найбільшими власниками банку “Хрещатик” були:
- громадянин України, бізнесмен Андрій Іванов (частка 37, 44%);
- КМДА (частка 25%);
- громадянин Австрії, бізнесмен Микола Солдатенко (частка 24, 24%).
У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб заявляли, що власники та керівництво банку “Хрещатик”, використовуючи різні схеми, вивели з банку активи на суму щонайменше 3 млрд грн.
Нагадаємо, що банк “Січ”, на базі якого КМДА хоче створити Муніципальний банк, визнали неплатоспроможним 9 серпня 2022 року. Як повідомляли в Нацбанку, причина віднесення банку до категорії неплатоспроможних – неповернення банком у встановлений термін кредитів рефінансування, наданих йому Нацбанком. У Фонді гарантування вкладів планували видати гроші вкладникам банку “Січ”.
Як повідомляв “ВК”, Миколу Поворозника звинуватили у вимаганні 371 тис дол. Кличко натякнув, що справу його зама могли сфабрикувати. Сам Поворозник вважає, що те, що сталось, може бути пов’язано із професійною діяльністю та рейтингами міського голови Віталія Кличка, і попросив про відсторонення, яке мер підтримав.
Детальніше про справу першого заступника читайте тут: $371 000. Що відомо про справу Поворозника