Люки чистять щодня, проте не рятує: чому під час злив тонуть вулиці Києва

Автор: Оксана Тупальська
18:16 22.06.2023

До рік води на автошляхах столиці під час сезонних дощів кияни починають звикати. Каналізація не справляється з навантаженням – каже директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”, кандидат фізико-математичних наук Олександр Сергієнко. Кореспондент «Великого Києва» розпитав детально, чому потопають вулиці столиці.

Люки чистять щодня, проте не рятує: чому під час злив тонуть вулиці Києва Фото: Джерело: Труха
Світлодіодне освітлення

На цьому тижні ми мали опади не надто великої інтенсивності, проте вулиці поплили, а автомобілі ледь пробиралися ріками води – чому це відбувається?

У Києві під землею споруджена розгалужена система зливової каналізації. Якщо викласти каналізаційні люки, то вийде лінія близько 100 км. У нас десятки тисяч каналізаційних люків, куди має виходити дощова вода. Якщо ж вони забиваються, то воді немає куди стікати. І те, що колись вулицями стікало в Дніпро, зараз зливається в систему зливової каналізації. Якщо ці люки засмічені, то немає куди подітися – такий  антропогенний фактор.  

Це через те, що не справляються комунальники?

Фактично цілий рік працюють бригади «Київводоканалу», які відкривають ці колодязі і вичищають. Будь-який недопалок, квиток, целофановий пакет, усе, що не кинуто за місцем призначення, як у сміттєвий бак змивається дощами в зливову каналізацію, тому  і засмічується. Людям треба самим слідкувати і розуміти, що будь-яке сміття, викинуте на тротуар, врешті призводить до зливових катаклізмів. Яскравий приклад – станція метро лівобережна. Там за старим проектом зроблена зливова каналізація, і вона не витримує навантаження. Там, де відбулися ремонти доріг, ситуація краща – бо перекладається і зливова каналізація. Там, де це зроблено, таких катаклізмів немає. У Києві приблизно 1200-1600 км за останні 6 років капітально відремонтовано.

Наслідки зливи в Києві 17 червня 2020 року

Тобто, якщо відремонтувати автошляхи, проблема вирішиться?

Першу реконструкцію, яку зробив Віталій Кличко – це площу Перемоги і бульвар Шевченка. До того моменту площу Перемоги періодично затоплювало, як і район біля повітрофлотського шляхопроводу. Там як злива, постійно моря розливалися. Після ремонтів не топило. Однак, ще існує фактор забудови і розбудови Києва. Вся ця система не просто так –  вона розрахована на визначені площі за ДБН-ами – є чітко визначено, на яку площу дощу має приходити один зливоприймач. Але якщо з часом триває забудова, і збільшується площа дахів, а замість землі, яка всотує воду, з’являється асфальт, бетон та дахи, то дощова площа зростає, а каналізація, за старими нормативами розрахована, просто не справляється.

Чи можна побудувати таким чином зливову каналізацію, щоб ліквідувати затоплення по всьому місту?

Третій фактор, який ми не враховуємо – це той, хто нагорі. Бо якщо Бог нашле сильного дощу, то жодна зливова каналізація з ним не справиться. Будь-яка каналізація робиться відповідно до метеорологічного прогнозу, до середнього числа опадів. Робити більш потужною зливову каналізацію не раціонально економічно. Каналізація може бути не розрахована на екстремальні зливи. Як була колись така сильна злива, що  каменюки на площу Перемоги винесло. Звідки вони там взялися – ніхто не знає.

Скільки в місті треба досадити трави і дерев та збільшити площі озеленення, щоб вода природно йшла в землю на користь довкіллю?

Чим більше трави в місті, тим краще. Нажаль, тут знову працює антропогенняй фактор – фактор однієї людини. За часів Черновецького за 4 роки його правління офіційна площа зелених зон – те, що статистика показує – зменшилась на чверть (як відомо, сам Черновецький давно живе за межами країни, в зеленій прибережній зоні). Це результат «господарської» діяльності молодої команди Черновецького. Зменшилась площа зелених насаджень – зросло дощове навантаження на зливову каналізацію. Чим більше буде відкритих просторів, які покриті газонами, деревами, кущами – бульвари, сквери, парки – тим краще. Тим менше буде навантаження на інженерні системи. На заході зараз працюють над тим, щоб пристосуватися до екстремальних катаклізмів природи. Якщо є низини, споруджують резервувари, басейни, куди в результаті дощу стікає вода, і поступово сохне, випаровується, її не викачують. А ще роблять зелені дахи. Це дорого, однак вже є ентузіаст, який зробив кілька проектів в Європі і їх розвиває.

Нагадаємо, внаслідок зливи 10 червня було підтоплено ділянки доріг на вулицях Ташкентській, Грузинській, Сергієнка, Драгоманова, Вересневій та у районі станції метро “Лівобережна”. А 20 червня у Софіївська Борщагівка навіть довелося відкачувати з аптеки воду рятувальникам, в районі Індустріального мосту води було по коліна. 

Великий Київ у Google News

підписатися