Бароко
Стиль бароко зародився в Італії в XVI столітті і досить скоро завоював усю Європу. Ясна річ, що не обійшли увагою цей архітектурний стиль і митці, що створювали шедеври у Києві. Але якщо у Європі у стилі бароко створювали переважно палаци, то київські зодчі віддавали перевагу зведенню вражаючих храмів.
Одразу декілька культових споруд у стилі бароко можна знайти на території Києво-Печерської лаври. Перлиною українського бароко по праву вважається дзвіниця Софійського собору. Прямо навпроти Софійського собору знаходиться Михайлівський Золотоверхий. Відомо, що монастир зводили ще в ХІІ столітті, однак у 1713 році він зазнав значної перебудови, під час якої і з’явилися характерні барочні елементи в його оздоблені.
Читайте також: Повставши з попелу: цікаві факти про Михайлівський Золотоверхий собор
Представник стилю: Франческо Растреллі (1697-1771)
Найвідомішим архітектором Києва, який працював у барочному стилі був Франческо Растреллі. Історія появи шедеврів його авторства має романтичний присмак. Справа в тому, що визнаний майстер був головним архітектором при дворі Єлизавети.
Імператриця була шалено закохана в українського козака Олексія Розумовського тому й наважилася на довготривалу подорож Україною. Опинившись в Києві, Єлизавета зажадала перенести сюди свою резиденцію. Згодом від цієї ідеї мінлива пані відмовилася, але до того встигла відправити до Києва свого найкращого зодчого.
Растреллі спроєктував для української столиці два об’єкти: палац і церкву. Маріїнський палац – подарунок від імператриці коханому фаворитові Розумовському, було зведено в 1752 році.
Інший шедевр Растреллі – Андріївська церква. Візитівка не лише Андріївського узвозу, але й усього Києва, церква народжувалася в муках. Відомо, що під час її будівництва, яке тривало 15 років, будівельники неодноразово стикалися з суттєвими проблемами. Масивний храм не витримували київські схили, тому довелося поглибити фундамент та звести цокольний поверх, а ще через підземні ґрунтові води довелося відмовитися від дзвонів. Однак, яких би страждань не натерпілися будівельники, результат виявився того вартий!
Читайте також: Гендерна нерівність або як киянки колись дорогоцінну освіту здобували
Класицизм
Архітектурний стиль класицизм став панівним у Європі в XVII столітті. Стомлені від архітектурних надмірностей стилю рококо, митці зажадали лаконічності та строгості форм.
У Києві можна знайти чимало споруд у стилі класицизм, наприклад, творіння першого міського архітектора Андрія Меленського – Контрактовий будинок.
Читайте також: ТОП-7 кумедних фактів з історії Київського університету: лицарі науки, революціонери і шанувальники дівчат
Представник стилю: Вікентій Беретті (1781-1842)
Коли вже будувати університет, то грандіозний – так, вочевидь, вирішив архітектор Вікентій Беретті. Проєкт зодчого щодо зведення Університету Святого Володимира (нині відомий Червоний корпус) був затверджений Миколою І. Але коли імператор дізнався, що будівництво встане у суму в 8 млн. рублів, то ледь не втратив свідомість.
Скандал вгамували тим, що київські забудовники знизили розцінки у двічі. Саме ця поблажливість і дала змогу Вікентію Беретті створити свій шедевр у стилі класицизм. Будівництво стартувало в 1837 році, а вже за п’ять років у стінах Червоного корпусу пройшли перші лекції.
Паралельно з будівництвом університету Вікентій Беретті розробив проєкт і ще однієї легендарної споруди Києва – Інституту шляхетних дівчат (нині Жовтневий палац). Але помилуватися творінням архітектор не встиг, продовжувати справу батька був вимушений Олександр Беретті.
Цікаво, що молодший Беретті відзначився в архітектурі Києва і ще одним творінням у стилі класицизм – корпусом Першої київської гімназії, нині більш відомим під назвою Жовтий корпус. А ще Олександр Беретті став автором багатостраждального проєкту Володимирського собору у неовізантійському стилі.
Читайте також: У тіні Хрещатика: вулиця Архітектора Городецького або Париж посеред Києва
Неоготика
Цей архітектурний стиль ще називають псевдоготикою. Він став популярним в Європі у XVIII столітті. Зовні споруди в стилі неоготики практично не відрізняються від готичних, адже автори надихалися химерними шедеврами середньовіччя.
Як не дивно, але в українській столиці можна знайти силу силенну неоготичних споруд. Наприклад, будинок Ікскюль-Гільденбанда, Замок барона Штейнгеля, Замок Річарда
Читайте також: Київ Городецького: завод на Куренівці, «Ленінська кузня», Будинок з химерами і не тільки…
Представник стилю: Владислав Городецький (1863-1930)
Ім’я архітектора Городецького відоме практично кожному киянину. Цей творець мав напрочуд дивну вдачу: був легендою за життя і залишився нею багато років по смерті. Не в останню чергу завдяки власній творчості. Адже Городецький створював споруди, які жахали, вражали, зачаровували.
Серед перлин Владислава Городецького у стилі неоготики варто відзначити щонайменше дві: Будинок з химерами та Миколаївський костел.
Читайте також: Історія Бессарабського ринку в ролях
Модерн
Цей стиль був панівним в архітектурі відносно недовго: з кінця XIX до початку XX століття. Одначе і в Європі, і в Києві можна знайти незрівнянні шедеври авторів, які сповідували ідеали модерну. Для стилю модерн характерна відмова від класичних форм на користь більш вигадливих форм.
Завдяки популярності стилю модерн в українській столиці з’явився один з найгарніших Національних банків в світі.
Читайте також: Київські легенди: безутішна вдова, утоплена та коти на службі зла
Представник стилю: Едуард Брадтман (1856-1926)
Загадковий і такий привабливий Будинок «Плачучої удови» – дійсно геніальна споруда архітектора Едуарда Брадтмана. Вона оточена неймовірною кількістю легенд, міфів та припущень. А все завдяки унікальному маскарону жіночої голови. В дощову погоду здається, що жінка плаче, ці гіркі сльози вже понад сто років збуджують фантазію.
Ще один модерновий витвір Брадтмана – Будинок барона Гессельбейна, відомий також під назвою «Колиска духу». Він причаровує з першого погляду і знову ж таки змушує замислитися, якого саме духа колисали у цьому домі?
Читайте також: Київська опера: легенди, міфи та криваві драми
Сталінський ампір
Архітектурний стиль ампір зародився у Франції у XIX столітті. Цікаво, що слово «ампір» перекладається як імперія. Не дивно, що саме цей напрямок уподобали будівельники Радянської імперії. Так з’явився сталінський ампір, який ще називають радянським монументальним класицизмом або «стилем тріумф».
Популярності серед київських зодчих стиль набув на початку XX століття. Приклади споруд можна знайти на ВДНГ та у самому серці столиці – на Хрещатику.
Читайте також: До Дня архітектури: легендарні зодчі Києва
Представник стилю: Анатолій Добровольський (1910-1988)
По завершенню Другої світової війни постало питання відбудови зруйнованого Хрещатику. Переміг проєкт групи архітекторів на чолі з Олександром Власовим. Одначе головного архітектора перевели до Москви, а відбудовою головної вулиці Києва зайнявся Анатолій Добровольський.
Його авторству, серед іншого, належить «Будинок з зіркою» за адресою Хрещатик, 25. А ще у творчому доробку Добровольського є споруда, яка займає в новітній історії нашої держави особливе місце – готель «Україна».
На цьому перелік архітектурних стилів, які представлені в Києві, не вичерпується. Воно й не дивно, українська столиця має понад тисячолітню історію, і в ній дійсно багато шедеврів, які милують око та надихають.